МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||
ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 5 сторінкаГібіскус(рис. 8) походить з Китаю. Невибаглива рослина, яка краще росте і квітує у більш світлих місцях. Потребує багатої землесуміші. Розмножують її живцями. Гібіскус доцільніше вирощувати у зимових садах, оскільки рослина має досить великі розміри. Ахіменес (рис. 9) чарівна квітка з Центральної Америки (Мексика, Гватемала). Вимагає яскравого освітлення, пухкого поживного грунту, рівномірного зволоження. Розмножують рослину бульбочками, живцями, насінням. Рослину варто використати як тимчасового мешканця кутка природи влітку, коли під час цвітіння вона покривається яскравими трубчастими квітками. Пеларгонія (герань) походить з Південної Африки. Відомо кілька видів пеларгонії: зональна (рис. 10), пахуча, плющолиста, великоквіткова (рис. 11). Це світлолюбні рослини, що потребують помірного поливання та перебування взимку у світлому прохолодному приміщенні. За відсутності таких умов сильно витягуються. Навесні їх слід обрізати. Розмножують пеларгонію живцями. Квітнуть пеларгонії майже цілий рік і є постійними об'єктами кутка природи. Найбільш цінна пеларгонія великоквіткова з вели кими, красивими, надзвичайно різноманітно забарвленими квітками, з гармонійним поєднанням різних відтінків і фарб. У дитячих садках більше вирощують пеларгонію зональну, що має квітки різних кольорів. Висадивши три живці в один горщик, можна створити живий, довгоквітучий букет. Розповідаючи про пеларгонію, знайомлять дітей з різноманітністю будови квіток, стебла, листків, способами розмноження цієї рослини. Різні види пеларгонії можна висаджувати на ділянці дитячого садка. Дітей слід обов'язково познайомити із значенням рослини (не лише прикрашає, але й оздоровлює, з ефірної олії роблять парфуми). Примулапоходить з Китаю. Це чудова і широко відома кімнатна рослина, яка цвіте протягом майже всього року. Світлолюбна, потребує рівномірного поливання, взимку її слід тримати у прохолодному приміщенні. Розмножують примулу насінням і діленням куща. Примули прикрасять зимовий сад. Пуансетія (молочай чудовий) родом з Центральної Америки та о. Ява. Привертає до себе увагу завдяки яскравим приквітникам (червоним, рожевим, білим), які зберігають декоративність протягом двох місяців. Це рослина короткого дня (зацвітає при тривалості освітлення не більше 12 год на добу), поливання помірне, розмножується живцями. Рекомендується для зимових садів. Сенполія — узамбарська фіалка. її знайшов ботанік Сент-Поль Іллер у горах Південної Африки. Сьогодні відома велика кількість гібридних сортів фіалок. Сенполії потребують яскравого розсіяного освітлення, рівномірного поливання, легкого поживного грунту, вони не витримують прямих сонячних променів. Розмножують фіалки листковими живцями. В кутку природи фіалки бажані і як тимчасові, і як постійні мешканці. Розглядаючи їх різноманітні за кольором і формою чудові квітки
Рис. 7. Глоксинія Рис. 8. Гібіскус
Рис. 9. Ахіменес Рис. 10. Пеларгонія зональна
Рис. 11. Пеларгонія великоквіткова
листки з гарними вирізьбленими краями, можна розповісти дітям, що ці прекрасні рослини-мандрівниці. В Африці жив учений, який любив мандрувати. Одного разу він ішов у горах повз струмок і побачив чудову рослину. Вона йому так сподобалася, що він вирішив її перенести додому. Фіалка добре прижилася, пишно цвіла, і всі, хто приходив у гості до вченого, милувалися її красою. Ботанік дарував їм листочки і розповідав, як треба вирощувати таку чудову рослину. Поступово вони поширилися у різних країнах, потрапили і до нас, щоб радувати своєю красою. Тож згадайте, де знайшов Сент-Поль фіалку і подумайте, де її поставити, як доглядати, щоб вона відчувала себе так, як на своїй батьківщині. Фуксія (рис. 12) походить з Центральної Америки. Названа на честь ботаніка XVI ст. Л. Фукса. На батьківщині фуксія росте як кущ або деревце, досягаючи висоти 1,5 м. Ця світлолюбна рослина може рости і на великих північних вікнах, потребує помірного поливання. Розмножують її живцями. В дитячому садку фуксію можна використовувати як тимчасовий і постійний об'єкт кутка природи. Розглядаючи з дітьми оригінальну квітку фуксії, можна розповісти, що вона нагадує ляльку-балерину у червоній кофті, білій спідниці, з тонкими ніжками, взутими в жовті черевички, зеленою голівкою. Цикламен (рис. 13). Батьківщина — Мала Азія, Греція. Рослина потребує в період цвітіння світлого прохолодного місця, достатнього зволоження. Розмножують її насінням. Рекомендується для зимових садів, оскільки за відсутності умов у групових кімнатах вона швидко гине.
Рис. 12. Фуксія Рис. 13. Цикламен
Цибулинні кімнатні рослини Цибулинні кімнатні рослини близькі за своїми ознаками до красивоквітучих, але мають біологічні особливості: цибулину — видозмінене стебло з запасом поживних речовин. Вони здатні перебувати у стані спокою, доки не з'являться відповідні умови — певна температура, достатня кількість вологи. Рослини, що належать до цієї групи, потребують повного або часткового спокою протягом кількох місяців, а це означає, що цибулини треба певний час тримати неполитими або ледь политими. Яскравість цвітіння, можливість вигонки роблять ці рослини цікавими об'єктами кутків природи. Амариліс (гіпеаструм) (рис. 14) походить з Південної Африки і тропічної Америки. Рослини світлолюбні, потребують пухкого поживного грунту, помірного поливання і стану спокою. Для цього рослину тримають 2—3 місяці (найчастіше з жовтня до кінця грудня) в темному місці і припиняють поливання. Наприкінці грудня або на початку січня слід разом з дітьми витягти цибулину з горщика, обтрусити з неї грунт, розглянути і посадити у свіжий поживний грунт. Дітям потрібно розповісти, що амариліс — мандрівник з пустель. У пустелях часто буває сильна спека. На небі немає ні хмаринки, і майже півроку не випадають дощі. Земля тріскається від спраги, рослини гинуть. Проте у грунті лишаються цибулини, що захищені, наче панциром, цупкою шкіркою. Коли починаються дощі, цибулинки прокидаються від сну і розкривають прекрасні квіти, прикрашаючи на короткий час пустелю. Зараз ми його поллємо і через кілька днів побачимо, що цибулина прокинулась від сну і амариліс готується до цвітіння. Розмножують рослину дочірніми цибулинами, які відділяють або після закінчення цвітіння, або після закінчення стану спокою. Рослину, що відцвіла, відносять у підсобне приміщення і підживлюють її, щоб нагромадити у цибулині запас поживних речовин для наступного цвітіння. Валота пурпурова. Батьківщина — Південна Америка. Відрізняється від амариліса більш вузькими листками і червонуватим забарвленням біля їхньої основи. Цвіте переважно влітку. Рослина світлолюбна, розмножують її дочірніми дітками. Може використовуватися і в кутку природи, і в зимовому саду. Гемантус (рис. 15) походить із Середньої і Південної Америки. Найбільш розповсюджені в кімнатних умовах гемантус білоквітковий і гемантус Катарина. Перший не вимагає яскравого освітлення, другий полюбляє більш освітлені місця. Поливання помірне, гемантус розмножують насінням та відділенням цибули- нок-діток. Цікаво тримати цю рослину у зимовому саду, де можна показувати дітям своєрідні товсті, м'ясисті листки і суцвіття, які у білоквіткового гемантуса нагадують білу або жовтувату кульку, а у гемантуса Катарина — яскраво-червону. Цвітіння продовжується близько місяця, після чого утворюються яскраво-червоні, подібні до намиста, плоди. Зефірантес (рис. 16). Батьківщина — Центральна Америка. В дошкільних закладах найчастіше вирощують зефірантес білий
Рис.16. Зефірантес Ліндлея Рис. 17. Евхарис
і зефірантес Ліндлея з великими рожевими квітками. Рослини вимагають яскравого освітлення, рівномірного поливання, поживного грунту. Розмножують їх дочірніми цибулинами. Зефірантес доцільно внести в куток природи влітку, в період його цвітіння. Поодинокі квітки на довгих квітконосах ростуть досить швидко і раптом розкриваються лійкоподібними широкорозкритими квітками рожевого або білого кольору, за що в народі цю рослину назвали вискочкою. Все літо і восени можна спостерігати за цвітінням цієї рослини. Евхарис амазонський (рис. 17). Батьківщина — гори Колумбії. Світлолюбна рослина, але витримує і недостатнє освітлення, поливання помірне, розмножують її дочірніми цибулинами. Може бути і тимчасовим, і постійним мешканцем кутка природи. Взимку, коли збіднені спостереження за рослинами на прогулянках, багато радості принесе дітям внесення в куток природи цвітучого евхариса — амазонської лілеї. Розглядаючи її чудові білосніжні квітки, що нагадують нарциси, треба відмітити їхній ніжний аромат. Квіткові стрілки наче підтримує блискуче темно-зелене листя. Помилувавшись з дітьми красою евхариса, який цвіте, можна розповісти старшим дошкільникам, що рослина ця — мандрівниця. її батьківщина — Південна Америка, де в цей час панує літо, і, ніби згадуючи про свою теплу батьківщину, вона зацвітає взимку чудовими квітками. Саме тому люди і люблять вирощувати її у кімнатах.
Кринум (рис. 18) походить з Південної Америки. Це світлолюбна рослина, потребує помірного поливання, розмножують її дочірніми цибулинами. Цю рослину добре вирощувати у зимових садах, де потрібно звернути увагу дітей на її велику цибулину, що переходить у трав'янисте стебло, світло-зелені ременеподібні листки і ароматні квітки білого або ніжно-рожевого кольору. Панкрацій ілірійський (рис. 19) у дикому вигляді зустрічається у Середземномор'ї. Це невибаглива рослина, що любить світлі і теплі місця зростання. Розмножують її дочірніми цибулинами і насінням. Може бути рекомендована для зимових садів, де приверне увагу білими, ароматними квітками, схожими на лілії, з сильно розрізаними вузькими пелюстками.
Декоративно-листяні кімнатні рослини До таких рослин відносять кущі і трав'янисті рослини. Серед них пальми, папороті та інші рослини, які мають декоративний вигляд завдяки гарним орнаментальним листкам. Квіти у цих рослин неяскраві. Аспідистрапоходить із Східної Азії, де росте у темних лісах. Це надзвичайно витривала, невибаглива рослина. Краще росте на освітленому місці, але переносить нестачу світла. Поливання помірне, розмножують рослину поділом куща. В умовах дитячого садка її краще вирощувати для декорування слабо освітлених приміщень. Аукуба походить з Японії. її часом називають золотим деревом через те, що її шкірясті блискуче-зелені листки вкриті золотистими плямами. Це невибаглива рослина, яка потребує прохолодних приміщень, помірного поливання. Розмножують її живцями, які легко укорінюються. Рекомендується для зимового саду. Бегонії— тропічні рослини з декоративними, часто розкішно розписаними листками, ціняться саме за цю властивість, а не за цвітіння. Найбільш поширені з них — бегонія рекс, або королівська, з орнаментальними надзвичайно різноманітно забарвленими листками. Бегонія червонувата має характерну ознаку — черешки листків і зворотний бік листків вкриті червонуватим опушенням. Бегонія рицинолиста — гарна міцна рослина з товстим рожево-червоним повзучим стеблом і великими розсіченими мідно- коричнево-зеленими листками, що нагадують листки рицини. Бегонія Феаста — рослина з повзучим стеблом і округлими блискучими, темно-зеленими, червоними із зворотної сторони листками. Високі декоративні якості має бегонія борщівниколиста. Усі бегонії вимагають легкого пухкого грунту, притінення від прямого сонячного проміння, рівномірного зволоження. Винятком є бегонія рицинолиста, що не боїться прямого сонячного проміння. Розмножують бегонії навесні діленням кореневищ, стебловими і листковими живцями. Бегонії можна утримувати в кутку природи. Найбільш зручні для догляду — бегонія Феаста, борщівниколиста, червонувата. Всі види бегоній є чудовими рослинами для оформлення інтер'єрів дитячого садка та зимового саду. Дифенбахіяпоходить з Бразилії. Останнім часом ці рослини вирощують в інтер'єрах завдяки гарно оздобленим листкам. Найбільш розповсюджені види — Тропік сноу з білувато- жовтими плямистими і Рудольф Реєрс з жовто-зеленими з зеленою облямівкою листками. Ця рослина потребує теплих світлих приміщень, помірного поливання. Розмножують її верхівковими живцями, відрізками стебла і бічними пагонами. Дифенбахію можна використовувати лише для зимових садів, оскільки сік рослини отруйний. Під час спостережень увагу дітей звертають на красу великих блискучих овальних зелених листків з білими бризками. Драцена (рис. 24). Батьківщина її — тропічні і субтропічні області Азії і Європи. Основну цінність драценам надають довгі вузькі листки, зібрані на стеблі красивим розложистим пучком. Найбільш поширена драцена драконове дерево. Вона невибаглива до зміни температури, освітлення і зволоження і може використовуватися для оформлення будь-яких приміщень дитячого садка, зимового саду. Розмножують її насінням і живцюванням верхівок пагонів. Кордиліна(рис. 25) — подібна до драцени рослина, яку часто плутають. Основна відмінність її — наявність білих коренів. Вона має паростки, крім того, середня жилка листка добре помітна. Досить розповсюджена кордиліна верхівкова червонолиста з гарними видовженими зеленувато-червоно-рожевими до темно-черво- но-фіолетових кольорів листками. Кордиліни люблять СВІТЛІ МІСЦЯ, які трохи затінені від прямого сонячного проміння, помірне поливання. Розмножують їх живцями верхівок пагонів. Ці декоративні рослини прикрасять зимовий сад. Кодіеум (кротон) (рис. 26) походить з осторовів Малайського архіпелагу. Найбільшої декоративності рослині надають широкі або вузькі цільнокраї.чи примхливо вирізані яскраво і строкато забарвлені у рожевий, жовтий, жовтогарячий, червоний, ліловий і зелений кольори листки. Рослина потребує рівномірної температури, вологості повітря, відсутності протягів, помірного поливання. Розмножують її живцями верхівок пагонів. Може рости у зимовому саду, де і показують дітям її незвичайну красу і гармонію фарб і форм. Колеус(рис. 27) походить з Тропічної Африки і Азії. Рослини прекрасно ростуть при яскравому сонячному освітленні, гостро реагують на нестачу вологи, потребують поживного грунту. Ці властивості колеуса у поєднанні з естетичними якостями його красивих забарвлених оксамитових листків роблять його бажаним об'єктом кутків природи. Розмножують колеус верхівковими живцями, які легко укорінюються і можуть бути використані для садіння на ділянці. Монстера (рис. 28). Батьківщина її — Південна Америка. Це красива невибаглива рослина, що потребує помірного поливання, розмножують її живцями. В умовах дитячого садка її найкраще вирощувати у світлих вестибюлях, залах та зимових садах. Розглядаючи із старшими дошкільниками цю міцну ліану, слід звернути увагу на красу її великих блискучих темно-зелених розрізних листків, велику кількість повітряного коріння, що звисає із стебла, дістаючи до землі. Потрібно розповісти, що на батьківщині монстера живе у тропічному лісі, де завжди тепло, багато випадає дощів і рослин так багато, що вони сплітаються між собою і людині пройти там дуже важко. На батьківщині монстера цвіте і дає плоди, які нагадують за смаком ананас. У нас ця мандрівниця прикрашає зали. Рис. 24. Драцена Рис. 25. Кордиліна
Рис. 26. Кодіеум (кротон) Рис. 27. Колеус
Рис. 28. Монстера Рис. 29. Офіопогон (японська конвалія)
Рис. 30. Листок папороті Рис. 31. Папороть нефролепіс адіантума Офіопогон (японська конвалія) (рис. 29) походить з Японії, Китаю. Зростає також на Чорноморському узбережжі Кавказу. Це невибаглива рослина з пучками вузьких темно-зелених листків, зацвітає дрібними ніжно-бузковими квітками влітку. Добре росте І при недостатньому і яскравому освітленні, розмножують її поділом куща. В дитячих садках рекомендується для озеленення вестибюлів, холів, оформлення композицій у зимових садах. Пальмипоходять з Африки, Східної Азії. З багатьох видів пальм, відомих у кімнатній культурі, найбільш поширені: фінік канарський, фінік справжній (їстівний) і трахікарпус (китайська віялолиста пальма). Всі пальми вимагають світлого місця зростання, достатнього зволоження. Розмножують пальми насінням. У дитячих садках пальми розміщують у великих приміщеннях — залах, зимових садах. Знайомлячи старших дошкільників з фініковою пальмою справжньою (їстівною), важливо не лише помилуватися її красою, а й, показавши насіння (його дістають з плодів пресованих фініків), розповісти, що плоди пальм називаються фініками, вони дуже смачні і корисні, а люди, які живуть у тих краях, де ростуть пальми, виготовляють з них дуже багато страв. Панданус — тропічна рослина болотистих місцевостей Індії, Африки, Мадагаскару. Рослина невибаглива, її легко розмножують живцями (бічними паростками), які перед садженням підсушують. Рослина має своєрідний зовнішній вигляд: довге лінійне гострозубчасте по краю листя спірально розміщене навколо стебла, яке, ніби на ходулях, стоїть на високих повітряних коренях. Використовувати цю рослину можна тільки у зимових садах. Пояснюючи дітям її своєрідний вигляд, можна розповісти, що так рослина захищається від надмірного перезволоження на болотах, повітряні корені добре утримують рослину. Папороті, що вирощуються у кімнатах, походять з тропічних і субтропічних областей обох півкуль. Найчастіше у кімнатах вирощують адіантум і нефролепіс (рис. ЗО, 31). Обидві рослини добре пристосувалися і невибагливі до умов утримання. Люблять світлі приміщення (але не пряме сонячне освітлення), достатнє поливання, поживний грунт. Розмножують їх поділом куща, а також надземними повзучими пагонами, які пришпилюють і засипають землею. Папороті можуть широко використовуватися для оздоблення холів, зимових садів. Увагу дітей треба привернути до краси довгих граціозних вигнутих вай нефролепіса, порівняти з тими папоротями, які діти бачили в наших лісах. Розглядаючи адіантум, слід звернути увагу на його ніжну будову: витончені яскраво-зелені ніжні ваї на темно-коричневому черешку. Певний час папороті можна тримати в куточку природи.
Рис. 32. Сансев’єра Рис.33. Циперус
Сансев'єра(рис. 32) походить з Південної Африки, а тропічний вид з острова Цейлону, одна з найбільш невибагливих кімнатних рослин щодо освітлення, тепла і вологи. Розмножують її діленням кореневищ під час пересаджування, а також листковими живцями. Сансев'єру можна використовувати в кутку природи, для оформлення інтер'єрів і в зимовому саду. Звертаючи увагу на своєрідність забарвлення листка — темні і світлі поперечні смуги, слід наголосити на їх декоративності, гармонійному поєднанні кольорів. Потрібно розповісти дітям, що таке забарвлення видовженого листка деяким людям нагадувало забарвлення щуки, і тому рослину ще називають щучим хвостом. На батьківщині, в Індії, де її вирощують, з листків сансев'єри роблять тканини, мотузки. Філодендрон розповсюджений у тропічних дощових лісах Америки. Рослина тепло- і світлолюбна, хоч її й треба притіняти від прямого сонячного проміння, любить підвищену вологість. Розмножують її живцями. Цю гарну рослину з декоративними листками доцільно розташовувати у великих приміщеннях, зимових садах. Фікус завезений з Індії, де він росте великим деревом. Рослина добре розвивається у сонячних місцях кімнати, але досить добре переносить і затінення. Вимагає достатнього поливання і пожив ного грунту. В умовах хорошого догляду у фікуса у період з весни до осені повинно з'являтися щотижня по одному листку. Розмножують рослину живцями. В дитячому садку невеликі екземпляри фікуса можуть утримуватися в кутку природи, великі ж рослини тримають у зимових садах. Розглядаючи із старшими дошкільниками фікус, слід звернути увагу на гарне темно-зелене шкірясте овальне листя, розповісти, що на своїй теплій батьківщині фікуси виростають величезними гіллястими деревами з великими листками. Фікус ще називають гумовим деревом, бо в його стеблах є молочний сік, з якого раніше робили гумові речі. Фітонія. Батьківщина — Перу. Декоративна цінність рослини в її яскраво забарвлених листках, завдяки чому можна робити цікаві композиційні оранжировки. Фітонія — тепло- і світлолюбна рослина, розмножують її живцями, які легко укорінюються. Наявність фітоній серед асортименту рослин зимового саду надасть йому барвистості, яскравості. Циперус (рис. 33) походить з болотистих місцевостей Мадагаскару. Це невибаглива до освітлення і температури рослина, краще росте в поживній гумусній землесуміші, потребує щедрого поливання або утримання у піддонах з невеликою кількістю води. Рослину можна вирощувати в акваріумах, але не можна опускати горщики у воду більш як на 'Д їхньої висоти. Розмножують циперус поділом куща або живцюванням верхівок стебел. Циперус—цікава рослина для кутка природи завдяки особливостям будови і диференційованим потребам у воді. Увагу дітей треба привернути до світло-зеленого ніжного листя, зібраного у красиві зонтикоподібні крони, тригранні високі стебла. Старших дошкільників можна познайомити з живцюванням листковими коронками. При цьому листя вкорочують і центр коронки садять у горщик з землесумішшю. Такий живець швидко утворює корені. При наявності в дитячому садку маленьких декоративних басейнів циперус прикрасить їх. Ампельні і виткі кімнатні рослини Ампельні рослини — це рослини із звисаючими видовженими пагонами і стеблами. Виткі і лазячі рослини здатні підніматися на висоту завдяки пристосуванням — присоскам, вусикам. Ці рослини вносять різноманітність в озеленення, серед них є чимале таких, що красиво цвітуть. Аспарагусирозповсюджені у м'якому субтропічному кліматі Серед кімнатних рослин є два види: аспарагус пірчастий — ажурний кущ з піднятими пагонами і голкастими надзвичайно ніжними листками і аспарагус Шпрен- гера — із звисаючими довгими пагонами, вкритими світло-зеленими кладодіями. Аспарагус Шпренгера — світлолюбна рослина, пірчастий аспарагус — тіньовитривалий. Обидва аспарагуси потребують поживного грунту, достатнього зволоження. Розмножують їх поділом куща і насінням. Обидва аспарагуси можуть вирощуватися в кутку природи, прикрасять вони і зимові сади та інтер'єри дитячого садка. Під час розгляду рослин увагу дітей привертають до ніжної зелені аспарагусів, своєрідної будови стебла, голкоподібних кладодіїв, що виконують функцію листків. Особливо гарні ці рослини в період цвітіння, коли пагони, наче витонченими сніжинками, вкриваються дрібними білими квітками. Після їхнього відцвітіння утворюються плоди — червоні у аспарагуса Шпренгера і синьо-чорні і пірчастого. Можна сказати старшим дошкільникам, що в деяких країнах аспарагуси використовують як овочеві рослини, споживаючи у їжу молоді пагони. Хелксіне (дитячі слізки) — походить із Сардинії. Це невибаглива рослина, яка витримує як яскраве освітлення, так і притінення, потребує рівномірного поливання, розмножують її поділом куща. Хелксіне найкраще використовувати у зимових садах під час створення квіткових композицій. Рослина швидко розростається, утворюючи на поверхні цілий килим, і звисає з країв горщиків густою бородою. Плектрантус південний походить з півдня Африки. Це невибаглива ампельна рослина, з чотиригранним стеблом і блискучими яскраво-зеленими округлими листками, вирізаними по краю зубчиками. Потребує помірного поливання, притінення від яскравих сонячних променів. Розмножується живцями, що легко укорінюються. Використовують переважно для оформлення інтер'єрів. Дзвоник ампельний (рис. 34) походить з Італії. Є два його види — з білими і голубими квітками, що мають форму відкрито го дзвоника. Навесні і на початку літа рослина вкривається великою кількістю квіток. Любить добре освітлені місця, приміщення, що добре провітрюються, поживний грунт. Розмножують її діленням, живцюванням і насінням. Кампанулу бажано мати як тимчасовий об'єкт у кутку природи у весняно-літній період, щоб помилуватися красою цвітіння. Рис. 34. Дзвоник ампельний Колюмнея к'юська походить з тропічних зон Америки. Це невибаглива, теплолюбна рослина, її живцями. Колюмнея ціниться за те, що цвіте взимку великими трубчастими яскраво-померанцевими квітками. Цікава для вирощування і в кутку природи, і у зимових садах. Плющ звичайний широко розповсюджений від Канарських островів та Ірландії до Японії. Рослина невибаглива до світла і тепла. Розмножують плющ живцями, які легко укорінюються. Цікава особливість рослини — наявність повітряних корінців, якими вона міцно чіпляється до опори і піднімається вгору ніби крокує по стіні. На це слід звернути увагу, якщо рослина утримується у кутку природи або у зимовому саду. Плющ восковий, або Гойя м'ясиста (рис. 36),. завезений з Австралії. Назву одержав на честь відомого англійського садівника Гойї. Невибаглива рослина, що добре росте у звичайній землесуміші, краще цвіте, якщо росте на південних вікнах, розмножується живцями. Плющ Гойя — цікавий об'єкт для кутків природи завдяки його своєрідній будові, декоративності: довге тонке повзуче стебло, товсті, шкірясті, блискучі темно-зелені листки і дуже ароматні квітки, зібрані у зонтикоподібні суцвіття. Квітки, наче зроблені з воску, жовтувато-білі, невеликі, з центром у вигляді червоної зірочки. Руелія формозька походить з Тайваню. Невибаглива рослина, може рости у слабо освітленому приміщенні, гостро реагує на пересихання грунту, тому вимагає рівномірного поливання. Розмножують її живцями. Руелію можна вирощувати і в кутках природи, і у зимових садах. Приваблива цвітінням (з березня до жовтня) невеликими, поодинокими голубувато-ліловими квітками, схожими на грамофон. Сингоніум у дикому вигляді зустрічається у Південній і Центральній Америці. Це витончена, красива, невибаглива рослина, що потребує рівномірного поливання, витримує низькі температури, хоч і теплолюбна, недостатнє освітлення. Розмножують її живцями. Може вирощуватися і в групових приміщеннях, і у зимових садах для вертикального озеленення і створення композицій. Сциндапсус (рис. 37)—трав'яниста ліана з Тропічної Азії. Любить теплі, світлі приміщення, регулярне поливання, розмножується живцями. Завдяки швидкому росту і декоративності листків — блискучих, шкірястих, яскраво-зелених з золотистими смужками і штрихами (сциндапсус золотистий) — ця рослина набула широкого розповсюдження в дитячих садках і вирощується в групових кімнатах, зимових садах, використовується для оформлення інтер'єрів. Сеткреазія пурпурова (рис. 38) походить з Мексики. Це тепло- і сонцелюбна рослина. Чим яскравіше освітлення, тим краще забарвлені її листки. Поливання рівномірне. Рослина приваблива соковитими пагонами з темними, оксамитовими, червонувато-пурпуровими листками. Рекомендується для кутків природи, зимових садів, оформлення інтер'єрів. У кутку природи на прикладі цієї рослини можна показати різноманітність форми стебла, листків, їхнього забарвлення, вплив світла. Рослину легко розмножують живцями, її можна використовувати для садіння на ділянці. Традесканція. Батьківщина її — тропічні області земної кулі, названа на честь садівника англійського короля Джона Традесканта. Є багато видів цієї рослини: традесканція білоквіткова з веленими і строкатими листками, традесканція зеброподібна з двома широкими сріблясто-білими смугами на верхній поверхні листка і червонуватим кольором на нижній, традесканція човноподібна тощо. Найбільш розповсюджені дві перші. Традесканції— невибагливі рослини, краще ростуть у світлому приміщенні (не на яскравому сонячному освітленні), вимагають рівномірного поливання. Розмножуються живцями, які легко укорінюються. Широко використовуються в дитячих садках для кутків природи, оформлення інтер'єрів, у зимових садах. Для порівняння бажано мати 2—3 види цієї рослини. Читайте також:
|
|||||||||||
|