Принципи господарсько-правової відповідальності– це основоположні загальноприйняті норми імперативного характеру, що виступають як незаперечні вимоги і регламентують застосування господарсько-правових санкцій до правопорушників для забезпечення правопорядку в сфері господарювання.
Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК господарсько-правова відповідальність базується на принципах, відповідно до яких:
· потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
· передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
· сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі;
· у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Підстави господарсько-правової відповідальності
Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних підстав. Розрізняють юридичні та фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.
Юридичні підстави – правовий документ, що характеризує певну поведінку суб'єкта господарювання як протиправну і передбачає за неї форму і розмір відповідальності. Такими підставами в підприємницькому праві є закон і договір.
Фактичні підстави – це ті життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Тобто, це діяння, що містять у собі склад правопорушення.
Підтверджує цю тезу і положення ст. 218 ГК, згідно з якою підставою господарської-правової відповідальності учасника підприємницьких відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Господарське правопорушення – це винне, протиправне діяння, що завдає шкоди господарським відносинам, правам і законним інтересам суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин.