Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Економіка Франкської держави

 

Процес становлення феодальних відносин у Західній Європі найкраще продемонструвати держава франків. Франками називалися германські племена, які у III ст. прийшли в Галлію з нижньої течії Рейну. У V-VI ст. франки створили досить велике королівство, до складу якого, окрім Галлії, увійшли території ряду інших держав германців. З усіх «варварських» королівств, створених на руїнах Західної Римської імперії, держава франків була наймогутнішою. У Франкському королівстві феодальний лад затвердився раніше, ніж в інших державах Західної Європи.

Господарство франків, як і інших германських племен, було дуже примітивним. Їхнім основним заняттям було землеробство й скотарство, однак внаслідок поганої обробки землі врожай ледь перевищував посіяне, а скотарство було малопродуктивним. Фахівців-ремісників не існувало, а замість грошей засобом обміну була худоба.

Завоювавши Галлію, франки підкорили собі країну, де господарство було більш розвиненим, ніж на їхній батьківщині, у Німеччині. Хоча рабовласницька економіка Галлії, як і всієї Римської імперії, перебувала в стані глибокої кризи, вона перевершувала за своїм рівнем розвитку примітивне первісне господарство германців.

У Галлії існували великі рабовласницькі господарства, значного розвитку набули ремісництво і торгівля. Тут давно вже існували міста, яких не мали германці. Причому, господарство германців було натуральним, в той час як у Галлії й інших завойованих країнах вже розвивалося товарне виробництво.

Населення завойованої країни (галло-римляни) мало більш високий рівень розвитку культури, а природні умови сонячної, теплої Галлії більше сприяли розвитку землеробства, ніж заболочені ліси Північної Німеччини.

Все це вплинуло на розвиток господарства у Франкській державі і прискорило розпад первіснообщинного ладу.

Соціально-економічний лад держави франків характеризує Салічна правда – збірка судових звичаїв франкських племен, укладена на початку VI ст. Салічна правда свідчить, що після поселення в Галлії економіка германських племен зазнала серйозних змін і франки стали хліборобами.

Під впливом місцевого населення рівень агрокультури франків помітно підвищився. Вони стали застосовувати двопільну систему, сіяти злакові (пшеницю, ячмінь) та інші культури (боби, горох, льон), обробляти сади й виноградники, будувати спеціальні комори для зберігання хліба, розташовувати худобу в загонах тощо.

Наприкінці VI ст. у франків виникла індивідуальна земельна власність окремих малих родин — аллод, яку можливо буловільно відчужувати. Це сприяло поглибленню майнової і соціальної диференціації, що стало передумовою зростання укрупненої феодальної власності. Земля оброблялася в основному вільними селянами, але франкське суспільство використовувало і працю напіввільних (літів) і рабів.

У VIII-IX ст. у франкському суспільстві сформувалися основи феодального ладу, а саме:

- прискорився процес концентрації земельної власності, яка формувалася за рахунок королівських земельних пожертв світській і духовній знаті;

- відокремилися основні класи феодального суспільства.

В VIII столітті, у зв'язку з вичерпанням земельного фонду, була проведена аграрна реформа Карла Мартелла (715—741 р.р.), згідно якої було встановлено, що земельні дарування — бенефіції — даються не навічно, а на термін служби і надалі можуть бути передані іншому службовцю.

Значення аграрної реформи Карла Мартелла полягає у тому, що вона:

- зміцнила прошарок дрібних і середніх феодалів, які стали основою військової організації;

- зміцнила феодальну земельну власність і посилила селянську залежність, оскільки земля надавалася разом із її мешканцями;

- укріпила поземельні зв'язки між дарувателем і бенефициарієм і сприяла встановленню васальних відносин.

Протягом IX— Х ст. бенефіцій перетворився з довічного на спадкове володіння набув рис феоду, тобто спадкоємного умовного утримання, пов'язаного з обов'язковим несенням військової служби.

Паралельно формувався клас залежних селян. Розорені, вони легко потрапляли у поземельну й особисту залежність від великих землевласників. Проте, феодали не були зацікавлені в усуненні селян від землі, яка у той час була єдиним джерелом існування. Навіть позбавившись аллода, селяни брали у феодалів землю в користування за умови виконання певних робіт. Так, одним з важливих засобів феодалізації стала передача землі в прекарій — умовне утримання землі, коли власник передавав землю у тимчасове користування безземельній або малоземельній людині, за виконання панщину або сплати оброку. Втрата землі часто приводила до втрати особистої волі.

Залежне селянство каролингської вотчини поділялося натри основні групи:

1) колони, їх була більшість - особисто вільні люди, які перебували в поземельній залежності;

2) раби-серви - поземельно й особисто залежні люди;

3) літи - займали проміжне положення і перебували під патронатом феодала.

Поступово ці розходження стиралися, і селяни зливалися в єдину масу залежних. Всі вони платили оброк і виконували панщину.

Франкська держава мала міцне військо, яке складалося з одягнених у металеву збрую вершників. Воно стало завойовувати одну за іншою сусідні держави і племена германців. Збройні сили цих держав і племен складалися з селян-піхотинців, які не взмозі були протистояти натиску захищених бронею франкських вершників.

За царювання Карла Великого (768-814 р.р.) до складу Франкської держави входила вже майже вся Західна Європа. У 800 р. Карл Великий був проголошений римським імператором. Так відбулося формальне відновлення Римської імперії. Однак, ця нова імперія являла собою тимчасове військове об'єднання племен і народностей, всередині якої не було постійних економічних зв'язків. Всі народи, які входили в імперію, мали однакове аграрне натуральне господарство. Тому імперія Карла Великого ненадовго пережила свого засновника. У 843 р., за часів його спадкоємців, його імперію було розділено на три королівства, які поклали початок майбутнім великим державам Західної Європи - Франції, Німеччині та Італії.

 


Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  7. Антиінфляційна політика держави
  8. Антимонопольна діяльність держави
  9. Антимонопольна діяльність держави.
  10. Антимонопольна політика держави.
  11. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
  12. Античні міста-держави Північного Причорномор'я




Переглядів: 825

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.). | Розвиток феодалізму у Франції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.088 сек.