• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 6 сторінка

Хлорофітум походить з Південної Африки. Вирощу­ють як зелену, так і строкату форму цієї рослини, яка полюбляє достатнє освітлення (але не пряме сонячне), рівномірне поливан­ня. Розмножують її відділенням молодих дочірніх рослин. Хлорофітум широко використовується для кутків природи, оздоблення інтер'єрів у дитячих садках. Увагу дітей привертають і до декоративності листків, і до цікавого способу розмноження. На кінцях довгих звисаючих квітконосів після цвітіння утворюються розетки листків — це молоді рослини з повітряними кореня­ми, які висаджують у пухку, поживну землю. Хлорофітум можна висаджувати на ділянці, де він утворює красиві композиції з сет- креазією. Старшим дошкільникам можна повідомити, що ця росли­на не тільки прикрашає кімнати, але й дуже добре очищає повіт­ря в них.

Цисус— кімнатний виноград. Найбільш розповсюджений цисус ромболистий — граціозна ліана з гарними ромбічними темно-зеле- ними листками. Походить з Південної Америки. Потребує світлого приміщення (яскравого сонячного проміння не любить), достат­нього поливання. Інший вид цисуса — антарктичний — походить з Австралії. Це високоросла ліана з видовженими, за­зубреними по краю, темно-зеленими щільними листками. Вимоги до умов утримання і розмноження такі самі, як і у цисуса ром- болистого. В дитячих садках ці рослини можуть широко викори­стовуватися для оздоблення інтер'єрів, зимових садів.

Сукуленти

Сукулентами називають групу рослин, що належать до різних ботанічних родин, але мають спільну властивість — нагромаджу­вати в своїх стеблах і листках воду. Ця особливість найбільш яскраво виявляється у кактусів і пов'язана з умовами їхнього існування на батьківщині. Більшість кактусів походять з посуш­ливих районів Америки. В дитячих садках можна вирощувати невелику кількість сукулентів, саме тих, що не мають колючок.

Серед кактусів найбільш придатні для вирощування зигокактус та філокактус.

Зигокактус (рис. 41) походить з Бразилії, де росте епіфітно на деревах або на перепрілих наносах у вологих западинах скель. Тримати рослину треба на сонці, уникаючи спекотливих променів, поливання помірне, в період зав'язування бруньок рослину не слід переставляти. Розмножують її живцюванням члеників.

Рис. 41. Зигокактус Рис. 42. Епіфілум (філокактус)

Рис. 43. Каланхое пірчасте Рис. 44. Бріофілюм Дегремона

Зигокактус — бажаний тимчасовий мешканець кутків природи. Внесення його сприймається як новорічний подарунок. Уже в груд­ні рослина вкривається рясними яскраво-малиновими квітками, які наче світяться. Пуп'янки квітів схожі на пташок, що летять, витягнувши шийки. Невеликі плескаті стебельця, що складаються з висячих члеників, дуже схожі на листочки. Розповідаючи стар­шим дошкільникам про цього чудового мандрівника, слід зазна­чити, що його далека батьківщина — Південна Америка, де не бу­ває морозів. Там зигокактус росте на гілках і стовбурах дерев. Його пласкі членисті стебельця легко відламуються і, падаючи на стовбур, проростають, утворюючи нову рослину.

Епіфілум, або філокактус (рис. 42). Рослина походить з Мек­сики, Бразилії, де вона росте епіфітами в дуплах дерев або між скелями на наносному перегної. Потребує яскравого освітлення, але не прямого сонячного, помірного поливання, поживного пори­стого грунту, цвіте на початку весни і літа зірчастими, гарними, великими квітками різних кольорів. Розмножують рослину жив­цюванням листоподібних пагонів. Філокактус можна тримати в кутку природи, а також у зимовому саду.

З листкових сукулентів у дитячому садку дітей можна позна­йомити з алое і каланхое, що мають лікувальні властивості.

Алое походить з Південної Африки. Це невибаглива рослина, світлолюбна, але не переносить прямого сонячного проміння, по­ливання помірне. Розмножують її живцями, які краще брати з верхівок і перед садінням підсушувати. Знайомлячи старших до­шкільників з рослиною, можна розповісти, що у соковитих листках алое є цінна лікарська речовина (алоїн — біогенний стимулятор) і тому люди люблять вирощувати цю рослину, щоб лікуватися. А ще алое добре вбирає і знешкоджує отруйні речовини в повітрі. Добре, коли така рослина росте на кухні.

Каланхое пірчасте (рис. 43) походить з тропіків Америки і Африки. Це невибаглива світлолюбна рослина, що потребує по­мірного поливання. Під час цвітіння приваблює яскравими черво­ними квітками, зібраними в зонтик. Розмножують рослину живця­ми стебловими і листковими. Соком каланхое лікуються.

Бріофілюм Дегремона (рис. 44) досить часто приймають за каланхое. Характерна ознака його — наявність витягнутих листків з зубчастими краями, на яких розвиваються молоді рослини. У мі­ру свого розвитку вони опадають з материнської рослини і про­ростають. Старших дошкільників цікаво познайомити із своєрід­ним розмноженням цієї рослини і, роздавши молоді рослини, за­пропонувати дітям виростити їх удома.

Догляд за рослинами

Розміщення кімнатних рослин. Меблі в кутку природи розташо­вують біля вікон або в проміжках між ними, але не поруч із си­стемами опалення. Під час розміщення кімнатних рослин врахо­вують їхні вимоги до світла. Світлолюбні рослини ставлять ближ­че до джерела світла. Цього особливо потребують пеларгонія, колеус, кала та ін. Тіньовитривалі рослини ставлять в менш освітлених місцях.

Для того щоб крона у кімнатних рослин розвивалася рівно­мірно, слід час від часу змінювати їхнє положення відносно дже­рела світла, тобто періодично повертати горщик навколо осі.

Під час розміщення кімнатних рослин слід подбати і про деко­ративний ефект. Добре виглядатиме колеус серед ніжної зелені аспарагуса. Красивоквітучі рослини, а також рослини з гарноза- барвленими листками нададуть більшої виразності тим місцям кутка природи, де ростуть сансев'єра, аспідистра тощо.

Вирощувати рослини треба при рівномірній температурі повіт­ря (коливання в межах 3—6 °С не шкідливі). Протяги впливають на рослини негативно, тому розташовувати їх треба там, де про­тягів немає.

Поливання. Це один з найважливіших видів догляду. Саме че­рез неправильне поливання найбільше терплять рослини в дитячих садках.

Майже всі кімнатні рослини восени та взимку поливають по­мірніше, ніж навесні і влітку. Поливати треба водою кімнатної температури, відстояної протягом доби. Носик лійки при цьому слід тримати ближче до поверхні грунту, щоб струмінь води не вибивав грунту. Наголошують на тому, що рослину треба полива­ти, якщо підсох верхній шар грунту. Води слід лити стільки, щоб не лише верхній, але й нижній шар грунту був насичений вологою

1 невелика кількість її пройшла на піддон. Під час поливання не слід бризкати водою на листки, особливо на ті, що мають м'яке опушення, оскільки це викликає появу бурих плям і псує вигляд рослини. Рослини із шкірястим, неопушеним листям навесні і вліт­ку треба обов'язково раз на тиждень обприскувати водою.

Пересаджування. Більшість кімнатних рослин не частіше 1 – 2 разів на рік потребують пересаджування. Як правило, роблять це навесні, з березня по травень. Перед пересаджуванням рослину слід полити, перевернути горщик догори дном і, підтримуючи землю з рослиною лівою рукою, правою зняти горщик. Якщо гор­щик зразу не знімається, слід обережно постукати його об край стола. Грудку землі з рослиною треба трохи обтрусити від старої землі і зняти верхній та нижній її шари (близько 2—3 см). Заго­стреною паличкою прочистити землю між коренями (обережно, не пошкоджуючи останніх), зрізати ножем гнилі або поламані корінці, після чого рослину можна пересаджувати.

Для пересаджування треба брати чистий горщик, трохи біль­ший від попереднього. На дно нового горщика кладуть черепок, зверху насипають шар (2—3 см) річкового піску, потім шар зво­ложеної землесуміші і лише після цього ставлять рослину в гор­щик так, щоб стебло було у центрі горщика, а коренева шийка не була заглиблена. Низьке або високе саджання впливає на нор­мальний ріст і розвиток рослини. Правильно розміщену рослину обережно засипають з боків землею, яку ущільнюють. Обов'язково треба залишити 1,5—2 см до краю горщика для поливання. Після пересаджування треба негайно полити рослину і поставити її на 6—7 днів у затінене місце, а потім уже туди, де вона постійно стоятиме. Найчастіше під час пересаджування розсаджують рос­лини, що розмножуються поділом куща, цибулинами.

Важливе значення під час пересаджування має підбір грунту. В зв'язку з тим що в умовах дитячого садка важко підібрати по­трібну землесуміш, для пересаджування використовують поживний городній грунт.

Перевалка. Часто замість пересаджування в дитячих садках використовують перевалку, під час якої рослини зовсім не по­шкоджуються. Для перевалки підбирають горщик, діаметр якого більший від попереднього на 1—2 см. Обережно виймають росли­ну, кладуть у горщик дренаж, переносять у нього рослину і за­сипають по краях поживним грунтом.

Підживлення. Підживлювати пересаджені рослини можна не раніше як через 4—6 міс після пересаджування. Підживлення за­стосовують лише навесні і влітку не частіше одного разу на тиж­день або на 10—15 днів. При наявності органічних добрив (пта­шиний послід) його настоюють тиждень, після цього розводять водою у пропорції 1/20. Мінеральні добрива (квіткову суміш) використовують відповідно до інструкцій, що додаються. Слід пам'ятати, що надмірна кількість добрив є шкідливою. Перед під­живленням рослини обов'язково поливають чистою водою. Під час використання мінеральних добрив треба суворо додержуватися техніки безпеки.

Підрізування. Перед початком інтенсивного росту навесні рос­лини слід підрізувати, особливо ті, у яких стебла витягуються і оголюються (пеларгонії, колеуси тощо). Крім того, з крони слід зрізати покручені, хворі гілки, а також ті, що ростуть усередину крони. Під час підрізування треба стежити за тим, щоб зріз був якраз над брунькою.

Боротьба з хворобами та шкідниками кімнатних рослин. За умови забезпечення потреб рослин у світлі, волозі, відповідній температурі, поживному грунті вони виявляють хороші ознаки росту, гарно цвітуть. Поява жовтих і скручених листків, коричне­вих плям є сигналом недостатнього живлення, зволоження, на­явності шкідників. У цьому разі потрібно уважніше поставитися до рослини, підживити її, пересадити, простежити, щоб не пере­сушувався грунт.

Кімнатні рослини найчастіше пошкоджують попелиці, щитівки, павутинний кліщ, ногохвістки. Як тільки вони виявилися, треба відокремити заражені рослини від здорових, а далі вжити заходів до знищення шкідників.

У рослин, уражених попелицею, викривляються верхівки паго­нів, а молоде листя скручується. Для знищення їх треба взяти 0,5 л води, розчинити в ній невеликий шматок мила і додати 50 крапель гасу. Через день після такого оброблення рослини обми­вають чистою водою. Оброблення повторюють через 7—10 днів кілька разів.

Щитівка присмоктується до стебла і листків, де залишається назавжди, вкриваючись воскоподібним щитком. Розмножується вона відкладанням яєць, з яких виходять молоді шкідники і роз­повзаються по рослині. На листках, де є щитівка, з'являються жовті плями, рослина починає хворіти. Знищувати щитівку треба так: зняти її щіточкою, а потім змити листки та стебла мильною водою. Через день рослину обмити чистою водою. Оброблення по­вторювати не менше 5 разів через 5—6 днів. Якщо пропустити потрібний строк оброблення — ніякої користі не буде.

Павутинний кліщ — червоний павук, ледь помітний неозброє­ним оком, оселяється на нижній поверхні листка під білою паву­тиною і живиться соком рослин. Він швидко розмножується, якщо повітря сухе і температура досить висока. У зв'язку з цим першим заходом для боротьби з кліщем є часте обприскування рослин во­дою та обмивання нижньої поверхні листків спочатку мильно- гасовим розчином, а потім чистою водою.

Трипс — дрібна крилата темно-бура комаха, живе на нижньо­му боці листка. Личинки її живляться соком рослин. Боротися проти трипсу можна регулярним обмиванням рослин мильною, а наступного дня чистою водою.

Ногохвістка — дрібна біла комаха, що має на кінці черевця виделчастий виріст, за допомогою якого вона стрибає. В грунті вазонів ногохвістка з'являється під час надмірного поливання. Комахи не шкодять рослині, але поява їх свідчить про те, що зем­ля перезволожена, корені рослин підгнивають. Тоді найкраще пересадити рослину у свіжу землесуміш.

Дощовий черв'як засмічує отвір у дні вазонів, викликаючи за­стоювання води в них та загнивання коренів рослин. Під час роз­множення черв'як змінює склад грунту, завдає шкоди рослині. Щоб знищити дощових черв'яків, грунт у вазоні поливають роз­чином марганцевокислого калію або повільно опускають вазони у гарячу воду з температурою 50 °С. Черв'яків, що виповзають на поверхню землі, збирають і повертають у природне середовище.

До догляду за рослинами в кутку природи вихователь залучає дітей, починаючи з молодшої групи, даючи нескладні доручення — полити рослини. Складніші види доручень (пересаджування, під­різування) виконує вихователь, але обов'язково в присутності ді­тей. При цьому кожну свою дію вихователь повинен мотивувати і коментувати.

Важливе значення під час пересаджування має підбір грунту. В зв'язку з тим що в умовах дитячого садка важко підібрати по­трібну землесуміш, для пересаджування використовують поживний городній грунт.

Перевалка. Часто замість пересаджування в дитячих садках використовують перевалку, під час якої рослини зовсім не по­шкоджуються. Для перевалки підбирають горщик, діаметр якого більший від попереднього на 1—2 см. Обережно виймають росли­ну, кладуть у горщик дренаж, переносять у нього рослину і за­сипають по краях поживним грунтом.

Підживлення. Підживлювати пересаджені рослини можна не раніше як через 4—6 міс після пересаджування. Підживлення за­стосовують лише навесні і влітку не частіше одного разу на тиж­день або на 10—15 днів. При наявності органічних добрив (пта­шиний послід) його настоюють тиждень, після цього розводять водою у пропорції 1/20. Мінеральні добрива (квіткову суміш) використовують відповідно до інструкцій, що додаються. Слід пам'ятати, що надмірна кількість добрив є шкідливою. Перед під­живленням рослини обов'язково поливають чистою водою. Під час використання мінеральних добрив треба суворо додержуватися техніки безпеки.

Підрізування. Перед початком інтенсивного росту навесні рос­лини слід підрізувати, особливо ті, у яких стебла витягуються і оголюються (пеларгонії, колеуси тощо). Крім того, з крони слід зрізати покручені, хворі гілки, а також ті, що ростуть усередину крони. Під час підрізування треба стежити за тим, щоб зріз був якраз над брунькою.

Сезонні зміни у рослинних об'єктах кутка природи

Крім кімнатних рослин, постійних і тимчасових мешканців кут­ка природи, потрібно вводити туди й інші об'єкти. Восени в куток природи пересаджують сальвії, хризантеми, які ще довго потім цвітуть. Вони прикрашають куток природи і дають змогу спостерігати вплив умов середовища на розвиток рослин. Навесні ці рослини можна розмножити живцями для садіння на ділянці. Цікаво пересадити з городу кущ помідорів, що цвіте, на якому будуть утворюватися і дозрівати плоди.

Узимку в кутку природи висаджують цибулю, яку поступово вживають у їжу. Для мешканців кутка природи (хом'ячка, мор­ської свинки) вирощують овес, пророщують коренеплоди буряка для одержання соковитих листків.

Навесні в кутку природи пророщують насіння, вирощують роз­саду різних овочевих та квіткових рослин, які дають багатий ма-« теріал для різних порівняльних спостережень.

Улітку куток природи прикрашають квітковими композиціями зі зрізаних декоративних квіткових рослин. Це допомагає ознайо­мити дітей з основними правилами складання букетів.

ТВАРИНИ В КУТКУ ПРИРОДИ

Тварини завдяки своїй рухливості і цікавій поведінці виклика­ють у дітей великий інтерес. Серед них у кутку природи утримую­ться як постійні, так і тимчасові мешканці.

Постійними мешканцями кутка природи є акваріумні риби. В акваріумі можна утримувати як дрібних представників риб наших прісноводних водойм, так і екзотичних риб — мешканців тропічних водойм, які характеризуються більшою декоративністю забарвлення, форм.

Усіх екзотичних акваріумних риб можна поділити на холодно- водних та теплолюбних. До холодноводних належать золо­ті рибки і її різновидності — вуалехвіст, комета, телескоп, шубун- кін, львиноголівка. До теплолюбних — скалярії, неони, пів­ники, молінезії та ін.

За способом розмноження екзотичні риби поділяються на жи- вородящих та ікрометних. До живородящих відносяться гупі, ме­чоносці, пецилії та молінезії. Решта рибок — ікрометні.

У дитячих садках заради безпеки дітей акваріуми не мають водопідігрівів, компресорів для насичення води киснем, і в зв'язку з цим добирають такі види риб, які невибагливі до умов утриман­ня, красиві

З живородящих риб утримується гупі (рис. 45), яка походить з водойм Південної Америки. Тепер виведені десятки порід цієї риби, які вражають нас кольором, розмірами і формою плавців.

Мечоносець(рис. 46) — розповсюджений на півдні Північної Америки. Від вихідної форми шляхом добору виведено червоних, золотистих, тигрових, чорних мечоносців. Самець добре відрізняє­ться від самок мечоподібним виростом хвостового плавця.

Молінезія походить з водойм Центральної і Південної Амери ки. Особливо ціниться бархатисто-чорна різновидність її. Ця риб­ка потребує багатої на кисень води і різноманітного корму.

Пецилія. На своїй батьківщині, в Мексиці, Гватемалі, ці риби не відзначаються яскравістю. Проте акваріумістами виведено над­звичайно гарні золотисті, яскраво-червоні та інші різновиди цих рибок.

Живородящі риби досить плодовиті. Мальки розвиваються в організмі самки, з'являючись на світ приблизно через ЗО днів. Новонароджені риби можуть живитися дрібними циклопами і вмі­ють рятуватися від ворогів у заростях рослин.

Серед ікрометних риб у дитячих садках обов'язково повинна утримуватися золота рибка та її різновидності. Вперше вони були виведені у Китаї від карасів. Яскравозабарвлені золоті рибки, шлейфові комети, ніжні вуалехвости — цікаві об'єкти для спосте­режень дошкільників.

З родини коропових у дитячому садку крім золотої рибки мож­на утримувати даніо реріо, кардинала, барбусів (суматранського, червоного). Ці риби добре співіснують між собою і з іншими рибами.

Даніо реріо походить зі Східної Індії. Це гарні сріблясті рибки з поздовжніми синіми смугами.

Кардиналпоходить з Південно-Східного Китаю. Тіло цієї риби зелене з поздовжніми темною і світлою смугами. Плавці жовті, з червоними кінчиками.

Барбус суматранський (рис. 47). Його батьківщина — Таїланд, Суматра. Це теплолюбні гарні золотисто-абрикосові рибки з чо­тирма вугільно-чорними поперечними смугами.

Цікавими для дитячих садків є лабіринтовіриби. Ці риби ди­хають не тільки розчиненим у воді киснем, але й атмосферним повітрям, яке вони періодично заковтують ротом, піднімаючись на поверхню води. Найбільш відомі з них макроподи (рис. 48), гурамі, півники. Всі вони теплолюбні, температура води в акваріу­мі повинна бути 22—24 °С, а під час нересту — вища. Якщо умови дитячого садка дозволяють утримувати їх, діти можуть спостері­гати цікаві прояви піклування лабіринтових рибок про потомство.

Яскраво забарвлений самець будує гніздо з пухирців повітря, і воно схоже на піну, яка розташовується у вигляді острівця діа­метром 5—6 см і заввишки 1—2 см. Побудувавши гніздо, самець починає біля самки шлюбний танок. Коли самка відкладе ікру, самець підхоплює її ротом і складає у гніздо. Невтомно стежить він за маленькими ікринками, відганяючи від гнізда навіть самку. В цей же час він випускає свіжу піну і перебирає ікринки. Коли через добу виходять крихітні мальки, вони залишаються певний час у гнізді. Турботливий батько підхоплює ротом тих мальків, які випадають з гнізда, і повертає їх на місце. Через 3—4 дні мальки покидають гніздо і починають самостійне життя.

Усі лабіринтові риби — мешканці переважно тропічних водойм Індії, Індонезії, Таїланду, а також Китаю — надзвичайно гарні. Спостерігаючи з дітьми за гурамі перлиновим, слід відзначити, що він наче обсипаний перлами, за що і одержав назву. Не менш виразно забарвлені й інші види, наприклад гурамі мурмуровий.

Рис. 46. Мечоносці

Рис. 47. Барбус суматранський

Півники відрізняються забіякуватим характером та граціоз­ністю. Самки забарвлені скромніше, ніж самці. Виведені рибки мають зелене, чорно-золотисте і лілове забарвлення.

Цікавими для утримання в дитячих садках є цихлові риби. Вони відзначаються оригінальністю форм, багатством яскравих фарб, своєю поведінкою. Представники їх — скалярія, папуга, цихлазома. Тримають їх в окремих акваріумах, тому що навіть мирні риби в період нересту стають агресивними. Всі ці риби теп­лолюбні.

Скалярія походить з Амазонки. По її сріблястій лусці прохо­дять чотири чорні поперечні смуги, тіло пласке, оригінальні плав­ці, повільні рухи риби завжди надовго привертають увагу до неї.

Папуга. Батьківщина її — Екваторіальна Африка. Це строкато забарвлена риба з характерним червоним черевцем.

Чорносмуга цихлазома. Батьківщина її — Гватемала. Має сіре забарвлення з чорними поперечними смугами.

Цихлових риб вважають інтелектуалами підводного царства, відзначають у них своєрідні прояви індивідуальності. Рибки, що подобаються одна одній, тримаються разом постійно, а не тільки під час нересту. Вони виявляють піклування про потомство: за­хищають ікру, піклуються про мальків, збираючи їх на ніч у схованку.

До харацинових риб належать знамениті неонові риби, еле­гантні мінори. Своєрідне світіння допомагає рибам пізнавати одна одну у темних болотистих водах їх батьківщини — Бразилії, Ко­лумбії.

Соми— цікаві риби, часто з незвичайною зовнішністю. Тримаю­ться переважно дна і можуть бути підселені в акваріум до будь- яких риб. Найбільш поширені представники сомів — крапчастий сом і анциструс.

Крапчастий сом походить з Ла-Плати. Забарвлення його скла­дається з сірих плям із зеленуватим металевим блиском.

Анциструс— з вод Амазонки. Завдяки особливій будові рота може присмоктуватися до скла і підводних предметів, очищати їх від обростання водоростями.

Риби місцевих водойм можуть бути як постійними, так і тим­часовими мешканцями кутка природи. В основному добре прижи­ваються в акваріумі представники родини коропових: золотий і срібний карась, краснопірка, верховодка, пічкур, голець, щипавка, в'юн, за якими можна вести цікаві спостереження.

Рис. 48. Макродод

В акваріумах утримують молюсків (рис. 49). їх корисна діяль­ність полягає в тому, що вони поїдають рештки корму, що впали на дно і не були підібрані рибами, знищують рештки рослин, що гниють, очищають обростання на стінках акваріума. Спосіб життя молюсків — цікавий матеріал для спостережень.

Часто в акваріумах В акваріумах утримують молюсків (рис. 49). їх корисна діяль­ність полягає в тому, що вони поїдають рештки корму, що впали на дно і не були підібрані рибами, знищують рештки рослин, що гниють, очищають обростання на стінках акваріума. Спосіб життя молюсків — цікавий матеріал для спостережень.

Часто в акваріумах утримують привабливих червоних котушок.

Проте більш цікавою для спостережень є ампулярія. її батьківщи­на — тропічні райони Південної Америки і Азії. Вона добре очи­щає акваріум від обростань, практично не пошкоджуючи рослини. Завдяки великим розмірам ампулярія цікава для спостережень. Розмножується цей молюск, відкладаючи ікру на стінках аква­ріума на 10—15 см заввишки від поверхні води. утримують привабливих червоних котушок.

Проте більш цікавою для спостережень є ампулярія. її батьківщи­на — тропічні райони Південної Америки і Азії. Вона добре очи­щає акваріум від обростань, практично не пошкоджуючи рослини. Завдяки великим розмірам ампулярія цікава для спостережень. Розмножується цей молюск, відкладаючи ікру на стінках аква­ріума на 10—15 см заввишки від поверхні води.

Корисні для утримання в акваріумі грунтові молюски, пред­ставником яких є меланії. Вони постійно живуть у грунті, де доїдають рештки корму, які не були використані рибами. Отже, меланії сприяють підтриманню біологічної рівноваги в акваріумі. Розмножуються вони живонародженням.

А чи додільно утримувати в акваріумі скойок, жабурниць, адже діяльність їх як живих фільтраторів дуже корисна? В акваріумі вони небажані, оскільки, пересуваючись по дну, вивертають з ко­рінням рослини. Не рекомендується також утримувати в акваріу­мах ставковиків, мулянок, котушок з місцевих водойм, тому що є небезпека занесення з ними збудників захворювання риб. До то­го ж ці молюски сильно пошкоджують рослини.

Небажаним мешканцем акваріума є фіза, оскільки пошкоджує рослини, виїдаючи отвори на їх листках.

Рис. 49. Молюски:

а — котушка; б —фіза; в — ампулярія; г — меланія; д — перлівниця (ской­ка); е— ставковик

Влаштування акваріума і догляд за ним

Акваріум є моделлю водойми, і спостерігаючи за життям його мешканців, діти пізнають закономірності природи, особливості життя риб, молюсків, водяних рослин. Споглядання таємничо-ча­рівного підводного світу приносить естетичне задоволення, роз­виває художній смак. Догляд за мешканцями акваріума сприяє формуванню гуманних почуттів, трудових навичок.

Для кутків природи дитячих садків найкращим є прямокутний акваріум. Новий акваріум треба старанно вимити теплою водою без мила. Каркасний акваріум на замазці заливають водою на тиждень, щоб вивести запах замазки.

Екологічна рівновага в акваріумі залежить від багатьох фак­торів: його розташування, розмірів і кількості риб, рослин, грунту, якості кормів і систематичного догляду, що забезпечує підтриман­ня біологічної рівноваги, що встановилася, отже:

1. Акваріум не можна ставити біля вікна, оскільки це призве­де до небажаних наслідків — надмірного охолодження, розвитку зелених водоростей. Найкраще його розташовувати коло перпенди­кулярної до вікна стіни, забезпечивши достатнє природне освіт­лення.

2. Не можна перенаселювати акваріум рибами (чим більша кількість риб, тим більше вони споживають кисню).

3. Рослини в акваріумі не тільки надають йому краси, але й допомагають підтримувати воду чистою, а риб — здоровими. На світлі рослини збагачують воду киснем, вбираючи продукти, які утворюються у процесі життєдіяльності риб.

4. Грунт є одним з важливих екологічних елементів. При по­ступовому наповненні його мікроелементами, дрібними органіч­ними частинками, найпростішими організмами він перетворюється в активне біологічне середовище, в якому відбувається мінералі­зація органічних речовин, внаслідок чого створюється поживний грунт, сприятливий для нормального росту і розвитку рослин.

5. Біологічної рівноваги легше досягти, якщо риб годувати жи­вим кормом, оскільки він не загниває і не розкладається.

Заселення акваріума

Перш ніж заселити акваріум рибами, треба підготувати для цього грунт і висадити рослини. На дно акваріума насипають пісок з крупинками 2—5 мм завбільшки. Дрібний річковий пісок, щебінь з гострими краями і морська галька для прісноводного акваріума непридатні. Пісок ретельно промивають проточною во­дою у відрі і насипають в акваріум шаром 2—3 см завтовшки, з невеликим нахилом до передньої стінки.

Воду для акваріума відстоюють протягом 1—3 днів в емальо­ваному або скляному посуді, щоб із неї вивітрився згубний для ри і рослин хлор. Заливають акваріум водою не повністю (рівень її повинен бути нижчим на 1—2 см від верхнього краю) і надалі в акваріум підливають тільки відстояну воду.

У новому акваріумі вода може помутніти, але через кілька днів вона очищається сама.

Рослини висаджують так, щоб високі екземпляри розміщували­ся біля задньої стінки, менші — перед ними, а на передньому пла­ні висаджують низькорослі рослини. Неодмінно потрібно залишити вільну ділянку дна, на якій риби зможуть підбирати корм.

Відомо близько 600 видів рослин для акваріумів. їх поділяють на вільноплаваючі і ті, що укорінюються у грунті.

Серед вільноплаваючих рослин добре і швидко ростуть в аква­ріумі такі:

Ричія(рис. 50) — мох, який плаває на поверхні води і має вигляд розгалужених зелених гілочок. Поширена в незамерзаючих водоймах усієї земної кулі. При яскравому освітленні швидко роз­ростається, тому треба стежити, щоб ричія не затягнула всю по­верхню води. В ричії ховаються і знаходять собі харчування мальки.

Читайте також:

1. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
2. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
3. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
4. ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ
5. Вимоги до змісту контрольної роботи
6. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
7. Відображальне відношення і власний зміст релігійного феномену
8. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
10. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
11. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
12. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка

Переглядів: 2937