Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри

Міжнародна правова відповідальність- наслідки неприємно^ характеру, що застосовуються до порушника норм міжнародно^ права та полягають в покладенні на останнього обов'язку негайно припинити протиправні дії, ліквідувати або компенсувати наслідки правопорушення та збуджують його не здійснювати протиправну поведінку у подальшому.

Міжнародна правова відповідальність є закономірним наслідком міжнародного правопорушення, яке, в свою чергу, є підставою відповідальності. Тому необхідною умовою притягнення до відповідальності повинна бути констатація складу правопорушення - визначення суб'єкта (суб'єктом відповідальності є держава в цілому, бо несе відповідальність не тільки за дії своїх державних органів, а й за дії фізичних і юридичних осіб, що знаходяться під її юрисдикцією, тому що може вплинути на їх поведінку нормами національного права) суб'єктивної сторони (встановлення наявності вини), об'єкта (те, що було порушене) та об'єктивної сторони (протиправне діяння, його наслідки та причинний зв'язок між ними).

Відповідальність як засіб реагування на правопорушення має певні функції:

1. Правоохоронна:

а) припиняюча - зупинити правопорушення;

б) компенсаційна - надати потерпілому компенсацію за завдануматеріальну та моральну шкоду;

2 Виховна:

а) Загальнопревентивна - вплинути на майбутню поведінку всі" учасників міжнародних правовідносин у дусі доброякісного виконання договірних обов'язків;

б) індивідуально-превентивна - вплинути на майбутню поведінку правопорушника з метою недопущення нових правопорушень.

Відповідно до ступеня міжнародної небезпечності правопорушенняподіляються на:

Міжнародні злочини- категорія міжнародних правопорушень що становлять особливу небезпечність та тяжкі наслідки для міжнародного суспільства взагалі, або прав та свобод людини зокрема (агресія, апартеїд, рабство, геноцид тощо).

Міжнародні делікти- категорія міжнародних правопорушень, що за своїм ступенем є менш небезпечними ніж міжнародні злочини, та, як правило характеризуються обмеженим колом учасників порушених правовідносин (постраждалий - правопорушник).

Правопорушення є підставою для первинної та вторинної відповідальності. Первинна відповідальність проявляється в обов'язку припинити правопорушення та відновити порушене право, а вторинна -є підставою для легітимного застосування санкцій або контрмір, у разі невиконання законних вимог потерпілого або інших осіб.

Санкції та контрміри - є специфічним видом примушення, яке застосовується у відношенні правопорушника.

Відповідно до суб'єкта застосування відповідальності розрізняють:

Санкції- різновид примушення, як відповідна реакція на правопорушення, що може бути застосоване лише міжнародними організаціями в межах їх компетенції.

Стосовно застосування санкцій найбільш суттєвими повноваженнями наділена ООН (ст.41, 42 Статуту ООН). Так, за Рішенням Ради Безпеки ООН, та лише у разі погрози миру або агресії ООН вправі застосувати такі санкції, як:

1) повне або часткове розірвання економічних відносин, залізничну морських, повітряних та інших засобів зв'язку, а також розірвану дипломатичних відносин

2) дії виражені в демонстрації, блокаді, інших операцій повітряну морських, та сухопутних сил членів Організації

Контрміри- відповідна реакція на правопорушення з боц держави, чиї права та законні інтереси порушені

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль у міжнародному праві	\|	Тема 6.Сфера дії міжнародного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.