• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види адміністративно-господарських санкцій

Види адміністративно-господарських санкцій передбачено в ст. 239 ГК. Залежно від характеру їх спрямування вони можуть бути господарсько-організаційними та адміністративно-майновими.

Господарсько-організаційні санкції – це передбачені законом заходи організаційного впливу (обмеження) на суб'єкта господарювання, що застосовуються компетентними державними органами або за їх ініціативою судом у передбачених законом випадках.

До цієї групи належать:

1) Застосування антидемпінгових заходів (ст. 244 ГК). Ці санкції застосовуються у разі здійснення окремими учасниками підприємницьких відносин зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержанням незаконної переваги на ринку України (недобросовісна конкуренція), що завдало шкоди економіці України або спричинило загрозу виникнення такої шкоди.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності вважається:

● здійснення антидемпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

● здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;

● здійснення інших дій, що законами України визначаються недобросовісною конкуренцією.

Згідно з п. 1 ст. 1Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” антидемпінгові заходи – це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування, які передбачають стягнення антидемпінгового мита.

Згідно з п. 2 ст. 1Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) – особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпортованого товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних). Це мито застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт завдає шкоди національному товаровиробнику подібного товару. Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна є нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях;

● здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи.

Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» компенсаційні заходи – попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно під час або за результатами антисубсидиційного розслідування, які передбачають стягнення компенсаційного мита.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» компенсаційне мито (попереднє або остаточне) – особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів (попередніх або остаточних). Це мито застосовується щодо субсидованого імпорту товару (товарів), що ввозиться в Україну з території країни походження або з території країни-посередника. У разі, коли товар безпосередньо не ввозиться на митну територію України з країни походження, а ввозиться в Україну через країну-посередника транзитом, одна або більше операцій вважаються, якщо це можливо, такими, що здійснені між країною походження товару (товарів) та Україною.

● здійснення інших дій, що визнаються законами України недобросовісною конкуренцією. Тобто ст. 244 ГК регулює застосування не тільки антидемпінгових заходів (що передбачено її назвою), але й компенсаційних та спеціальних заходів за дії, що визнані недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» для введення механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади та порядок порушення і провадження спеціальних розслідувань фактів росту імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, що завдає значної шкоди або погрожує нанесенням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

2) Припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування (ст. 245 ГК). Ці санкції застосовуються у випадках:

● недобросовісної конкуренції;

● розміщення валютних цінностей з порушенням встановленого законодавством порядку на рахунках та вкладах за межами України;

● запорушення суб'єктами господарювання правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних заходів;

● якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяльності завдають шкоди економіці України.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими ст. 4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності здійснює Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. Це міністерство індивідуально ліцензує кожну окрему зовнішньоекономічну операцію певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що передбачена у ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Для контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що вчинили порушення у цій сфері, оформлюється разова (індивідуальна) ліцензія. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції.

3) Зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності.Застосування цієї санкція передбачено рядом законів та підзаконних актів. Наприклад, відповідно до ч. 13 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електроенергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензійної діяльності щодо постачання електроенергії та інших обов'язків, Національна комісія регулювання електроенергетики має право застосувати до нього таку санкцію, як зупинення дії ліцензії на здійснення діяльності щодо постачання електричної енергії на відповідній території.

Читайте також:

1. Види штрафних санкцій
2. Відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності за порушення під час виконання будівельних робіт. Повноваження ДАБК та процедура накладення санкцій
3. Класифікація господарсько – правових санкцій
4. Поняття і ознаки господарсько-правової відповідальності, види господарських санкцій
5. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
6. Порядок застосування оперативно-господарських санкцій
7. Порядок застосування фінансових санкцій і стягнення боргів по податкових сплатах.
8. Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби
9. Порядок застосування юридичних санкцій органами фінансового контролю.
10. Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби
11. Розмір штрафних санкцій

Переглядів: 1288