Адміністративно-господарські санкції – це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.
Характерні риси цих санкцій:
● застосовуються у вертикальних відносинах;
● юридичні підстави застосування – закон (як приклад гл. 27 ГК);
● фактичні – неправомірна поведінка, тобто порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення підприємницької діяльності;
● застосовуються лише до суб'єктів господарювання(а не до всіх учасників господарських відносин);
● застосовуються не контрагентами (як, наприклад, оперативно-господарські), а уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування;
● є заходами організаційно-правового або майнового характеру (на відміну від штрафних які є лише заходами майнового характеру);
● відкритий перелік таких санкцій передбачений ст. 239 ГК України, тобто вони можуть встановлюватися тільки законом;
● порядок застосування – здебільшого адміністративний (за рішенням компетентних органів), у ряді випадків – судовий;
У разі застосування санкцій законом (ст. 249 ГК) передбачаються гарантії прав суб'єктів господарювання, зокрема право на:
● оскарження до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій;
● відшкодування в передбаченому законом порядку збитків, завданих у зв'язку з неправомірним застосуванням адміністративно-господарських санкцій;
● спеціальні строки застосування таких санкцій: відповідно до ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення, якщо інше не передбачено спеціальними законами. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПК України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.