І ДОСЛІДЖЕННЯ РОТА ТА ОРГАНІВ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Дослідження ротапочинають із зовнішнього огляду, визначають стан губ і щік, правильність стуляння ротової щілини, наявність слинотечі, свербіжу й мимовільних рухів губами. Потім звертають увагу на стан слизової оболонки рота, язика, зубів, ясен, поверхні щік, вміст ротової порожнини і запахів із неї.

У здорових тварин рот закритий, губи стиснуті, витікань із порожнини рота не спостерігається. При зниженні тонусу тканин, що буває у старих, знесилених і виснажених тварин, тяжких коліках у коней, захворюваннях, які супроводжуються непритомністю, нижня губа може звисати, оголюючи слизову оболонку, ясна й зуби. При інших хворобах (енцефаліт і стовбняк коней) внаслідок підвищення тонусу м'язів губи щільно стиснуті, а рот так міцно закритий, що його не вдається відкрити навіть силою.

При деяких хворобах не закривається рот. Це буває через заклинювання між зубами сторонніх предметів, опухання язика при актиномікозі, сибірці, паралічі нижньої щелепи (сказ собак), випинанні твердого піднебіння при рахіті.

Особливої уваги потребує обстеження губ. Опухання їх зу-

стрічається при стахіботріотоксикозі, глибоких ураженнях слизової оболонки ротової порожнини. Характерні нашарування на губах знаходять при стригучому лишаї у телят. Зморшки, а потім тріщини губ бувають при стахіботріотоксикозі, на початку хвороби в куточках рота, а в подальшому — по всій поверхні губ, причому розміщені вони перпендикулярно до ротової щілини (рис. 46). Різноманітні висипання на губах бувають у вигляді .пухирів — при ящурі у великої рогатої худоби і свиней, віспі у овець, папул — при стоматиті великої рогатої худоби, пустул — при пустульозному стоматиті у коней, виразок і рубців — при сапі та епізоотичному лімфангоїті. Порушення цілісності слизової оболонки та шкіри губ — садна, царапини, рани, синці від ударів — виникають при захворюваннях, пов'язаних з сильним болем, не-локоєнням і розладами функцій кори мозку, наприклад, при коліках, інфекційному енцефаломієліті, деяких отруєннях. Некрози губ спостерігаються у випадку некробактеріозу, отруєннях кормами, які діють фотодинамічно (гречка, конюшина), що добре помітно на носовому дзеркальці.

Клінічне значення має слинотеча, яка може виникати внаслідок розладів ковтання (при фарингіті, сказі, спазмах глотки та стравоходу) при стовбняку або внаслідок посиленого слиноутворення і слиновиділення при ящурі, везикулярному стоматиті, зміні зубів, ботулізмі. У слині, що виділяється, можна знайти клітини крові, епітелію. Вона може бути густою, клейкою, пінистою, про-

аорою, мутною, сіруватою або забарвленою у червонуватий колір.

Після зовнішнього огляду вивертають верхню і нижню губи, оглядають і пальпують слизову оболонку губ, ясна, різці (рис. 47).

Дослідження ротової порожнини здійснюють після відкривання рота без інструментів (глава III) або за допомогою зівників (рис. 48). У ротовій порожнині досліджують стан слизової оболонки, язика, зубів, запах із рота, вміст ротової порожнини. При огляді слизової оболонки рота звертають увагу на колір, вологість, цілісність, чутливість, різні нашарування, висипання, припухання (глава III). Насамперед привертають увагу зміни кольору слизової оболонки. Обмежені почервоніння зумовлені геморагіями, характерними для інфекційних хвороб (сибірка, злоякісна катаральна гарячка та чума великої рогатої худоби, чума свиней) або травм. Ціаноз слизової оболонки — наслідок різкого ослаблення функції серцево-судинної системи, а жовтяничність — ознака багатьох хвороб печінки і тих, що супроводжуються гемолізом еритроцитів.

Слизова оболонка рота завжди помірно волога. Сухою, внаслідок обмеженого виділення слини та слизу, вона стає при захворюваннях, що супроводжуються гарячкою, діареєю, поліурією.

У ротовій порожнині зустрічаються різні висипання. Невеликі вузлики розміром від конопляного зерна до горошини на слизовій оболонці губ, ясен, щік характерні для пустульозного стоматиту

коней. Потім вони перетворюються у пустули, які, розпадаючись, утворюють неглибокі виразки. Пухирці (везикули), наповнені прозорою рідиною, характерні для ящуру та везикулярного стоматиту, їх спостерігають у великої рогатої худоби, а при везикулярному стоматиті і у коней на слизовій оболонці ясен, язика, твердого піднебіння, губ, щік. Через 2—3 дні тоненька стінка пухирця розривається, рідина виливається і залишається поверхнева виразка. Пустули з гнійним вмістом зустрічаються при віспі овець, чумі свиней; глибокі виразки на вільному краї ясен навколо шийки різців особливо характерні для виразкового стоматиту собак.

Поодинокі виразки на слизовій оболонці дна ротової порожнини, ясен і язика часто супроводжують Т2-токсикоз свиней (спричиняють гриби роду Fusarium), стахіботріотоксикоз коней, злоякісну катаральну гарячку великої рогатої худоби. Виразки травматичного походження на щоках і язиці часто спостерігаються у коней при неправильному стиранні корінних зубів.

У зв'язку з утворенням виразок, а інколи й самостійно на слизовій оболонці рота можна помітити своєрідні накладання або у вигляді щільних плівок, тісно пов'язаних із слизовою оболонкою, або тістуватих, нашарувань, які легко зняти пінцетом, їх знаходять у птахів при віспі-дифтериті, у великої рогатої худоби — некробактеріозі, чумі та злоякісній катаральній гарячці.

Припухання слизової оболонки рота у коней особливо характерні для хронічного гастриту, коли валики твердого піднебіння ніби звисають, досягаючи рівня корінних зубів.

Дослідження язика здійснюють оглядом і пальпацією, звертаючи увагу на наявність нашарувань, цілісність, розмір, щільність, рухливість. Нашарування на спинці язика бувають пухкими або досить щільними, забарвленими в сіро-білий чи зеленувато-бурий (за рахунок хлорофілу) колір; характерні вони для стоматиту, гастриту та інших шлунково-кишкових хвороб. Обкладений і сухий язик може бути при багатьох хворобах, які перебігають з високою температурою і розладами апетиту.

Збільшення об'єму язика спостерігається при травматичних пошкодженнях (рани, сторонні тіла), переході запального процесу з глотки, при сибірці, пастерельозі, а при актиномікозі він може так розпухати, що не вміщується у ротовій порожнині (рис. 49). При цьому він стає твердим, як дерево. Параліч язика спостерігається при механічних ушкодженнях, а також таких інфекційних хворобах, як сказ, ботулізм, лістеріоз, чума. Паралізований язик безпомічно звішується з рота, не реагує на подразнення.

У курей при Т₂-токсикозі характерним є некроз кінчика язика, який часто завертається на його спинку і має вигляд обрубаного.

Зуби досліджують оглядом,' пальпацією, інколи застосовують перкусію, зондування і рентгенографію. Особливо велика потреба в ретельному дослідженні зубів виникає при розладах жування, слинотечі, появі неприємного запаху з рота. Поганий стан зубів часто є причиною катарального гастриту, розширення шлунка, стоматиту. Під час дослідження зубів звертають увагу на прикус, колір, їх будову, цілісність, правильність стирання, стан ясен.

Неправильний прикус (щучий, короповий, хрестоподібний, східчастий) спостерігається при порушенні розвитку верхньої і нижньої щелеп, розладах вітамінно-мінерального обміну, інфекційному атрофічному риніті, карієсі зубів, остеомієліті. Інколи бувають відхилення у кількості зубів, їх положенні, розмірі й формі. У мо-

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЙМАННЯ КОРМУ ТА ВОДИ	\|	Збільшення язика при актиномікозі (за Левченком В. І.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.