• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Курс лекцій з зоології безхребетних 4 сторінка

Нумерація сторінок. Номера сторінок проставляються починаючи з другого аркуша вгорі справа на відстані не менше 10 мм від країв.

Згідно з основними положеннями єдиної державної системи документів (ЄДСД) складання і оформлення документів передбачає обов’язкову наявність наступних атрибутів[11] документів:

· зазначення установи-автора;

· найменування виду документа (включаючи лист);

· складання заголовка документа;

· адресування і датування документа;

· поставлення відміток про погодження тексту;

· засвідчення документа (підписання, затвердження, поставлення печатки);

· поставлення відміток про проходження і виконання документа.

З переліку обов’язкових атрибутів документа видно, що кожен з них може включати в себе від одного до дев’яти реквізитів або взагалі відсутні на бланку документа, але їх наявність дозволяє ефективно організувати рух документів. Наприклад, зазначення установи автора може включати до дев’яти реквізитів; засвідчення документа від одного до трьох; найменування виду документа – один.

Крім того, атрибути залежать від типів документів, тобто можуть бути специфічними і зустрічатися лише у певної групи документів. Наприклад, вхідні документи поряд з базовими атрибутами мають такі специфічні: контрольний термін виконання, який визначається чи безпосередньо у документі, чи вказується у чинному законодавстві щодо того або іншого документа, чи призначається керівником організації; контролююча особа (як правило це керівник організації, який в резолюції зазначає відповідального виконавця (виконавців) і терміни виконання документа). Слід зазначити, що даний атрибут не є характерним для всіх документів, а проставляється лише не найбільш важливих.

Внутрішні документи можуть мати такі атрибути:

Ø список підрозділів чи посадових осіб, які повинні бути ознайомлені з документом;

Ø контрольний термін ознайомлення чи виконання;

Ø список виконавців та питання, за виконання яких вони відповідали.

Вихідні документи можуть мати наступні додаткові атрибути:

ü документ-підстава, на основі, або на вимогу якого створено документ;

ü список (реєстр) розсилки;

ü контрольний термін відповіді.

Крім того, можуть зустрічатися і інші атрибути, зокрема перелік осіб, які повинні візувати проект документа (наказу, заяви, подання тощо).

2.2. Бланк документа, вимоги, що пред’являються до нього.

Для уніфікованих форм документів, кількість яких в організації видається понад 200 примірників на рік, допускається виготовлення бланку документа.

Бланк документа – це стандартний аркуш паперу з відтвореною на ньому постійною інформацією документа й місцем, залишеним для змінної.

Встановлено два види бланків: бланк для листів, бланк інших видів документів, а саме бланки наказів, постанов тощо.

При підготовці бланків використовують папір різноманітних розмірів, які затверджені ГОСТом 9327-60, зокрема А3 - 297х420 мм; А4 - 210х297; А5 - 148х210; А6 - 150х148мм. ОРД оформляють тільки на форматах А4, А5.

Для системи ОРД ГОСТ 6.38-90 встановлює такі розміри полів: ліве - 20 мм, верхнє - не менше як 10 мм; праве і нижнє - не менше як 8 мм.

Бланки можуть виготовлятися шляхом повздовжнього або кутового розташування реквізитів. Повздовжнє розташування реквізитів передбачає розташування вздовж верхньої частини аркуша, наприклад:

Міністерство освіти та науки України

Академія муніципального управління

Н А К А З

Кутове розташування реквізитів передбачає. Що постійні реквізити розташовуються в лівому верхньому куті аркуша, наприклад:

Міністерство вугільної

промисловості України

Донецький металургійний завод

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

Крім того, і кутове, і повздовжнє розташування реквізитів може бути фланговим або центрованим.

Флангове розташування реквізитів передбачає, що кожен рядок реквізиту починається від лівої межі робочої площі.

Центроване розташування реквізитів передбачає, що початок і кінець кожного рядка однаково відділений від меж відведеної робочої площі.

Герб зображують або посередині бланка, або в кутовій частині над серединою рядків найменування організації.

Повне і скорочене найменування організації повинно відповідати нормам правових актів тобто зазначено так як у статуті або у положенні про організацію.

Найменування структурних підрозділів дозволяється додруковувати у бланку, виконаному типографським способом.

На бланках документів може зображуватись емблема підприємства, організації або замість неї може бути використаний товарний знак, зареєстрований в установленому порядку.

Крім цього на бланках для листів указують довідкові реквізити, а саме: індекс підприємства зв’язку, поштову і телеграфну адресу, номери телефонів, факсів, пейджерів, розрахунковий рахунок у банку, дату, індекс, посилання на індекс і дату вхідного документа, коди листа за загальним класифікатором управлінських документів (ЗКУД), код організації за загальним класифікатором підприємств та організацій (ЗКПО).

На загальних бланках вказують лише окремі реквізити. Обмежувальні помітки для полів та інших реквізитів наносяться у вигляді кутиків. При створенні бланків на двох мовах реквізити повинні бути продубльовані.

Бланки, наприклад Пенсійного фонду, мають наступний вигляд

ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

252014, Київ-14, вул.. Бастіонна, 9

Тел. 294-89-33, факс 294-73-37

_____№___________

На №_____________

Формат А 4

(210 Х297)

ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Н А К А З

__________________ м. Київ №________________

Формат А 4 (210 Х297)

Бланки організацій – це документи суворої звітності, тому в організації бланки підлягають нумерації, а їх видача реєструється у відповідному журналі, зразок оформлення такого журналу наводиться нижче.

ЖУРНАЛ

Обліку видачі бланків

№ з/п

Номер бланку

Дата видачі

Кому видано

Підпис отримувача

Не використані або зіпсовані бланки передаються до структурного підрозділу організації, яким вони були видані, де зіпсовані бланки після складання відповідного акту знищуються.

2.3. Загальні вимоги до оформлення тексту документів

Ділова кореспонденція готується, як правило, на спеціальних бланках, реквізити яких містять постійну інформацію. Обов’язковими мають бути: реквізити відправника, а також заголовок документа, адреса організації, установи, куди посилається документ, підпис представника організації, яка підготувала документ.

Текст - головний елемент документа. Важливо, щоб зміст документа правильно і точно висвітлював факти, що в ньому викладаються. При складанні документа необхідно дотримуватись вимог закону, давати чіткі формулювання, робити аргументовані висновки. Тексти документів, як правило проділяють на дві частини. В першій частині вказують підставу для складання документа, в другій – викладаються висновки, пропозиції, рішення, розпорядження, прохання. Навіть у тих випадках, коли документ складається лише з однієї фрази, то в першій її частині рекомендується вказати підставу або причину створення документа, а в другій – прохання, рішення, розпорядження. У виключних випадках текст може складатися лише з заключної частини (наприклад, прохання).

Для того, щоб текст був зрозумілим і викладеним більш чітко застосовується його рубрикація. Рубрикація - це членування тексту на складові частини, а також використання заголовків. Найпростіша рубрикація - поділ на абзаци. Кожен абзац повинен розпочинати нову думку чи мікротему. Крім абзаців в тексті документів можуть виділятися параграфи, пункти.

Нумерація - це числове або буквене позначення послідовності розташування складових частин тексту. Існують дві системи нумерації:

· перша базується на використанні знаків різних типів і будується за складною ознакою:

А Б В Г Д

І ІІ ІІІ ІУ У

1 2 3 4 5 6

2) 3) 4) 5)

а) б) в) г) д)

· друга базується на використанні лише арабських цифр, розміщених у певній послідовності:

1. 2.

1.1. 1.2. 1.3. 2.1. 2.2. 2.3.

Поділ тексту на абзаци має велике практичне значення. Це допомагає осмислити прочитане і підготуватися до сприйняття іншої підтеми. Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац з трьох чи п’яти речень. Для сприйняття краще, якщо ці речення будуть різні: найкоротші на початку і в кінці абзацу. Абзаци також вимагають чергування в залежності від розмірів. Найзручніші речення з трьох, п’яти, семи і найбільше дев’яти слів. При підготовці текстів документів рекомендується складні речення заміняти простими, ширше використовувати трафаретні словосполучення, у розпорядчих документах використовувати дієслова невизначеної форми і конструкції наказового характеру.

Укладачу документу слід пам’ятати, що документи повинні відповідати існуючому законодавству, тому в разу необхідності слід звіряти документи із законами і підзаконними актами. Особливо це важливо враховувати документуючи діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, а також при піідготовці рішень, наказів та інших розпорядчих документів. В документах потрібно використовувати лише перевірені факти.

Документи можуть бути проілюстровані таблицями. Якщо таблиця невелика, займає частину сторінки, то вона друкується у загальному тексті документа, якщо таблиця велика, або в документі їх кілька, то вони виносяться у додаток, про що робиться повідомлення після закінчення основного тексту документа чи посилання у тексті.

Кожному тексту передує заголовок – коротке викладення змісту документа. Заголовок – це основний пошуковий елемент документа. Правильно складений заголовок скорочує час розгляду документа.

Для складання документів існує специфічний канцелярсько-діловий стиль, йому притаманні академізм, значна кількість термінів, логічна послідовність. Однак слід уникати застосовувати архаїзми, застарілі слова і вирази, необхідно заміняти їх новими сучасними словами: даби – щоб; на предмет – для того тощо. Фахівцю, що готує текст документа потрібно уникати застосування іноземних слів особливо у тому випадку, коли є українські відповідники. Крім того, недопустимо використання вузькоспеціалізованих галузевих термінів, діалектизмів, що використовуються в якихось говірках, вульгаризмів – слів з відтінком неповаги. Слово у службовому документі повинно суворо відповідати поняттю, яке в нього вкладається. Текст документа повинен бути чітким, коротким, в ньому недопустимі різні тлумачення. Не рекомендується використовувати урочисту лексику в робочих документах, що мають офіційний характер.

В сучасних документах відмічена тенденція до швидко прогресуючої тенденції заміни слів та конструкцій символами, тобто графічними знаками, які замінюють цілі слова та їх словосполучення (наприклад, № - номер, % - проценти, $ - долар тощо). Широке розповсюдження набули загальноприйняті скорочення, абревіатури тощо.

Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад, Академія інформує про новий склад студентів.

Логічна послідовність як необхідна ознака кожного ділового документа реалізується за допомогою причинно-наслідкових зв’язків у межах одного речення чи в повному тексті. Крім того, логічна послідовність може виражатися за допомогою протиставлення. Важливим у документі може бути й суворе дотримання певної послідовності викладу матеріалу, підкріплення наступності чи черговості подій або явищ. Це досягається за допомогою слів: “спочатку”, “водночас”, “потім”. Одним із способів вираження логічної послідовності є виділення мети за допомогою слів: “тому”, “для цього”, “з цією метою”. Загальна логічна послідовність документів досягається за допомогою слів на позначення результативності: “таким чином”, “у результаті”, “отже” тощо.

З роками склалися правила оформлення службової, урядової, приватної документації. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних положень, і бездоганне володіння правилами мови.

Питання для перевірки знань

1. Що таке формуляр документа?

2. Що таке реквізити документів, для чого вони існують?

3. Дайте характеристику кожному реквізиту та визначте особливості його розміщення на документі.

4. Оформлення проходження документів, реквізити, що свідчать про надходження, контроль виконання, перенесення інформації, копіювання

5. Резолюція як форма оформлення управлінського рішення

6. Вимоги до оформлення тексту документів.

7. Правила складання тексту документів

8. Елементи тексту: заголовок, додатки, оформлення таблиць

9. Бланки документів, їх види та особливості оформлення.

3. ОФОРМЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

3.1. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою.

3.2. Складання та оформлення організаційних документів

3.3. Розпорядчі документи: особливості складання та оформлення

3.4. Особливості підготовки довідково-інформаційних документів та їх оформлення

3.1.Класифікація організаційно-розпорядчої

документації за функціональною ознакою.

Організаційно-розпорядча діяльність (ОРД) відіграє провідну роль в управлінській діяльності. Ця система призначена для оформлення процесів організації управління, правового закріплення розпорядчо-виконавчих дій як в організаціях так і структурних підрозділах на основі єдиноначальності або колегіальності.

Це документація, яка стосується взаємин організації як з вище стоячими органами управління, так підпорядкованими їй підприємствами, а також сторонніми організаціями. Організаційно-розпорядчою документацією закріплюється трудове життя всіх ланок організації, включаючи навіть такі моменти, як офіційне оформлення відпустки рядового працівника підприємства.

Усі документи в апараті управління за функціональним призначенням можна розподілити на такі групи:

1. Організаційні (положення, статути, інструкції, правила);

2. Розпорядчі (постанови, рішення, розпорядження, накази із загальних питань, вказівки);

3. Довідково-інформаційні (довідки, протоколи, огляди, акти, доповідні та пояснювальні записки, доповіді, звіти, плани роботи, договори, телеграми, телефонограми );

4. З кадрових питань (заяви, накази, особові листки, трудові книжки, особові картки, характеристики та інші);

5. Особисті офіційні документи (пропозиції, заяви, скарги громадян, автобіографії, розписки, доручення особисті та інші).

Згідно із законодавством органи управління створюють наступні організаційно-розпорядчі документи (табл.2):

Таблиця 2.

Управлінські документи та органи управління, що їх створюють

Орган управління Назва створюваного документа

1 2

Верховна Рада Закони

постанови

Президент Укази

розпорядження

Кабінет Міністрів

постанови

розпорядження

Міністерства

накази,

інструкції,

вказівки

Держкомітети та комісії

постанови,

інструкції,

вказівки

Головні управління та управління при Кабінеті Міністрів

накази,

інструкції

вказівки

Держадміністрації, їх управління та відділи

рішення (держадміністрації),

накази (управління та відділи).

Власники або керівники промислових підприємств

накази,

інструкції,

вказівки

Власники підприємств, установ, організацій

Накази

інструкції

розпорядження

вказівки

3.2. Складання та оформлення організаційних документів.

Організаційні документи - група різних за назвою документів, які регламентують діяльність організації, її структурних підрозділів та посадових осіб, закріплюють за ними функції, обов’язки та права на тривалий час.

Усі організації і підприємства у своїй діяльності поряд з актами органів державної влади керуються положеннями, статутами, правилами та інструкціями. В них закріплюються функції, обов’язки і права органів на тривалі строки. Організаційні документи у порівнянні з розпорядчими і довідвово-інформаційними є більш загальними, грунтовними. Серед різних форм виконавчо-розпорядчої діяльності організацій провідне місце займає видання правових актів розпорядчого характеру, що підлягають обов’язковому виконанню. В той же час, організаційні документи мають вищу юридичну силу, оскільки документи двох наступних груп створюються на базі організаційної документації.

Статут - це юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організації, установи, товариства громадян, їх стосунки з іншими організаціями та громадянами, визначають їх структуру, функції, правовий статус та обов’язки в певній сфері державного управління або господарської діяльності. Статути, після їх затвердження повноважним органом., підлягають обов’язковій реєстрації у відповідних державних органах, (для товариств, приватних підприємств та малих підприємств таким органом є районна державна адміністрація за місцем юридичної адреси об’єкта підприємницької діяльності). Вони видають підприємству свідоцтво про реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера, юридичної адреси, після чого новостворена організація починає свою діяльність. Статути можуть бути індивідуальні та типові (табл.3).

Таблиця 3

Види статутів та їх основна характеристика

Група

Для кого розробляється

Приклади організацій

Ким затверджується

Типові (загальні)

Для певних груп організацій, підприємств, товариств

Акціонерні товариства (АТ), Малі підприємства (МП), Товариства з об-меженою відповідаль-ністю (ТОВ) тощо

Вищими органами державної влади та управління, з'їздами громадських організацій.

Індивідуальні

Для певної організації шляхом конкретизації типового статуту

АТ “Мальва”,

МП “Колобов”,

ТОВ “Ера”

Вищою установою, якій підпорядковано підприємство, організація

Формуляр-зразок

Реквізити статуту:

1. гриф затвердження вищою установою чи органом управління;

2. назва виду документа

3. заголовок

4. текст

5. відмітки про погодження та реєстрацію

6. дата

Статут є основою для розробки положення про структурний підрозділ.

Статути розробляються для груп організаційно-правових форм підприємств, наприклад:

Статут орендного підприємства визначає: мету і завдання підприємства, виробничо-господарську діяльність, утворення і використання коштів, створення і використання пайового фонду, членство у підприємстві, органи самоврядування, права й обов'язки загальних зборів орендарів, права й обов'язки дирекції й директора, прийняття ухвал і передавання повноважень.

Статут про заснування малого підприємства визначає: засновників – юридичних осіб, громадян, із зазначенням чи підприємство є заново створеним, чи виділеним із складу діючого; завдання і функції підприємства; організацію і оплату праці; звіт, звітність і контроль; зовнішньоекономічну діяльність; реорганізацію і припинення діяльності підприємства.

Статут колективного підприємства, статут товариства з обмеженою відповідальністю, статут акціонерного товариства складається за тією самою схемою, що й попередні. Гриф “ПОГОДЖЕНО” пишуть в лівому куті документа великими літерами, у правому куті пишуть і слова “СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО”.

Далі посередині пишуть назву “СТАТУТ”, нижче зазначають назву підприємства.

Примітка :рубрикація для статуту обов'язкова; нумерують не лише розділи, а й пункти у межах кожного розділу. Для текстів ділових документів властиві стандартні початки і закінчення.

Положення - це правовий акт, що встановлює основні правила

організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органів, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковані.

Положення можуть бути індивідуальні та типові(табл.4.).

Таблиця 4.

Види положень та їх особливості

Група

Для кого розробляється

Приклади організацій

Ким затверджується

Типові (загальні)

Для систем установ і підприємств.

Міністерства, наукові заклади, фонди, тощо.

Вищими органами державної влади та управління.

Індивідуальні

Для певної організації, структурного підрозділу шляхом конкретизації типового положення

Положення про управління, положення про відділ маркетингу, тощо.

Вищою установою, якій підпорядковано підприємство, організація, керівником підприємства

Формуляр-зразок положення наведено на стор. 76.

У першому розділі положення визначається мета створення підприємства, установи, організації, структурного підрозділу тощо. У другому – наводяться дані про основні та обігові кошти, порядок придбання власності, прибуток, відрахування на преміювання робітників і службовців, житловий фонд. В останніх розділах регламентується виробничо-

Формуляр-зразок положення

ЗАТВЕРДЖУЮ

Генеральний директор

_____________________

______________________

(підпис і його розшифровка)

“____”_________2002 р.

П О Л О Ж Е Н Н Я

про філію банку “Бета”

15.12.99 р.

Структура тексту

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов’язки.

5. Керівництво.

6. Взаємовідносини, зв’язки з іншими підрозділами

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.

9. Реорганізація та ліквідація.

Керівник філії банку підпис розшифрування підпису

До справи №

господарська діяльність підприємства, визначаються завдання щодо якості виробленої продукції.

Залежно від специфіки діяльності органів у положенні можуть відображати: хід капітального будівництва, винахідництва і раціоналізаторства; стан матеріально-технічного забезпечення; трудовий режим; оплату кредитів тощо. Визначається також правовий

статус тимчасово утворювальних комісій, груп, бюро, підрозділів. Рекомендації щодо складання положень про структурні підрозділи останніх, наведених в додатку А.

Проект положення про структурний підрозділ підписує керівник структурного підрозділу, затверджує керівник вищого рангу, якому підпорядковується даний підрозділ.

Положення про підприємство затверджується розпорядчим документом вище стоячого органу управління. Положення набуває чинності з дня його затвердження (або дати зазначеної в розпорядчому документі, яким затверджено положення).

Інструкція - це правовий акт, що створюють органи управління для встановлення правил, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, окремих їх підрозділів та служб, а також посадових осіб або громадян. Вона належить до категорії організаційних документів, що видаються міністерствами, установами є нормативним актом, що регламентує різні питання.

Існують інструкції

посадові,

з техніки безпеки,

експлуатації різного устаткування та інші.

Кожна з них має бути затверджена вище стоячим органом управління або керівниками організації із зазначенням строку її введення в дію. Текст інструкції складається з розділів, які можуть бути поділені на пункти та підпункти та викладається від третьої особи або в безособовій формі. Інструкція оформляється на бланку. Формуляр має такі реквізити: найменування закладу, найменування структурного підрозділу, найменування виду документа, коротке формулювання змісту (заголовок), текст, посада і прізвище особи, відповідальної за її складання, підпис, дата, номер (індекс) за класифікатором.

В організації суттєву роль відіграють посадові інструкції, які визначають організаційно-правовий статус працівника в структурному підрозділі. Посадові інструкції розробляються, як правило на базі типових посадових інструкцій для працівників окремих категорій. Розробляє та підписує посадову інструкцію керівник структурного підрозділу, затверджує її керівник організації (установи). Текст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозумілим, оскільки інструкція призначена для постійного користування. Текст викладають від другої або третьої особи, чи у безособовій формі, формуляр-зразок - на стор.78.

Посадові інструкції розробляються не менш як у двох примірниках, на загальному чи спеціальному бланку, або на чистих аркушах паперу формату А4. На одному з примірників розташовують реквізити погодження та ознайомлення посадової особи з інструкцією.

Правила - це службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови, або вимоги, що регламентують певний порядок будь-яких дій, поведінки.

Правила бувають кількох груп:

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

2. Правила підготовки документації до здавання в архів.

3. Правила експлуатації.

Формуляр-зразок посадової інструкції

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова міської державної адміністрації ___________ О.П.Сидоренко

21.12.01.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

Інспектора

Загального відділу

Структура тексту:

1. Загальні положення.

2. Функції.

3. Права.

4. Посадові обов’язки.

5. Відповідальність

6. Як доповнення: Взаємовідносини

(зв’язки за посадою)

Начальник загального

Відділу ___________ І.І. Карпенко

Співробітника ознайомлено:

15.01.02 р.

До справи №

Оформляють правила на загальних, чи спеціальних бланках з кутовим розташуванням постійних реквізитів, оскільки цей документ вимагає також грифу затвердження. Формуляр-зразок документа наводиться нижче.

3.2. Розпорядчі документи: особливості складання та оформлення

Читайте також:

1. Види лекцій
2. Викладення лекційного матеріалу
3. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
4. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
5. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
6. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
7. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка
8. Всі люди є рівними перед Богом. 6 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 7 сторінка
10. Всі люди є рівними перед Богом. 8 сторінка
11. Всі люди є рівними перед Богом. 9 сторінка
12. Вступ................................................................................................................ 7 1 сторінка

Переглядів: 393