• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Якщо А, то B; Якщо B, то С; Отже, якщо А, то С.

В умовно-категоричному один із засновків є судженням умовним, а другий засновок і висновок – судження категоричні. Він має таку структуру: Якщо А, то B; А; Отже, B.

Логічною підставою висновків умовно-категоричного умовиводу є аксіома: ствердження підстави з необхідністю веде до ствердження наслідку, а заперечення наслідку – до заперечення підстави.

Умовно-категоричний умовивід має два правильних модуси:

- в стверджувальному ­– modus ponens – категоричний засновок стверджує підставу умовного засновку, а висновок – наслідок умовного засновку:Якщо А, то B; А; Отже, B

- в заперечному – modus tollens - категоричний засновокзаперечує наслідок, а висновок – підставу умовного засновку:

Якщо А, то В; не-В; Отже, не-А

В принципі, можливі ще два модуси умовно-категоричного силогізму:

Якщо А, то В; не-А; Отже, не-В. Якщо А, то В; В; Отже, А.

Але ці модуси не дають достовірних висновків. Це обумовлено тим, що зв’язок причини і наслідку, зазвичай, не є однозначним. Один і той же наслідок може бути викликаний не однією, а різними причинами. Інша річ коли засновком умовно-категоричного судження виступає виділяюче, тобто еквівалентне умовне судження: Якщо і тільки якщо А, то B.Тут зв’язок між причиною і наслідком однозначний. Підстава є необхідною і достатньою умовою для існування наслідку, і навпаки. Умовно-категоричний умовивід з еквівалентним судженням має не два, а чотириправильних модуси.

Розділово-категоричним умовиводом називається умовивід, в якому один із засновків є судженням розділовим, а інший засновок і висновок – категоричними судженнями. Цей умовивід має два модуси:

-стверджувально-заперечувальний– в якому категоричний засновок стверджує один з членів диз’юнкціїї, а висновок – заперечує інші члени диз’юнкції:

А суть В, або С, або D; А суть В; Отже, А не суть ні С, ні D

-заперечно-стверджувальний модус– в якому категоричний засновок заперечує один або декілька членів диз’юнкції, а висновок - стверджує інші:

Читайте також:

1. А суть В, або С, або D; А не суть В, ні С; Отже, А суть D
2. Отже, АС поєднують у собі елементи репресивного (карального), виховного та запобіжного характеру.
3. Отже, виділяється дві сфери людського інтересу - ма­теріальна (прагнення до комфорту) і духовна (прагнення задовольнити цікавість).
4. Отже, головне в покаранні — це те, що воно є неминучим наслідком злочину, відплатою за спричинене зло.
5. Отже, діяльність людини — це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
6. Отже, мова й мовлення – поняття близькі, але не тотожні.
7. Отже, можна зробити такі узагальнення і визначити перспективні тенденції розвитку венчурного підприємництва в Україні.
8. Отже, можна стверджувати, що структура свідомості є не чим іншим, як єдністю її властивостей та похідних від них (чи резуль­тативних) форм прояву.
9. Отже, на руїнах родового ладу виникає класове суспільство, а разом з ним і держава.
10. Отже, на руїнах родового ладу виникає класове суспільство, а разом з ним і держава.
11. Отже, намагнічуючий струм котушки
12. Отже, наприкінці XVII ст. в часи Руїни українські землі були повністю розчленовані і захоплені іноземними державами – Росією, Річчю Посполитою, Туреччиною та Кримським ханством. 1 страница

Переглядів: 830