Словник юридичних термінів до теми 6

1. Господарське зобов’язання –цезобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених чинним законодавством.

2. Договір – це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

3. Господарський договір – це угода між двома чи більше особами (одна з яких – суб’єкт підприємництва), що фіксується в спеціальному правовому документі та породжує взаємні права й обов’язки сторін, направлені на отримання бажаного результату від виконання цієї угоди.

4. Класифікація господарських договорів – їх розподіл за групами за якого в одну групу потрапляють договори, що мають певні загальні ознаки.

5. Зміст господарського договору – це умови договору, визначені угодою його сторін спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань.

6. Істотні умови господарського договору –цеумови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода.

7. Звичайні умови господарського договору– це умови, щопередбачені чинним законодавствомдля відповідного виду господарського договору, які вступають у дію з моменту укладання цього договору.

8. Випадкові умови господарського договору– це умови, що не характерні для цього виду господарського договору, а в разі їх погодження сторонами лише доповнюютьі деталізують його зміст.

9. Укладання господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта.

10. Оферта– це пропозиція про укладання договору, яка містить істотні умови договору, підтверджує намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття і адресована певній особі чи особам.

11. Акцепт – відповідь-згода адресанта оферти укласти договір на викладених у ній умовах.

12. Протокол розбіжностей – це документ, у якому акцептант робить застереження щодо змісту оферти і пропонує свої пропозиції за умовами договору;

13. Протокол узгодження розбіжностей – це документ, у якому сторони фіксують згоду щодо погодження всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей.

14. Торги– здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими чинним законодавством.

15. Аукціон – це вид торгів, на підставі проведення якого договір укладається з тим із його учасників, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються.

16. Аукціон (згідно ПК України) – публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.

17. Тендер – це вид торгів, на підставі проведення якого договір укладається з тим із його учасників, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт чи послуг.

18. Конкурс – це конкурентний правовий механізм, за допомогою якого договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання.

19. Конкурентні переговори– це процедура, відповідно до якої державний замовник сповіщає учасників про свій намір здійснити закупівлю й обговорює з одним чи декількома з них умови державного контракту.

20. Процедура запиту цінових пропозицій – це процедура, згідно з якою замовник робить запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам і договір укладається з тим із учасників, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну.

21. Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором.

22. Державний контракт– це договір, укладений державним замовником від імені держави із суб’єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

23. Типова форма господарського договору– типовий договір, бланк якого затверджений Кабінетом Міністрів України чи іншим уповноваженим органом держави.

24. Примірна форма господарського договору –примірний договір, бланк якого рекомендований суб’єктам господарювання відповідним органом управління.

25. Способи забезпечення виконання зобов’язання–це спеціальні заходи, що у достатній мірі гарантують виконання основного зобов’язання і стимулюють боржника до належного поводження.

26. Порука –це договір між поручителем та кредитором, згідно з яким поручитель добровільно бере на себе обов’язок виконати зобов’язання боржника перед кредитором за основним зобов’язанням у разі неспроможності такого виконання безпосередньо боржником.

27. Гарантія –односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповіднодоумов гарантії.

28. Бенефіціар – кредитор за основним зобов'язанням;

29. Принципал – боржник за основним зобов'язанням.

30. Гарант– банк, інша фінансова установа, страхова компанія, що добровільно бере на себе зобов’язання сплатити кредиторові(бенефіціарові) за основним зобов’язанням певну грошову суму (передбачену у договорі гарантії) у разі, якщо боржник (принципал) за основним зобов’язанням його не виконає.

31. Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

32.Застава –це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

33. Іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

34. Заклад – застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі.

35. Договір застави – це договір, який укладається між заставоутримувачем та заставодавцем, згідно з яким у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання кредитор (заставоутримувач) має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

36. Наступна застава майна – це застава вже заставленого майна.

37. Притримання –це право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат і інших збитків тримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

38. Завдаток – грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і для забезпечення його виконання.

39. Аванс –це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тести для проміжного контролю до теми 6	\|	Список рекомендованої літератури до теми 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.