• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перелік умовних скорочень

АЕС – атомна електростанція

АСКРО – автоматизована система контролю радіаційної обстановки

АІ-2 – індивідуальна аптечка -2

АІМЗ – аптечка індивідуального медичного захисту

АТ – артеріальний тиск

БЗ – бактеріальна зброя

БПК – біохімічна потреба в кисні

ВПНО – вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти

ВПНР – вибухо- та пожежонебезпечні речовини

ВГА – вірусний гепатит А

ВГВ – вірусний гепатит В

ВООЗ – всесвітня організація охорони здоров’я

ВХР – велика рогата худоба

ВВ ДІВ – відпрацьовані високоактивні джерела іонізуючого випромінювання

ВДТ – відеодисплейний термінал

Гр – грей (позасистемна одиниця поглиненої дози в міжнародній системі СІ)

ГДВ – гранично допустимий викид

ГДК – гранично допустима концентрація

ГДК _р3 – гранично допустима концентрація речовини в повітрі робочої зони

ГДК _мр – максимальна разова концентрація шкідливої речовини в повітрі населених міст

ГДК _сд – середньодобова гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі населених міст

ГДД – гранично допустимі дози

ГДР – гранично допустимий рівень

ДІВ – джерела іонізуючого випромінювання

ДТП – дорожньо-транспортна пригода

Зв – зіверт (позасистемна одиниця еквівалентної дози в міжнародній системі СІ)

ЗВІ – засоби відображення інформації

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗКЗ – засоби колективного захисту

ЗМУ – зброя масового ураження

ЗМІ – засоби масової інформації

ЗХЗ – зона хімічного зараження

ЗХУ – зона хімічного ураження

ЕМІ – електромагнітний імпульс

ЕМП – електромагнітне поле

ЄДС ЦЗ – єдина державна система цивільного захисту

ІПП – індивідуальний протихімічний пакет

КЗ – коротке замикання

МНС – міністерство з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

МН – магістральний нафтопровід

МГ – магістральних газопровід

МЗІЗ – медичні засоби індивідуального захисту

НП – населенний пункт

НГК – нафтогазовий комплекс

НС – надзвичайна ситуація

ОПН – об’єкт підвищеної небезпеки

ОР – отруйна речовина

ПАН – попередній аналіз небезпек

ПЗРВ – пункт захоронення радіоактивних відходів

ПСЗ – психотронна зброя

ПТЛРВ – пункт тимчасової локалізації радіоактивних відходів

ПЕОМ – персональні електронно-обчислювальні машини

ПРФ – природній радіаційний фон

РАВ – радіоактивні відходи

Р – рентген (позасистемна одиниця експозиційної дози)

РР – радіаційні речовини

РРВ – рідкі радіоактивні відходи

РЕП – радіоелектронне придушення

СКР – система радіаційного контролю

СДЯР – сильнодіючі ядучі речовини

СХЗ – санітарно-хімічний захист

СНІД – синдром надбаного імунодефіциту

ТЕБ – техногенно-екологічна безпека

ЦНС – центральна нервова система

ШРФ – штучний радіаційний фон

ХНО – хімічно-небезпечний об’єкт

ФОІ – фосфорфганічні інсектициди

ФОЛЗ – фосфорфганічні лікарські засоби

ФОР – фосфорфганічні отруйні речовини

ПЕРЕДМОВА

Кількість надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження зростає з кожним роком не тільки в Україні, а й у світі в цілому. Так, тільки у 2006 році в Україні виникло 364 класифіковані надзвичайні ситуації, техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Матеріальні збитки, завдані народному господарству природними та техногенними надзвичайними ситуаціями, складали 3.1 млрд.грн. З цієї суми 93% становлять збитки від природних надзвичайних ситуацій, 7% - від техногенних.

Аналіз реалізації природних загроз та прогноз їх розвитку показує, що виникнення природних надзвичайних ситуацій є в більшості випадків об’єктивним неконтрольованим процесом. Разом з тим, існує низка антропогенних факторів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій (збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, висока урбанізація територій, нераціональне розміщення об’єктів господарської діяльності, відсутність чи поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд).

Основними причинами техногенних загроз є незадовільне виконання та порушення вимог технології виробництва, незадовільне матеріально-технічне забезпечення, незадовільний стан зберігання, утилізації та поховання відходів.

У пропонованому посібнику враховано та висвітлено основні керівні документи останніх років:

- Закон України “Про цивільну оборону України” зі змінами, внесеними Постановою Верховної Ради України від 24.03.1999 р. №555-XIV;

- Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 08.06.2000 р. №1809;

- Закон України “Про внесення змін до Закону України про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 26.04.2001 р. №2397-14;

- Закон України “Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 07.02.2002 р. №3037-III;

- Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004 р. №1859-IV;

- Укази Президента України “Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій Чорнобильської катастрофи” від 28.10.1996 р. №1005/96; “Про концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій” від 26.03.1999 р. №234/99;

- Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” від 15.07.1998 р. №1099; “Про затвердження положень про управління та відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення” від 05.10.1998 р. №1594.

У підготовці посібника брав участь авторський колектив:

О.О. Воробйов (Передмова; вступ; Н.Е. 1.1; Н.Е.2.1; додатки)

Л.В. Романів (Н.Е. 1.4; контрольні питання)

А.В. Бабюк (Н.Е. 1.2)

І.Л. Куковська (Н.Е. 2.3)

І.В. Марценяк (Н.Е. 2.5)

Я.Г. Іванушко (Н.Е. 2.2)

Н.А. Стратійчук (Н.Е. 1.3)

Л.Г. Логуш (Н.Е. 2.4)

Автори.

Вступ

Безпека життєдіяльності (БЖД) – інтеграційна дисципліна, яка вивчає проблеми перебування людини в оточуючому середовищі під час звичайних та надзвичайних ситуацій мирного часу.

МЕТА вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини.

ЗАВДАННЯ дисципліни БЖД навчити студентів:

- загальним закономірностям виникнення небезпек, їх властивостям;

- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

- розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

- прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

- використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, які спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні ЗНАТИ:

- небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами небезпек мирного часу;

- наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини та навколишнє середовище;

- основи захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання.

ВМІТИ:

- реалізовувати відповідні заходи та засоби захисту щодо створення і підтримки здоров’я та безпечних умов життя і діяльності людини;

- у разі виникнення надзвичайних ситуацій приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМ:

- зі змістом документів з міжнародного права, законодавчих та нормативно –

технічних документів, керівних і нормативних документів України щодо захисту людей у надзвичайних ситуаціях;

- з видами та організацією медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій мирного часу.

Читайте також:

1. IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО
2. Type 1 and 0 Conditionals (Перший та нульовий тип умовних речень)
3. Type 2 Conditionals (другий тип умовних речень)
4. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК УМОВНИХ ЦІННОСТЕЙ СУБ’ЄКТА З ПСИХОЛОГІЧНИМИ ЗАХИСТАМИ
5. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання. Гальмування.
6. Визначення переліку відходів, виходячи з матеріально – сировинного балансу
7. Віднімання переліків
8. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
9. Гальмування умовних рефлексів
10. Гальмування умовних рефлексів
11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
12. Гальмування умовних рефлексів.

Переглядів: 489