Костянтин Ушинський

Першим, хто збагнув силу і велич народної педагогіки, сказав про неї своє авторитетне слово, зробив її вінцем своєї педагогічної теорії та поставив народну педагогіку на п'єдестал, був вітчизняний педагог К.Д. Ушинський. Він переконливо показав правомірність народної педагогіки як попередниці педагогіки наукової, закликав до ґрунтовного і всебічного вивчення виховного досвіду трудових мас. Не випадково центральною ідеєю педагогічної концепції педагога є ідея народності виховання, ідея розвитку національної школи і формування національної самосвідомості народу. К.Д. Ушинський стверджував, що школа і Циховання повинні насамперед будуватися в повній відповідності з особливостями і потребами свого народу, своєї держави, з орієнтиром на історично складену своєрідність, духовність, педагогічний геній народу. Він зазначав, що «загальної системи народного виховання для всіх народів немає не тільки на практиці, а й у теорії». У кожного народу своя особлива національна система виховання, і кожен народ повинен у цій системі випробовувати свої власні сили: «Виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу». Великий педагог писав, що кожен народ повинен мати свій особливий ідеал людини, вимагати від свого виховання втілення цього ідеалу в окремих особистостях. Ідеал цей у кожного народу відповідає його характеру, визначається його суспільним життям, розвивається разом з його розвитком. К.Д. Ушинський розкривав теоретичні основи майбутньої національної системи виховання, з'ясовував ті принципи, на яких повинна будуватися діяльність загальноосвітньої народної школи. Насамперед він вимагав передати справу народної освіти в руки самого народу. Народ треба вчити, але ще більше треба вчитися в нього. Адже народ створив національну мову, національну поезію, національну літературу. Виходячи із принципу народності, Ушинський зазначав, що в народній школі вивчення життя рідного народу і своєї держави повинно посідати гідне місце. Оскільки народ є джерелом усіх багатств, матеріальної і духовної культури, в школі треба вивчати вітчизняну історію, географію, економіку, рідну мову, літературу, мистецтво, національну народну творчість, поезію, пісні, музику, ужиткове мистецтво, народні ремесла і промисли, народні творчі доробки. Однією з ознак народності, національної народної школи К.Д. Ушинський називав рідну мову, яка є найкращим виразником духовної культури кожного народу, центральним предметом національної шкільної освіти: «Увесь слід свого духовного життя народ бережно зберігає в народному слові». Рідне слово є тим духовним національним одягом, у який вдягається всяке знання, щоб стати справжньою власністю людської свідомості. Школа повинна вводити дитину у світ народної мови, думки, народного почуття і життя, народного духу, народного характеру.

Вивчення рідної мови - це основне завдання школи, якщо ця школа служить інтересам народу. Думки Ушинського про рідну мову знайшли свій вияв у широкому національному русі за народну школу з навчанням рідною національною мовою. Ідеї про національну школу, використання педагогічного генію народу зберегли і на сьогодні свою новизну й актуальність, бо вони підпорядковані благородній і гуманній меті — відродженню нашої духовності, розвитку, прогресу нашої незалежної держави.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література для самостійного опрацювання	\|	Григорій Сковорода

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.