Поняття установчих документів

Установчі документи –цедокументи, необхідні для регулювання порядку, умов погодженої діяльності засновників, а також визначення правового статусу створеного суб’єкта підприємницької діяльності.

Ст. 57 ГК фактично виділяє два види установчих документів:

1) рішення про створення або засновницький договір;

2) статут (положення).

Залежно від організаційно-правової форми та особливостей створення і функціонування окремі суб’єкти підприємництва діють на основі статуту або засновницького договору.

Проте згідно з ч. 4 ст. 56 ГК суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Згідно з абз. 7 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» модельний статут – типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

У ст. 82 ГК та ст. 87 ЦК вказується, що установчим документом є засновницький договір (для повного та командитного товариств (далі ПТ і КТ)) або статут (для акціонерного товариства (далі АТ), товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) та товариства з додатковою відповідальністю (далі ТДВ) ).

Ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» також називає два види установчих документів: статут і засновницький договір. АТ, ТОВ і ТДВ створюються і діють на підставі статуту, ПТ і КТ – на підставі засновницького договору.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про кооперацію» установчим документом виробничого кооперативу (далі ВК) є статут. Також статут є установчим документом для фермерського господарства (далі ФГ) згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство».

Для установчих документів юридичних осіб характерні так звані загальні та спеціальні умови.

До загальних умов належать умови, які притаманні установчим документам суб’єкта підприємництва будь-якої організаційно-правової форми, а саме:

● відомості про вид товариства;

● предмет і цілі його діяльності;

● склад засновників та учасників;

● найменування та місцезнаходження;

● розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу;

● порядок розподілу прибутків та збитків;

● склад і компетенція органів товариства та порядок прийняття ними рішень;

● порядок внесення змін до установчих документів;

● порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Спеціальні умови, у свою чергу, віддзеркалюють специфіку того чи іншого суб’єкта підприємництва, наприклад:

● у статуті акціонерного товариства повинна обов’язково міститися інформація про кількість і види акцій;

● у статуті товариства з додатковою відповідальністю – кратність погашення боргів товариства учасниками за рахунок власного майна тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Утворення суб’єкта підприємницької діяльності	\|	Порівняльна характеристика статуту і засновницького договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.