Урахування та переврахування векселів

До вексельних кредитів банків належать операції з урахування та переврахування векселів, а також надання позик під забезпечення векселями.

Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами та обов'язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції. За економічним змістом дана операція являє собою трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом.Його особливістю є те, що повернення кредиту здійснює не позичальник, а зобов'язана за векселем особа.

Урахування векселів здійснюється банками виключно на підставі укладеного з векселедержателем відповідного договору у формі:

1) окремого договору про врахування векселів, який укладається при врахуванні певних векселів.

2) генеральної угоди про врахування векселів, котра укладається на певний термін і передбачає встановлення ліміту заборгованості за операцією врахування.

Для отримання облікового кредиту векселедержатель подає в банк заяву, до якої на вимогу банку можуть додаватися документи, що характеризують його фінансовий стан та кредитоспроможність, угоди, на підставі яких придбавались векселі, тощо. Далі банком провадяться процедури аналізу проекту щодо можливості проведення операції врахування векселів. Зокрема, перед укладанням договору векселі повинні пройти перевірку юридичної та економічної надійності.

Юридична надійність векселяпередбачає правильність заповнення реквізитів векселя відповідно до вимог чинного законодавства; відсутність виправлень та прострочення терміну платежу; чинність повноважень осіб, що підписали вексель; справжність цих підписів; наявність безперервного ряду індосаментів; Повноту сплати суми державного мита тощо.

Економічна надійність векселяпередбачає впевненість в оплаті векселя. Для цього в банку провадиться аналіз фінансового стану і кредитоспроможності не лише векселедавця, а й інших солідарно відповідальних за векселем осіб. Крім цього, аналіз економічної надійності векселя передбачає виявлення «дружніх» і «бронзових» векселів з метою недопущення їх урахування. Особлива увага звертається на вивчення взаємовідносин між учасниками вексельної операції. Сумнівною, наприклад, буде реальність товарних поставок між підприємствами, що працюють у несуміжних галузях економіки, так само підозріло банки ставляться до векселів, виписаних на круглі суми (наприклад 1000 грн.) або ж векселів споріднених осіб.

Векселі, що подаються до врахування, повинні мати не менше двох підписів: векселедавця та першого векселедержателя. Більша кількість передавальних підписів засвідчує вищу надійність векселя. Допускається наявність на векселі безоборотних передавальних написів (за винятком напису позичальника) за умови, що, крім них, наявні, як мінімум, два підписи.

Що стосується строків вексельних зобов'язань, то банки надають перевагу короткостроковим векселям (зазвичай строком до 90 днів), оскільки вони менше залежать від змін у платоспроможності клієнта і загальної економічної кон'юнктури. З цієї причини банки часто відмовляються враховувати векселі зі строком за поданням.

Банки не приймають до врахування векселі, подані юридичними особами, векселі яких хоч би раз були опротестовані, а за менш строгими правилами кредитної політики — опротестовувались протягом останніх шести місяців.

Векселі до врахування подаються в банк з реєстрами. Реєстри поданих до врахування векселів щонайменше у двох примірниках складаються векселедержателем за формою, затвердженою відповідним банком. У реєстрі міститься інформація про векселі, що передаються банку для врахування, а саме: номер векселя, вексельна сума, назва і реквізити платника, дата і місце платежу. Реєстр поданих до врахування векселів може містити інформацію про назву, юридичні адреси, реквізити солідарно відповідальних за векселем осіб, зокрема індосантів та аваліста.

Для зручності векселі у реєстрах розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Векселі, що погашаються за місцезнаходженням банку, доцільно заносити в окремий реєстр від іногородніх векселів.

Працівник банку звіряє записи в реєстрі з реквізитами поданих векселів і в разі виявлення помилок у реєстрах повертає їх для переоформлення. Крім оригіналів векселів, клієнт подає в банк дві ксерокопії кожного векселя з лицьового та зворотного боку. Прийняття векселів оформляється розпискою, яка видається пред'явникові. Працівник банку інформує позичальника про орієнтовну дату кредитування, або повернення неврахованих векселів.

Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів. На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент, залишивши перед підписом достатньо місця для штампу банку, яким буде перетворено бланковий індосамент в іменний.

Векселі, у яких під час перевірки виявили невідповідність вимогам банку, викреслюються з реєстру і повертаються клієнту. Остаточне рішення про врахування векселів приймається банком після відповідної експертизи.

Після прийняття банком попереднього позитивного рішення Щодо врахування поданих йому векселів визначається й узгоджується з клієнтом ліміт кредитування, сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем, забезпечення кредиту та інші параметри майбутньої угоди.

Розмір ліміту кредитування залежить від вартості вексельного портфеля клієнта, але не може перевищувати загальної кредитоспроможності останнього. Оскільки врахування векселів, пода них клієнтом, здійснюється в межах установленого ліміту, працівники банку провадять облік заборгованості (обліго6) клієнта, визначаючи вільний залишок заборгованості. У разі врахування векселів ліміт кредитування зменшується, а при їх погашенні — зростає.

Як правило, банки здійснюють операції врахування векселів під забезпечення. Лише в окремих випадках допускається врахування векселів без забезпечення, при цьому розрахунок ліміту кредитування проводиться з урахуванням діючих лімітів незабезпечених зобов'язань даного клієнта перед банком, у тому числі кредитів у формі овердрафту.

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з процентної ставки (дисконту), а для іногородніх векселів — також з порто (поштових витрат) і дамно(комісії за інкасування іногородніх векселів). Розрахунок суми дисконту здійснюється за такою формулою:

Рішення про врахування векселів приймається кредитним комітетом (кредитною комісією). Вчиняється дозвільний напис на кожному реєстрі із зазначенням кількості і суми векселів, що приймаються до врахування, а також суми процентів і строку кредитування. Підписується Акт прийняття-передавання векселів.

Операція врахування векселів відбувається після підписання Договору про врахування векселів, у якому зазначаються суб'єкти угоди, їхні права та обов'язки, основні параметри угоди. Договір урахування може бути укладений на користь третьої особи, якщо кредиторська заборгованість подавача векселя такій особі підтверджена документально.

Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальному Журналі обліку врахованих векселів, яка щороку відкривається банком. На лицьовому боці векселя в правому куті або збоку проставляється штемпель банку «Враховано», усередині якого проставляється порядковий номер векселя, що ведеться з початку року, а в правому верхньому куті — строк і місце платежу. На векселях з місцем платежу в інших місцях зверху додатково ставиться штемпель «Іногородній». Крім цього, порядковий номер векселя з книги врахованих векселів проставляється банком і в реєстрах навпроти запису кожного векселя. Бланковий індосамент, з яким вексель було подано в банк для врахування, переводиться в іменний на користь банку проставленням банківського штемпеля. Це робиться для того, щоб ускладнити використання векселя сторонніми особами на випадок його крадіжки або втрати. Після цього векселі здаються на зберігання в касу (місцеві векселі групуються за строками платежу, іногородні — за місцем платежу), а клієнт отримує кошти через зарахування на поточний рахунок у строк, установлений у договорі про врахування, або через оплату кредиторської заборгованості за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості.

Невраховані векселі повертаються представникові клієнта під розписку.

Обліковий кредит надається через:

1) перерахування коштів на поточний рахунок клієнта;

2) сплату кредиторської заборгованості клієнта на поточний рахунок його кредитора за умови подання відповідних документів.

Операції банків з векселями мають документарний характер, а тому вимагають строгого обліку та контролю. Основними документами, що відображають операції банку з урахування векселів, є згадувана вище книга врахованих векселів, а також книга обліку вексельних позичальників і термінова відомість урахованих векселів.

Журнал обліку врахованих векселів призначений для обліку хронології операцій із врахування векселів. У ній документуються всі облікові операції банку: в дебет вносяться записи про враховані векселі (кожного окремо або за загальною сумою реєстру), а в кредит — про оплачені, перевраховані, опротестовані, передані на інкасо чи в депо. Різниця дебетового і кредитового підсумків показує залишок векселів у портфелі банку на певний момент.

Книга обліку вексельних позичальників дає змогу стежити за станом заборгованості кожного позичальника в результаті обороту векселів і не допускати перевищення клієнтом ліміту заборгованості. Цей документ призначений для ведення систематичних записів операцій урахування. Оскільки відповідальність за векселем несуть як пред'явник, так і боржник (векселедавець для простого векселя чи акцептант для переказного), банки ведуть облік за кожним позичальником у розрізі двох рахунків: як пред'явника і як платника. Такий підхід дає змогу виявити розмір реальної заборгованості позичальника перед банком, тобто його заборгованості не лише як особи, що подала векселі до врахування, а й як боржника, свідченням боргу якого є векселі, що враховані банком від інших клієнтів.

Строкова відомість урахованих векселів призначена для обліку строків настання платежів і своєчасного отримання платежу за врахованими векселями. Цей документ має особливе значення, оскільки подання векселя для платежу в строк за умови неплатежу призводить до втрати зобов'язанням сили вексельного права. Відомість складається у двох примірниках на кожне число. У неї вносяться дані про всі векселі, термін платежу за якими припадає на цю дату, разом з відміткою про порядковий номер векселя, найменування векселедавців, пред'явників та суми кожного векселя. Один примірник відомості після звіряння її даних з даними векселів залишається в касі банку, а другий примірник видається працівникові, котрий здійснює операцію врахування.

Отримуючи платіж, у відомості роблять відповідні позначки, а вексель повертають платникові. На звороті оплаченого векселя проставляється штамп «оплачено», дата і підпис касира.

Здійснюючи оплату вексельної суми, платник за векселем указує, за чий підпис на векселі провадиться оплата. За відсутності такої вказівки платіж вважається здійсненим за рахунок векселедавця.

Коли платіж приймається достроково, платникові повертається відповідна сума дисконту за ті дні, що залишилися до строку (звичайно не менше ніж за 7—10 днів), але виходячи зі ставки банківського процента, що виплачується за поточними рахунками.

У разі оплати векселя після терміну платежу платник понад вексельну суму сплачує банку за прострочені дні пеню і 6 % річних, а також компенсує видатки, пов'язані з опротестуванням, відсиланням повідомлень тощо. Після цього вексель видається платникові.

Додаткова плата може стягуватися й у випадку, коли платіж за векселем провадиться не в місці розташування банку.

Неоплачені у день строку платежу векселі банк повинен передати наступного дня нотаріусу для опротестування, яке здійснюється за встановленою процедурою. Векселі передаються нотаріусу разом з описом, у якому зазначаються назви й адреси векселедержателів та надписантів, суми векселів, термін платежу, причини протесту, назва банку, від імені якого здійснюється протест. Після здійснення процедури протесту векселі повертаються банку з написом про протест, а банк виставляє вимогу позичальникові оплатити вексель. При невиконанні вимоги банк припиняє кредитування і передає матеріал у судові органи.

До різновидів урахування векселів належать безоборотне врахування і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності клієнта.

Безоборотне врахування — різновид урахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється учиненням пред'явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (проставлення безоборотного індосаменту) або через передавання банку векселя пред'явником без учинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий чи на пред'явника. Ризик, пов'язаний із можливістю втрати підпису пред'явника, банк має компенсувати утриманням підвищеного дисконту. Також банк може вимагати від клієнта позавексельного поручительства третьої особи щодо викупу векселя у разі його несплати в строк.

Урахування з реверсом — різновид урахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати або при настанні чи ненастанні певних обставин. Від звичайного врахування векселів цей різновид врахування відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує письмове зобов'язання викупити векселі до настання строку їх оплати та/або при настанні/ненастанні певних обставин {реверс) і викуповує вексель. За допомогою реверсу векселі відчужуються і тимчасово передаються банку.

Операції врахування векселів з реверсом здійснюються на підставі договору або генеральної угоди про врахування векселів з реверсом. Як правило, ці операції здійснюються під забезпечення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Операції банків у сфері вексельного обігу	\|	Кредити під заставу векселів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.