• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 5 сторінка

Гібіскус(рис. 8) походить з Китаю. Невибаглива рослина, яка краще росте і квітує у більш світлих місцях. Потребує багатої землесуміші. Розмножують її живцями. Гібіскус доцільніше виро­щувати у зимових садах, оскільки рослина має досить великі розміри.

Ахіменес (рис. 9) чарівна квітка з Центральної Америки (Мекси­ка, Гватемала). Вимагає яскравого освітлення, пухкого поживного грунту, рівномірного зволоження. Розмножують рослину бульбоч­ками, живцями, насінням. Рослину варто використати як тимча­сового мешканця кутка природи влітку, коли під час цвітіння вона покривається яскравими трубчастими квітками.

Пеларгонія (герань) походить з Південної Африки. Відомо кілька видів пеларгонії: зональна (рис. 10), пахуча, плющолиста, великоквіткова (рис. 11). Це світлолюбні рослини, що потребують помірного поливання та перебування взимку у світлому прохолод­ному приміщенні. За відсутності таких умов сильно витягуються. Навесні їх слід обрізати. Розмножують пеларгонію живцями. Квітнуть пеларгонії майже цілий рік і є постійними об'єктами кутка природи. Найбільш цінна пеларгонія великоквіткова з вели кими, красивими, надзвичайно різноманітно забарвленими квітка­ми, з гармонійним поєднанням різних відтінків і фарб. У дитячих садках більше вирощують пеларгонію зональну, що має квітки різних кольорів. Висадивши три живці в один горщик, можна створити живий, довгоквітучий букет. Розповідаючи про пеларго­нію, знайомлять дітей з різноманітністю будови квіток, стебла, листків, способами розмноження цієї рослини. Різні види пеларго­нії можна висаджувати на ділянці дитячого садка. Дітей слід обов'язково познайомити із значенням рослини (не лише прикра­шає, але й оздоровлює, з ефірної олії роблять парфуми).

Примулапоходить з Китаю. Це чудова і широко відома кім­натна рослина, яка цвіте протягом майже всього року. Світлолюб­на, потребує рівномірного поливання, взимку її слід тримати у прохолодному приміщенні. Розмножують примулу насінням і ді­ленням куща. Примули прикрасять зимовий сад.

Пуансетія (молочай чудовий) родом з Центральної Америки та о. Ява. Привертає до себе увагу завдяки яскравим приквітникам (червоним, рожевим, білим), які зберігають декоративність протя­гом двох місяців. Це рослина короткого дня (зацвітає при трива­лості освітлення не більше 12 год на добу), поливання помірне, роз­множується живцями. Рекомен­дується для зимових садів.

Сенполія — узамбарська фіал­ка. її знайшов ботанік Сент-Поль Іллер у горах Південної Африки. Сьогодні відома велика кількість гібридних сортів фіалок. Сенполії потребують яскравого розсіяного освітлення, рівномірного поливан­ня, легкого поживного грунту, во­ни не витримують прямих соняч­них променів. Розмножують фіал­ки листковими живцями. В кутку природи фіалки бажані і як тим­часові, і як постійні мешканці. Розглядаючи їх різноманітні за кольором і формою чудові квіт­ки

Рис. 7. Глоксинія Рис. 8. Гібіскус

Рис. 9. Ахіменес Рис. 10. Пеларгонія зональна

Рис. 11. Пеларгонія великоквіткова

листки з гарними вирізьбле­ними краями, можна розповісти дітям, що ці прекрасні рослини-мандрівниці. В Африці жив уче­ний, який любив мандрувати. Одного разу він ішов у горах повз струмок і побачив чудову рослину. Вона йому так сподобалася, що він вирішив її перенести додому. Фіалка добре прижилася, пишно цвіла, і всі, хто приходив у гості до вченого, милувалися її красою. Ботанік дарував їм листочки і розповідав, як треба вирощувати таку чудову рослину. Поступово вони поширилися у різних країнах, потрапили і до нас, щоб радувати своєю красою. Тож згадайте, де знайшов Сент-Поль фіалку і подумайте, де її поставити, як доглядати, щоб вона відчувала себе так, як на своїй батьківщині.

Фуксія (рис. 12) походить з Центральної Америки. Названа на честь ботаніка XVI ст. Л. Фукса. На батьківщині фуксія росте як кущ або деревце, досягаючи висоти 1,5 м. Ця світлолюбна рос­лина може рости і на великих північних вікнах, потребує помір­ного поливання. Розмножують її живцями. В дитячому садку фук­сію можна використовувати як тимчасовий і постійний об'єкт кутка природи. Розглядаючи з дітьми оригінальну квітку фуксії, можна розповісти, що вона нагадує ляльку-балерину у червоній кофті, білій спідниці, з тонкими ніжками, взутими в жовті черевички, зеленою голівкою.

Цикламен (рис. 13). Батьківщина — Мала Азія, Греція. Росли­на потребує в період цвітіння світлого прохолодного місця, до­статнього зволоження. Розмножують її насінням. Рекомендується для зимових садів, оскільки за відсутності умов у групових кім­натах вона швидко гине.

Рис. 12. Фуксія Рис. 13. Цикламен

Цибулинні кімнатні рослини

Цибулинні кімнатні рослини близькі за своїми ознаками до красивоквітучих, але мають біологічні особливості: цибулину — видозмінене стебло з запасом поживних речовин. Вони здатні перебувати у стані спокою, доки не з'являться відповідні умо­ви — певна температура, достатня кількість вологи. Рослини, що належать до цієї групи, потребують повного або часткового спо­кою протягом кількох місяців, а це означає, що цибулини треба певний час тримати неполитими або ледь политими. Яскравість цвітіння, можливість вигонки роблять ці рослини цікавими об'­єктами кутків природи.

Амариліс (гіпеаструм) (рис. 14) походить з Південної Африки і тропічної Америки. Рослини світлолюбні, потребують пухкого поживного грунту, помірного поливання і стану спокою. Для цього рослину тримають 2—3 місяці (найчастіше з жовтня до кінця грудня) в темному місці і припиняють поливання. Наприкінці грудня або на початку січня слід разом з дітьми витягти цибули­ну з горщика, обтрусити з неї грунт, розглянути і посадити у сві­жий поживний грунт.

Дітям потрібно розповісти, що амариліс — мандрівник з пу­стель. У пустелях часто буває сильна спека. На небі немає ні хмаринки, і майже півроку не випадають дощі. Земля тріскається від спраги, рослини гинуть. Проте у грунті лишаються цибулини, що захищені, наче панциром, цупкою шкіркою. Коли починаються дощі, цибулинки прокидаються від сну і розкривають прекрасні квіти, прикрашаючи на короткий час пустелю. Зараз ми його пол­лємо і через кілька днів побачимо, що цибулина прокинулась від сну і амариліс готується до цвітіння. Розмножують рослину до­чірніми цибулинами, які відділяють або після закінчення цвітін­ня, або після закінчення стану спокою. Рослину, що відцвіла, від­носять у підсобне приміщення і підживлюють її, щоб нагромади­ти у цибулині запас поживних речовин для наступного цвітіння.

Валота пурпурова. Батьківщина — Південна Америка. Відріз­няється від амариліса більш вузькими листками і червонуватим забарвленням біля їхньої основи. Цвіте переважно влітку. Росли­на світлолюбна, розмножують її дочірніми дітками. Може вико­ристовуватися і в кутку природи, і в зимовому саду.

Гемантус (рис. 15) походить із Середньої і Південної Амери­ки. Найбільш розповсюджені в кімнатних умовах гемантус білоквітковий і гемантус Катарина. Перший не вимагає яскравого освітлення, другий полюбляє більш освітлені місця. Поливання помірне, гемантус розмножують насінням та відділенням цибули- нок-діток. Цікаво тримати цю рослину у зимовому саду, де можна показувати дітям своєрідні товсті, м'ясисті листки і суцвіття, які у білоквіткового гемантуса нагадують білу або жовтувату кульку, а у гемантуса Катарина — яскраво-червону. Цвітіння продовжує­ться близько місяця, після чого утворюються яскраво-червоні, по­дібні до намиста, плоди.

Зефірантес (рис. 16). Батьківщина — Центральна Америка. В дошкільних закладах найчастіше вирощують зефірантес білий

Рис.16. Зефірантес Ліндлея Рис. 17. Евхарис

і зефірантес Ліндлея з великими рожевими квітками. Рослини вимагають яскравого освітлення, рівномірного поливання, пожив­ного грунту. Розмножують їх дочірніми цибулинами. Зефірантес доцільно внести в куток природи влітку, в період його цвітіння. Поодинокі квітки на довгих квітконосах ростуть досить швидко і раптом розкриваються лійкоподібними широкорозкритими квітка­ми рожевого або білого кольору, за що в народі цю рослину на­звали вискочкою. Все літо і восени можна спостерігати за цвітін­ням цієї рослини.

Евхарис амазонський (рис. 17). Батьківщина — гори Колумбії. Світлолюбна рослина, але витримує і недостатнє освітлення, по­ливання помірне, розмножують її дочірніми цибулинами. Може бути і тимчасовим, і постійним мешканцем кутка природи. Взимку, коли збіднені спостереження за рослинами на прогулянках, ба­гато радості принесе дітям внесення в куток природи цвітучого евхариса — амазонської лілеї. Розглядаючи її чудові білосніжні квітки, що нагадують нарциси, треба відмітити їхній ніжний аромат. Квіткові стрілки наче підтримує блискуче темно-зелене листя. Помилувавшись з дітьми красою евхариса, який цвіте, мож­на розповісти старшим дошкільникам, що рослина ця — мандрів­ниця. її батьківщина — Південна Америка, де в цей час панує літо, і, ніби згадуючи про свою теплу батьківщину, вона зацвітає взимку чудовими квітками. Саме тому люди і люблять вирощувати її у кімнатах.

Кринум (рис. 18) походить з Південної Америки. Це світло­любна рослина, потребує помірного поливання, розмножують її дочірніми цибулинами. Цю рослину добре вирощувати у зимових садах, де потрібно звернути увагу дітей на її велику цибулину, що переходить у трав'янисте стебло, світло-зелені ременеподібні листки і ароматні квітки білого або ніжно-рожевого кольору.

Панкрацій ілірійський (рис. 19) у дикому вигляді зустрічає­ться у Середземномор'ї. Це невибаглива рослина, що любить світлі і теплі місця зростання. Розмножують її дочірніми цибули­нами і насінням. Може бути рекомендована для зимових садів, де приверне увагу білими, ароматними квітками, схожими на лілії, з сильно розрізаними вузькими пелюстками.

Декоративно-листяні кімнатні рослини

До таких рослин відносять кущі і трав'янисті рослини. Серед них пальми, папороті та інші рослини, які мають декоративний ви­гляд завдяки гарним орнаментальним листкам. Квіти у цих рослин неяскраві.

Аспідистрапоходить із Східної Азії, де росте у тем­них лісах. Це надзвичайно витривала, невибаглива рослина. Краще росте на освітленому місці, але переносить нестачу світла. По­ливання помірне, розмножують рослину поділом куща. В умовах дитячого садка її краще вирощувати для декорування слабо освітлених приміщень.

Аукуба походить з Японії. її часом називають золо­тим деревом через те, що її шкірясті блискуче-зелені листки вкриті золотистими плямами. Це невибаглива рослина, яка потребує про­холодних приміщень, помірного поливання. Розмножують її жив­цями, які легко укорінюються. Рекомендується для зимового саду.

Бегонії— тропічні рослини з декоративними, часто розкішно розписаними листками, ціняться саме за цю властивість, а не за цвітіння. Найбільш поширені з них — бегонія рекс, або королів­ська, з орнаментальними надзвичайно різноманітно за­барвленими листками. Бегонія червонувата має характерну озна­ку — черешки листків і зворотний бік листків вкриті червонуватим опушенням. Бегонія рицинолиста — гарна міцна рослина з товстим рожево-червоним повзучим стеблом і великими розсіченими мідно- коричнево-зеленими листками, що нагадують листки рицини. Бегонія Феаста — рослина з повзучим стеблом і округлими блискучими, темно-зеленими, червоними із зворотної сторони листками. Високі декоративні якості має бегонія борщівниколиста.

Усі бегонії вимагають легкого пухкого грунту, притінення від прямого сонячного проміння, рівномірного зволоження. Винятком є бегонія рицинолиста, що не боїться прямого сонячного проміння. Розмножують бегонії навесні діленням кореневищ, стебловими і листковими живцями. Бегонії можна утримувати в кутку природи. Найбільш зручні для догляду — бегонія Феаста, борщівниколиста, червонувата. Всі види бегоній є чудовими рослинами для оформ­лення інтер'єрів дитячого садка та зимового саду.

Дифенбахіяпоходить з Бразилії. Останнім часом ці рослини вирощують в інтер'єрах завдяки гарно оздобленим листкам. Найбільш розповсюджені види — Тропік сноу з білувато- жовтими плямистими і Рудольф Реєрс з жовто-зеленими з зеленою облямівкою листками. Ця рослина потребує теплих світлих при­міщень, помірного поливання. Розмножують її верхівковими жив­цями, відрізками стебла і бічними пагонами. Дифенбахію можна використовувати лише для зимових садів, оскільки сік рослини отруйний. Під час спостережень увагу дітей звертають на красу великих блискучих овальних зелених листків з білими бризками.

Драцена (рис. 24). Батьківщина її — тропічні і субтропічні області Азії і Європи. Основну цінність драценам надають довгі вузькі листки, зібрані на стеблі красивим розложистим пучком. Найбільш поширена драцена драконове дерево. Вона невибаглива до зміни температури, освітлення і зволоження і може використо­вуватися для оформлення будь-яких приміщень дитячого садка, зимового саду. Розмножують її насінням і живцюванням верхівок пагонів.

Кордиліна(рис. 25) — подібна до драцени рослина, яку часто плутають. Основна відмінність її — наявність білих коренів. Вона має паростки, крім того, середня жилка листка добре помітна. Досить розповсюджена кордиліна верхівкова червонолиста з гар­ними видовженими зеленувато-червоно-рожевими до темно-черво- но-фіолетових кольорів листками. Кордиліни люблять СВІТЛІ МІСЦЯ, які трохи затінені від прямого сонячного проміння, помірне поливання. Розмножують їх живцями верхівок пагонів. Ці декоративні рослини прикрасять зимовий сад.

Кодіеум (кротон) (рис. 26) походить з осторовів Малайського архіпелагу. Найбільшої декоративності рослині надають широкі або вузькі цільнокраї.чи примхливо вирізані яскраво і строкато забарвлені у рожевий, жовтий, жовтогарячий, червоний, ліловий і зелений кольори листки. Рослина потребує рівномірної темпера­тури, вологості повітря, відсутності протягів, помірного поливання. Розмножують її живцями верхівок пагонів. Може рости у зимо­вому саду, де і показують дітям її незвичайну красу і гармонію фарб і форм.

Колеус(рис. 27) походить з Тропічної Африки і Азії. Рослини прекрасно ростуть при яскравому сонячному освітленні, гостро реагують на нестачу вологи, потребують поживного грунту. Ці властивості колеуса у поєднанні з естетичними якостями його красивих забарвлених оксамитових листків роблять його бажаним об'єктом кутків природи. Розмножують колеус верхівковими жив­цями, які легко укорінюються і можуть бути використані для садіння на ділянці.

Монстера (рис. 28). Батьківщина її — Південна Америка. Це красива невибаглива рослина, що потребує помірного поливання, розмножують її живцями. В умовах дитячого садка її найкраще вирощувати у світлих вестибюлях, залах та зимових садах. Роз­глядаючи із старшими дошкільниками цю міцну ліану, слід звер­нути увагу на красу її великих блискучих темно-зелених розрізних листків, велику кількість повітряного коріння, що звисає із стеб­ла, дістаючи до землі. Потрібно розповісти, що на батьківщині монстера живе у тропічному лісі, де завжди тепло, багато випадає дощів і рослин так багато, що вони сплітаються між собою і лю­дині пройти там дуже важко. На батьківщині монстера цвіте і дає плоди, які нагадують за смаком ананас. У нас ця мандрівниця прикрашає зали.

Рис. 24. Драцена Рис. 25. Кордиліна

Рис. 26. Кодіеум (кротон) Рис. 27. Колеус

Рис. 28. Монстера Рис. 29. Офіопогон (японська кон­валія)

Рис. 30. Листок папороті Рис. 31. Папороть нефролепіс

адіантума

Офіопогон (японська конвалія) (рис. 29) походить з Японії, Китаю. Зростає також на Чорноморському узбережжі Кавказу. Це невибаглива рослина з пучками вузьких темно-зелених листків, зацвітає дрібними ніжно-бузковими квітками влітку. Добре росте І при недостатньому і яскравому освітленні, розмножують її поді­лом куща. В дитячих садках рекомендується для озеленення вести­бюлів, холів, оформлення композицій у зимових садах.

Пальмипоходять з Африки, Східної Азії. З багатьох видів пальм, відомих у кімнатній культурі, найбільш поширені: фінік канарський, фінік справжній (їстівний) і трахікарпус (китайська віялолиста пальма). Всі пальми вимагають світлого місця зро­стання, достатнього зволоження. Розмножують пальми насінням. У дитячих садках пальми розміщують у великих приміщеннях — залах, зимових садах. Знайомлячи старших дошкільників з фіні­ковою пальмою справжньою (їстівною), важливо не лише поми­луватися її красою, а й, показавши насіння (його дістають з пло­дів пресованих фініків), розповісти, що плоди пальм називаються фініками, вони дуже смачні і корисні, а люди, які живуть у тих краях, де ростуть пальми, виготовляють з них дуже багато страв.

Панданус — тропічна рослина болотистих місцевостей Індії, Африки, Мадагаскару. Рослина невибаглива, її легко розмножу­ють живцями (бічними паростками), які перед садженням підсу­шують. Рослина має своєрідний зовнішній вигляд: довге лінійне гострозубчасте по краю листя спірально розміщене навколо стеб­ла, яке, ніби на ходулях, стоїть на високих повітряних коренях. Використовувати цю рослину можна тільки у зимових садах. По­яснюючи дітям її своєрідний вигляд, можна розповісти, що так рослина захищається від надмірного перезволоження на болотах, повітряні корені добре утримують рослину.

Папороті, що вирощуються у кімнатах, походять з тропічних і субтропічних областей обох півкуль. Найчастіше у кімнатах ви­рощують адіантум і нефролепіс (рис. ЗО, 31). Обидві рослини добре пристосувалися і невибагливі до умов утримання. Люблять світлі приміщення (але не пряме сонячне освітлення), достатнє поливання, поживний грунт. Розмножують їх поділом куща, а та­кож надземними повзучими пагонами, які пришпилюють і заси­пають землею. Папороті можуть широко використовуватися для оздоблення холів, зимових садів. Увагу дітей треба привернути до краси довгих граціозних вигнутих вай нефролепіса, порівняти з тими папоротями, які діти бачили в наших лісах. Розглядаючи адіантум, слід звернути увагу на його ніжну будову: витончені яскраво-зелені ніжні ваї на темно-коричневому черешку. Певний час папороті можна тримати в куточку природи.

Рис. 32. Сансев’єра Рис.33. Циперус

Сансев'єра(рис. 32) походить з Південної Африки, а тропіч­ний вид з острова Цейлону, одна з найбільш невибагливих кімнат­них рослин щодо освітлення, тепла і вологи. Розмножують її діленням кореневищ під час пересаджування, а також листковими живцями. Сансев'єру можна використовувати в кутку природи, для оформлення інтер'єрів і в зимовому саду. Звертаючи увагу на своєрідність забарвлення листка — темні і світлі поперечні смуги, слід наголосити на їх декоративності, гармонійному поєднанні ко­льорів. Потрібно розповісти дітям, що таке забарвлення видовже­ного листка деяким людям нагадувало забарвлення щуки, і тому рослину ще називають щучим хвостом. На батьківщині, в Індії, де її вирощують, з листків сансев'єри роблять тканини, мотузки.

Філодендрон розповсюджений у тропічних дощових лісах Аме­рики. Рослина тепло- і світлолюбна, хоч її й треба притіняти від прямого сонячного проміння, любить підвищену вологість. Розмно­жують її живцями. Цю гарну рослину з декоративними листками доцільно розташовувати у великих приміщеннях, зимових садах.

Фікус завезений з Індії, де він росте великим деревом. Рослина добре розвивається у сонячних місцях кімнати, але досить добре переносить і затінення. Вимагає достатнього поливання і пожив­ ного грунту. В умовах хорошого догляду у фікуса у період з весни до осені повинно з'являтися щотижня по одному листку. Розмно­жують рослину живцями. В дитячому садку невеликі екземпляри фікуса можуть утримуватися в кутку природи, великі ж рослини тримають у зимових садах. Розглядаючи із старшими дошкільни­ками фікус, слід звернути увагу на гарне темно-зелене шкірясте овальне листя, розповісти, що на своїй теплій батьківщині фікуси виростають величезними гіллястими деревами з великими листка­ми. Фікус ще називають гумовим деревом, бо в його стеблах є молочний сік, з якого раніше робили гумові речі.

Фітонія. Батьківщина — Перу. Декоративна цінність рослини в її яскраво забарвлених листках, завдяки чому можна робити ціка­ві композиційні оранжировки. Фітонія — тепло- і світлолюбна рос­лина, розмножують її живцями, які легко укорінюються.

Наявність фітоній серед асортименту рослин зимового саду на­дасть йому барвистості, яскравості.

Циперус (рис. 33) походить з болотистих місцевостей Мадага­скару. Це невибаглива до освітлення і температури рослина, кра­ще росте в поживній гумусній землесуміші, потребує щедрого по­ливання або утримання у піддонах з невеликою кількістю води. Рослину можна вирощувати в акваріумах, але не можна опускати горщики у воду більш як на 'Д їхньої висоти. Розмножують ципе­рус поділом куща або живцюванням верхівок стебел.

Циперус—цікава рослина для кутка природи завдяки особли­востям будови і диференційованим потребам у воді. Увагу дітей треба привернути до світло-зеленого ніжного листя, зібраного у красиві зонтикоподібні крони, тригранні високі стебла. Старших дошкільників можна познайомити з живцюванням листковими ко­ронками. При цьому листя вкорочують і центр коронки садять у горщик з землесумішшю. Такий живець швидко утворює корені.

При наявності в дитячому садку маленьких декоративних ба­сейнів циперус прикрасить їх.

Ампельні і виткі кімнатні рослини

Ампельні рослини — це рослини із звисаючими видовженими пагонами і стеблами. Виткі і лазячі рослини здатні підніматися на висоту завдяки пристосуванням — присоскам, вусикам. Ці рос­лини вносять різноманітність в озеленення, серед них є чимале таких, що красиво цвітуть.

Аспарагусирозповсюджені у м'якому субтропічному кліматі Серед кімнатних рослин є два види: аспарагус пірчастий — ажур­ний кущ з піднятими пагонами і голкастими надзвичайно ніжни­ми листками і аспарагус Шпрен- гера — із звисаючими довгими па­гонами, вкритими світло-зеленими кладодіями. Аспарагус Шпренгера — світлолюбна рослина, пір­частий аспарагус — тіньовитрива­лий. Обидва аспарагуси потре­бують поживного грунту, достат­нього зволоження. Розмножують їх поділом куща і насінням. Обидва аспарагуси можуть вирощуватися в кутку природи, прикрасять вони і зимові сади та інтер'єри дитячого садка. Під час розгляду рослин увагу дітей при­вертають до ніжної зелені аспа­рагусів, своєрідної будови стеб­ла, голкоподібних кладодіїв, що виконують функцію листків. Особ­ливо гарні ці рослини в період цвітіння, коли пагони, наче ви­тонченими сніжинками, вкриваю­ться дрібними білими квітками. Після їхнього відцвітіння утворю­ються плоди — червоні у аспара­гуса Шпренгера і синьо-чорні і пірчастого. Можна сказати стар­шим дошкільникам, що в деяких країнах аспарагуси використо­вують як овочеві рослини, споживаючи у їжу молоді пагони.

Хелксіне (дитячі слізки) — походить із Сардинії. Це невибаг­лива рослина, яка витримує як яскраве освітлення, так і притінен­ня, потребує рівномірного поливання, розмножують її поділом куща. Хелксіне найкраще використовувати у зимових садах під час створення квіткових композицій. Рослина швидко розростає­ться, утворюючи на поверхні цілий килим, і звисає з країв горщи­ків густою бородою.

Плектрантус південний походить з півдня Африки. Це невибаг­лива ампельна рослина, з чотиригранним стеблом і блискучими яскраво-зеленими округлими листками, вирізаними по краю зуб­чиками. Потребує помірного поливання, притінення від яскравих сонячних променів. Розмножується живцями, що легко укоріню­ються. Використовують переважно для оформлення інтер'єрів.

Дзвоник ампельний (рис. 34) походить з Італії. Є два його види — з білими і голубими квітками, що мають форму відкрито го дзвоника. Навесні і на початку літа рослина вкривається вели­кою кількістю квіток. Любить добре освітлені місця, приміщення, що добре провітрюються, поживний грунт. Розмножують її ділен­ням, живцюванням і насінням.

Кампанулу бажано мати як тимчасовий об'єкт у кутку приро­ди у весняно-літній період, щоб помилуватися красою цвітіння.

Рис. 34. Дзвоник ампельний

Колюмнея к'юська походить з тропічних зон Америки. Це не­вибаглива, теплолюбна рослина, її живцями. Ко­люмнея ціниться за те, що цвіте взимку великими трубчастими яскраво-померанцевими квітками. Цікава для вирощування і в кут­ку природи, і у зимових садах.

Плющ звичайний широко розповсюджений від Канарських островів та Ірландії до Японії. Рослина невибаглива до світла і тепла. Розмножують плющ живцями, які легко укоріню­ються. Цікава особливість рослини — наявність повітряних корін­ців, якими вона міцно чіпляється до опори і піднімається вгору ніби крокує по стіні. На це слід звернути увагу, якщо рослина утримується у кутку природи або у зимовому саду.

Плющ восковий, або Гойя м'ясиста (рис. 36),. завезений з Австралії. Назву одержав на честь відомого англійського садівни­ка Гойї. Невибаглива рослина, що добре росте у звичайній земле­суміші, краще цвіте, якщо росте на південних вікнах, розмножує­ться живцями. Плющ Гойя — цікавий об'єкт для кутків природи завдяки його своєрідній будові, декоративності: довге тонке повзу­че стебло, товсті, шкірясті, блискучі темно-зелені листки і дуже ароматні квітки, зібрані у зонтикоподібні суцвіття. Квітки, наче зроблені з воску, жовтувато-білі, невеликі, з центром у вигляді червоної зірочки.

Руелія формозька походить з Тайваню. Невибаглива рослина, може рости у слабо освітленому приміщенні, гостро реагує на пересихання грунту, тому вимагає рівномірного поливання. Роз­множують її живцями.

Руелію можна вирощувати і в кутках природи, і у зимових садах. Приваблива цвітінням (з березня до жовтня) невеликими, поодинокими голубувато-ліловими квітками, схожими на грамофон.

Сингоніум у дикому вигляді зустрічається у Південній і Цент­ральній Америці. Це витончена, красива, невибаглива рослина, що потребує рівномірного поливання, витримує низькі температу­ри, хоч і теплолюбна, недостатнє освітлення. Розмножують її жив­цями. Може вирощуватися і в групових приміщеннях, і у зимових садах для вертикального озеленення і створення композицій.

Сциндапсус (рис. 37)—трав'яниста ліана з Тропічної Азії. Любить теплі, світлі приміщення, регулярне поливання, розмно­жується живцями. Завдяки швидкому росту і декоративності ли­стків — блискучих, шкірястих, яскраво-зелених з золотистими смужками і штрихами (сциндапсус золотистий) — ця рослина на­була широкого розповсюдження в дитячих садках і вирощується в групових кімнатах, зимових садах, використовується для оформ­лення інтер'єрів.

Сеткреазія пурпурова (рис. 38) походить з Мексики. Це тепло- і сонцелюбна рослина. Чим яскравіше освітлення, тим краще за­барвлені її листки. Поливання рівномірне. Рослина приваблива соковитими пагонами з темними, оксамитовими, червонувато-пур­пуровими листками. Рекомендується для кутків природи, зимових садів, оформлення інтер'єрів. У кутку природи на прикладі цієї рослини можна показати різноманітність форми стебла, листків, їхнього забарвлення, вплив світла. Рослину легко розмножують живцями, її можна використовувати для садіння на ділянці.

Традесканція. Батьківщина її — тропічні області земної кулі, названа на честь садівника англійського короля Джона Традесканта. Є багато видів цієї рослини: традесканція білоквіткова з веленими і строкатими листками, традесканція зеброподібна з двома широкими сріблясто-білими смугами на верхній поверхні листка і червонуватим кольором на нижній, традесканція човно­подібна тощо. Найбільш розповсюджені дві перші. Традескан­ції— невибагливі рослини, краще ростуть у світлому приміщенні (не на яскравому сонячному освітленні), вимагають рівномірного поливання. Розмножуються живцями, які легко укорінюються. Широко використовуються в дитячих садках для кутків природи, оформлення інтер'єрів, у зимових садах. Для порівняння бажано мати 2—3 види цієї рослини.

Читайте також:

1. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
2. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
3. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
4. ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ
5. Вимоги до змісту контрольної роботи
6. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
7. Відображальне відношення і власний зміст релігійного феномену
8. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
10. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
11. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
12. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка

Переглядів: 2685