Методологічні аспекти виробництва СПС з готових ресурсів

Методологія проектування і реалізації ПС і СПС в ГП засновується на використанні мови DSL для завдання моделі домену з використанням готових програмних ресурсів – ГОР, які будуть застосуватися при опису завдань домену в МП та при використанні відповідних програмних інструментів (трансляторів з МП, тестовиків, трасформірів, генераторів і т.п.) для виконання завдань виробництва членів сімейства і СПС у цілому. Для розроблення компонентів і СПС створене інтегроване середовище інструментальних засобів, включаючи Eclipse, Protégé, інструменти VS.Net,Corba, Java тощо. Головним методологічним положення обрано моделі взаємодії компонентів та ЖЦ стандарту 12207, як з технологічної точки зору, так і організаційній [6–9].

Під готовими ресурсами розуміється різна форма подання КПВ (reuse, assets, cервіси тощо), що відображають накопичений досвід з побудови деяких функції ПрО сучасних проблемних областей. Кожний КПВ специфікується відповідними стандартами шляхом опису даних в паспорті спеціального виду. Паспорт є інформаційною частиною деякого програмного компонента і по суті є описом інтерфейсних параметрів для передачі даних іншому компоненту та отримання від нього результату. Це забезпечується різними технологічними лініями розробки окремих частин СПС та засобами інструментально-технологічного комплексу (ІТК) системи ГП (рис. 2.1).

Головними процесами методології проектування у ГП є такі:

– розробка моделі домену, що реалізується розробниками, з завданням моделі характеристик сутностей доменів та доведення її створення архітектури системи за готовими компонентами типа КПВ в технології реалізації;

– специфікація різнорідних програмних ресурсів у МП, їх реалізація, тестування для перевірки правильності та накопичення верифікованого компоненту у репозиторії системи разом з його паспортом;

– відбір КПВ, ГОР у репозиторії засобами ліній створеної фабрики програм;

– визначення моделі взаємодії для збирання із КПВ нових ПС для реалізації деякої задачі ПрО або члена сімейства;

– опис специфіки ПрО у графічної мові DSL та трансформація цього опису у XML з використанням інструмента DSL TooLs VS.Net для отримання вихідного коду моделі взаємодії компонентів;

– генерація із деяких асетів або артефактів вихідного коду на лінії продукту та адаптація їх під конкретні цілі раніш створеного програмного рішення або програми;

– розрахунки показників якості за відповідними метриками програмного продукту;

– збереження результатів проектування у репозиторію компонентів для апробації КПВ, що відбіраються;

– документування програм, компонентів і інше, що входять до складу домену.

До загальної методології віднесені основні процеси ЖЦ стандарту ISO/IEC 12207 (вимоги, проектування, конструювання, тестування та супроводження), а також процеси підтримки і організації проведення виробництва програм (експертизи, верифікації, тестування), збору даних про помилки й відмови, що використовуються при оцінюванні різних кількісних показників якості розробленого продукту, зокрема надійності (см. п.1.5). Крім того до методології включені методи проектування моделей доменів та ПрО з використанням нових мов опису специфіки ПрО та моделей проектування структури ПрО, методи перебудови різних описів компонентів ПС, включаючи генерацію, трансформацію, конфігурацію, а також різні методи досягнення потрібної якості продукту на лінії виробництва, оцінки вартості виконаних робіт та витрат на розробку.

Побудова формальної моделі домену є інженерною діяльністю. Дисципліна проектування, заякою розробники ПрО діють на основі акумуляції знань про моделі ресурси, домени, що створені у деякому операційному середовищі. Ця дисципліна базується на стандартизації і спеціалізації деяких класів продуктів, яка стає можливою в процесі еволюції розробки певної ПрО та накопичення відповідних знань про КПВ.

При проектуванні можуть застосовуватися методи, засоби та інструменти розробки програм, зокрема DDD (Domain Driven Design), DSL, GDM тощо.

У парадигмі ГП головним аспектом виробництва програм є генерація, базована на поданні знань про специфіку ПрО та знань, накопичених про методи, засоби та інструменти програмної інженерії, які необхідні для ліній автоматизованого виробництва компонентів та СПС. У даному проекті процес генерації розглядається як послідовна трансформація проміжних продуктів одного процесу ЖЦ у продукти наступного процесу шляхом використання систем програмування і інших систем перетворення предметно-орієнтованих описів членів СПС з використанням КПВ.

Відмінністю даного проекту від інших проектів виробництва ПС є ідея застосування КПВ на різних стадіях ЖЦ від формулювання постановки задачі до вихідного коду методом збирання їх у ПС для реалізації різних задач ПрО.

Використання готових КПВ в методології побудови ПС базується на накопиченні необхідних для цього знань у репозиторіях, включаючи специфікатори КПВ та їхні паспорта. Процеси ЖЦ СПС розглядаються як послідовність процесів прийняття рішень щодо доцільності використання наявних КПВ з розробки ПС, як альтернативної реалізації деякої окремої функцій ПрО або розробки нових компонентів.

Система генерації у даному проекті ГП базується на спеціальних інструментах DSL TooLs VS.Net, що трансформують опис моделі домену GDM до необхідного вихідного коду, а також на Protége, як онтологічному механізмі побудови моделей проблемних областей.

До ПрО або доменів, які можна розробляти у середовищі ГП, відносяться такі:

– спеціалізовані домени, що відбивають виробничі інтереси фахівців визначеного профілю в рамках проекту або деякої галузі бізнесу;

– домени для загального використування, які відбивають незалежні від спеціалізованих ПрО спільні окремі процеси від окремих процесів ЖЦ (визначення вимог, проектування функцій та архітектури, кодування, тестування, документування тощо) та організаційні процеси з управління проектом, забезпеченням захисту даних та авторизованого доступу до них тощо.

Готові ресурси і КПВ при занесенні у репозиторії ГП специфікуються, як правило, по таких вимірах приналежності до:

– прикладного застосування або домену;

– процесу ЖЦ розроблення у даній системі генерації;

– типу областей КПВ.

Процес генерації компонентів починається з пошуку готових КПВ за вимогами замовника, які відображають цілі будованого ПС до отримання завершеного продукту. Після пошуку необхідного КПВ приймається рішення про достатність або ні його виконання у СПС, потім збирання знайдених у репозиторії готових програмних ресурсів у члени СПС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моделі взаємодії компонентів у ПС	\|	Мова опису моделей взаємодії на основі XML

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.