Види функціональних ризиків банку

Практичні аспекти управління функціональними ризиками банку.

Управління різними видами функціональних ризиків банку.

Види функціональних ризиків банку.

План

Банківськими ризиками.

Лекція №7. Управління функціональними

На діяльність банків значною мірою впливають функціональні ризики, що виникають через неможливість своєчасно і в повному обсязі контролювати фінансово-господарську діяльність, збирати та аналізувати відповідну інформацію. Функціональні ризики пов'язані з процесами створення і впровадження нових банківських продуктів і послуг, збору, обробки, аналізу і передавання інформації, підготовкою кадрового потенціалу і виконанням інших адміністративно-господарських операцій. Функціональні ризики банку важче ідентифікувати та визначати кількісно, в результаті вони можуть призвести до значних фінансових втрат банку, хоча прямого відношення до прибутку банку не мають.

До функціональних ризиків банку належать:

1) операційно-технологічний ризик;

2) ризик втрати репутації;

3) юридичний ризик;

4) стратегічний ризик;

5) ризик інформаційних технологій;

6) ризик упровадження нових продуктів І послуг;

7) маркетинговий ризик;

8) ризик трансакції;

9) документарний ризик;

10) ризик зловживань.

Національний банк України вимагає від комерційних банків, щоб система контролю за операційно-технологічним, юридичним, стратегічним ризиками та ризиком втрати репутації банку складалася із регламентних документів — політик, положень, процедур, тощо, які затверджуються відповідно до обраної форми корпоративного управління з урахуванням розміру банку та складності його операцій.

З названих функціональних ризиків НБУ виокремлює чотири: операційно-технологічний ризик втрати репутації, юридичний, стратегічний. ЦІ ризики умовно поділено на дві групи:

— ризики що, піддаються кількісному оцінюванню — операційно-технологічні ризики;

— ризики, що не піддаються кількісному оцінюванню — юридичний, стратегічний та ризик втрати репутації.

Кожна група ризиків оцінюється за допомогою загальних та специфічних факторів оцінки, котрі вказують, у якому напрямі чи з яких позицій працівник служби банківського нагляду НБУ має оцінювати ситуацію щодо певного ризику в тому чи іншому банку. На основі отриманих результатів працівники банківського нагляду повинні оцінити чотири параметри операційно-технологічного ризику:

величина ризику (незначна, помірна, значна);

якість систем управління ризиком (висока, потребує вдосконалення, низька);

сукупний ризик (низький, помірний, високий);

напрям зміни ризику протягом наступного року (такий, що
зменшується, стабільний, збільшується).

Решта ризиків — стратегічний ризик, ризик репутації та юридичний ризик — впливають на капітал і надходження банку, але їх важко точно виміряти кількісно. Тому за цими ризиками оцінюються два параметри: сукупний ризик і напрям зміни ризику. Характеристики сукупного ризику і напряму ризику ті самі,_ що й_для операційно-технологічного ризику.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи професіографії	\|	Управління операційно-технологічним ризиком банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.