Формат поштових адрес

В загальному випадку адреса електронної пошти складається з трьох частин і виглядає приблизно так:

user@computer.site.ua

Де: @ – спеціальний символ притаманний адресам електронної пошти, відділяє ім`я комп`ютера від імені користувача. user – ім`я користувача. Властиво, назва поштової скриньки, яка зареєстрована на поштовому сервері на певну особу чи організацію. computer.site.ua – доменне ім`я комп`ютера (ім`я під яким комп`ютер зареєстрований в Інтернеті) на якому запущено поштовий сервер.

Кожен лист електронної пошти складається з двох частин – заголовків та тіла листа, подібно як звичайний лист складається з конверта та властиво листа.

Заголовки листа, складаються багатьох полів, більшість з яких містять службову інформацію, нецікаву для пересічного користувача. Звичайно поштові програми-клієнти за замовчуванням показують лише декілька основних полів: To:, From:, Date:, Subject:, Cc:, Bcc:, і Attachments:. Поля To:, Subject:, Cc:, і Bcc: можуть бути безпосередньо відредаговані. Для того щоб відправити лист обов`язково заповнити поле To: і бажано поле Subject:. Всі решта поля можна залишити порожніми. Для переміщення курсору між полями використовуйте клавішу Tab або клацніть мишкою на потрібному полі. При введенні інформації в поле використовуйте стандартні засоби редагування тексту, доступні в меню Edit (редагувати). Нижче описані основні поля заголовку листа:

To: (кому). Електронна адреса одержувача або визначений Вами псевдонім (nickname). Можна відправити один лист зразу на декілька адрес, в цьому випадку різні адреси повинні розділятися комами. Якщо лист прийшов Вам то в полі To: повинна бути Ваша адреса. From: (від кого). Електронна адреса відправника, деколи ним може бути не людина, а програма-робот. Date:(дата). Точний час та дата відправлення листа. Subject: (тема). Невеликий текст, що пояснює зміст Вашого листа. Це поле можна залишити порожнім, що, однак, не рекомендується з міркувань етикету. Cc: (копії). E-mail адреса або псевдонім людини, якій буде відправлена копія Вашого листа. Можна писати декілька адрес через кому. Bcc: (приховані копії). Адресати, перераховані в полях Cc: та Bcc: отримають копію листа. Проте, на відміну від адресатів, перерахованих в Cc:, адресати, які були в полі Bcc: не будуть видимі в заголовках отриманого листа. Це корисно, тоді коли Ви хочете послати комусь копію листа так, щоб інші одержувачів не знали про це. Можна писати декілька адрес через кому. Attachments: (приєднання). Список файлів, що будуть послані разом з листом. Це поле не можна редагувати вручну.

Бiльшiсть програм електронної пошти забезпечує пересилку файлів як у коді ASCII (текстовий формат), так i у двійковому форматі. Найменшою одиницею iнформацiї, якою оперує комп'ютер є бiт, який є числом 0 або 1. Для кодування iнформацiї 8 бiтiв об'єднуються в один байт, в результаті чого є 256 комбiнацiй послідовностей 0 та 1.

Код ASCII (Amerіcan Standаrd Code for Information Interchange) – американський стандартний код для обміну iнформацiєю, це таблиця, у якiй кожну букву замінює вiдповiдний числовий код. Наприклад, послiдовнiсть 01000001 означає букву "А". Цей код можуть читати всi комп'ютери. Проте, вiн дозволяє таким чином записувати тiльки текстову інформацію. Крiм того, вiн не має спецiальних знакiв для символів, якi притаманнi нацiональним мовам.

Файли в двійковій системі дозволяють зберегти окрім чистого тексту таку додаткову iнформацiю, як форматування, характеристики шрифта, графічну інформацію, тощо.

Якщо Ви бажаєте пiдготувати листа до відправки його електронною поштою, потрібно користуватися файлами ASCII, крім тих випадків, коли ви повністю впевнені в тому, що Ваш адресат має вiдповiдне програмне забезпечення щоб прочитати файл.

Додатки. Хоча кінцевий користувач може сприймати додатки як окремі файли, насправді (наприклад, це відноситься до додатків поштових повідомлень Інтернету) вони оформлюються як частина поштового повідомлення. Найпопулярнішим форматом додатку є формат MIME (Multipurpose Internet Mail Extension). Він перетворює двійковий файл у текст, вiдмiчає маркерами його початок i кінець. Маркер початку включає ім’я файлу i тип додатку (аудіо, код додатку, код програми, текст тощо). При одержанні повідомлення, поштовий пакет знов перетворює текст у двійковий файл, зберігаючи ім’я (існує можливість змінити його), розмір файлу, піктограму (вона вiдповiдна до його типу).

Використовуються також ще два формати додатків, якi аналогiчнi MIME. Формат BinHex популярний у середовищі Macintosh, але слабо підтримується Windows та Unix та формат uuencode/uudecode (спосіб кодування розповсюджений у середовищі Unix) сумісний з більшістю сучасних поштових пакетів.

Якщо Ви маєте вихід в Інтернет, то можете надсилати електронну пошту не тiльки адресатам Інтернету. Багато інших мереж у свiтi надає своїм користувачам можливість надсилати поштові повідомлення. Ці системи, як правило, працюють з протоколами, якi вiдрiзняються від TCP/IP. Тому кожне повідомлення коли переходить із однієї системи до іншої, проходить через шлюз, де здiйснюйться перевід даних у формат, який ця система використовує.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принцип організації електронної пошти в мережі Інтернет	\|	Протоколи для обміну повідомленнями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.