Вимірники в обліку

Вимірювання – це вираження об”єкта обліку в певних одиницях вимірювання ( натуральних, уречевлених, трудових та вартісних).

Для безперервного спостереження, вимірювання та відображення процесів виробництва у бухгалтерському обліку використовують :

· натуральні;

· трудові;

· грошові вимірники.

Натуральні вимірники – це різні одиниці вимірювання (ваги, обсягу тощо), за допомогою яких у підприємстві обліковується кількість наявних матеріальних цінностей і виконаних робіт. Такими вимірниками є міра довжини, маси, об”єму тощо.

Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу підвищити точність врахування наявності та руху матеріальних цінностей та виконуваних робіт, посилюється контроль за їх зберіганям та використанням. Проте сфера натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кожен з них призначений лише для обліку певного виду матеріальних цінностей. У жодному натуральному вимірнику не можна відобразити усі матеріальні засоби підприємства. Отже, серед цих вимірників немає загального, тобто такого, яким можна було б виразити усі засоби.

Трудовий вимірник - це виражена у часі одиниця вимірювання людської праці – година або робочий день певної тривалості. Це вимірник , що відображає кількість ( об”єм) праці, затраченої на виконання певних робіт.

Грошовий вимірник – на відміну від натурального є загальним (спільним для усіх) вимірником. У ньому можна виразити усі ресурси господарства: затрати, засоби, джерела тощо.

У бухгалтерському обліку усі вимірники органічно пов”язані, оскільки системно характеризують обліковий процес підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види обліку	\|	Предмет і метод бухгалтерського обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.