Плата за факторингове обслуговування

Джерела фінансування факторингових операцій та плата за факторингове обслуговування

Які б варіанти факторингового обслуговування не були запропоновані клієнтам , для їх здійснення необхідно використання фінансових коштів. І тому мають бути визначені джерела фінансування чи акумульовано грошовий фонд.

Можливі такі джерела створення подібного фонду :

· Залучення вільних грошових коштів клієнтури банків. З цією метою серед клієнтів банку виділяються такі організації і підприємства, котрі мають вільні кошти і згодні на підставі договору передати їх на депонування факторинговому відділу банку або фактор-фірмі, що гарантує виплату доходу за користування переданих тому на збереження коштів. Дохід у вигляді процентів диференціюється в залежності від тривалості періоду договору, на котрий кошти передано в розпорядження фактора.

· Кредити, отримані від свого банку. Можна також одержувати кредити і від інших банків.

· Прибуток від факторингових операцій, який створюється як різниця між доходами від проведення факторингу і затратами на оплату процентів від залучених коштів підприємств та кредиторів фактор-фірмі, а також операційних та інших затрат.

Всі три джерела утворюють сукупний фонд обігових коштів факторингу. Збільшення оборотного фонду може відбуватися за рахунок прибутку. Крім того, факторинговий відділ банку (фактор-фірма) створює резервний фонд, котрий використовується для покриття можливих збитків за операціями факторингу, а також для забезпечення його гарантійних зобов’язань.

Комерційні банки, які займаються факторинговими операціями найчастіше не створюють спеціального фонду факторингу, а здійснюють дані операції у межах загальних кредитних ресурсів, які має банк..

Комісійна оплата, стягувана фактор-фірмою з постачальника, складається з двох частин:

§ плата за управління: ведення обліку, юридичне та інформаційне обслуговування, тобто забезпечення інфраструктури факторингу. Розмір цієї плати розраховується як процент , котрий виступає одиницею виміру даного фактора. У більшості країн він становить у межах 0,5 -3 %. Плата за облік ( дисконтування) рахунків становить 0,1 -1,0 % річного обороту постачальника.

§ плата за облікові операції: це поточна банківська ставка, використовувана при короткостроковому кредитуванні клієнтів, на період факторингу збільшується на 2-4 % для компенсації ризику.

Клієнт виплачує фактор-фірмі суму, рівну позичковому відсотку з щоденного залишку виплаченого йому авансу ( попереднього платежу за рахунками). Відсоток стягується з дня видачі авансу до дня погашення заборгованості . Вартість факторингового обслуговування досить висока. Це визначає високу прибутковість факторингових операцій для фактор-фірм. Здійснення факторингової угоди передує серйозна аналітична робота. Фактор-фірма вивчає всі рахунки-фактури, визначаючи при цьому платоспроможність покупців.

Як правило, подібні послуги надасться великим фірмам, які мають великий торговий оборот, Розмір комісійних оборогів, як правило, становить від 1,5 до 2,5 % Тому не кожне підприємство може скористатися послугами фактор-фірм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інші типи факторингу.	\|	Міжнародний факторинг

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.