• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Парадигма аспектно-орієнтованого програмування

Підхід до розроблення програм, близький до аспектно-орієнтованого програмування (АОП), був запропонований ще в 1970 році в СРСР проф. А.Л. Фуксманом (Ростовський університет) і названий технологією розосереджених дій – РД-технологією (або технологією вертикального шарування) [1]. Відповідно до цієї технології вертикальний шар (зріз) містить сукупністю розосереджених дій, фрагментів коду, які реалізують певну розширювальну функцію, а процес розроблення і модифікації програми являє собою послідовність операцій додавання або зміни розширювальних функцій.

Те саме справедливо й по відношенню до інформаційного не програмного ресурсу, наприклад, документу. Документ має такі обов’язкові структурні елементи, як «вступ», «зміст», «власне текст», «список літератури», «абетковий покажчик термінів» тощо. При додаванні до документу нових розділів необхідні розосереджені дії – вставка посилання на нього у «змісті», вставка тексту нового розділу в певне місце загального тексту, модифікація списку літератури у зв’язку з появою нових посилань тощо.

Концепцію вертикальних шарів А.Л.Фуксман поклав в основу нової стратегії поетапного розроблення програм. Згідно цієї концепції на першому етапі створюється «основа» – максимально спрощена версія програми, що залишається після видалення з неї всіх вертикальних шарів. Потім, на подальших етапах (транзакціях) реалізуються і додаються до програми, яка таким чином розширюється, все нові і нові вертикальні шари. З технологічної точки зору помітна перевага даної стратегії полягає в тому, що при налагодженні будь-якої проміжної (без деяких вертикальних шарів) версії програми не потрібні «заглушки» – імітатори відсутніх частин, без яких не можуть обійтися відомі стратегії розроблення «згори-вниз» або «знизу вгору».

Можна сказати, що будь-яку транзакцію, спрямовану на еволюційний розвиток програми, доцільно оформляти як додавання нового компоненту (вертикального шару), який розпадається на модулі, призначені для декількох горизонтальних шарів. Будь-яке «розширення» програми має певну структуру: воно подається у формі серії розширень наявних горизонтальних шарів.

Читайте також:

1. Алгебраїчне та інсерційне програмування
2. Безпосереднє програмування відеопам'яті
3. Виконання програми - реалізація мови програмування
4. Використання пакету Maple для розв’язування задач лінійного програмування
5. Вступ до мови програмування
6. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
7. Геометрична інтерпретація задачі нелінійного програмування
8. Геометрична інтерпретація розв’язків цілочислових задач лінійного програмування на площині
9. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
10. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування та програмування
11. Динамічне програмування.
12. Динамічного програмування

Переглядів: 634