Види господарських правопорушень

Господарські правопорушення можна класифікувати за видами і систематизувати в окремі групи за певними критеріями.

І. Залежно від юридичної підстави розрізняють:

1 договірні;

2 позадоговірні правопорушення.

У свою чергу, договірні правопорушення поділяються на:

· правопорушення на стадії виникнення зобов'язань;

· порушення порядку, змісту та строків укладання договорів (ст. 179-180 ГК);

· процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні (ст. 181 ГК);

· вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК).

ІІ. Залежно від змісту правопорушення виділяють:

1 . порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт тощо;

2 . порушення господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;

3 . порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів;

4 . порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів (як правило, це порушення виконання грошових зобов'язань).

Узагальнююча класифікація видів правопорушень зафіксована в ст. 220 та 221 ГК, згідно з якою всі види правопорушень поділяються на дві групи:

· прострочення боржника;

· прострочення кредитора.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, яке передбачене договором чи законом.

Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи господарсько-правової відповідальності	\|	Склад господарського правопорушення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.