Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Подання та обмін даними в компонентних моделях

Підхід к серіалізації забезпечує поданння та обмін даними між моделями й фактично визначає трансформацію компонентів в XML-документі і конструювання на їх основі образів первинних компонентів (при цьому сконструйовані компоненти повинні бути тотожніми до первинних тільки на модельному рівні). Реалізація моделі в певному середовищі може вносити свої особливості, наприклад, службові чи системні дані, що залежать від місця знаходження об’єкту або новий ідентифікатор компонента [5, 11].

Моделі серіалізації повинні мати такі властивості:

1) Ідентифікацію компонента.

2) Подання структури компонента в XML-документі.

3) Подання типів чи/або класів атрибутів компонента в XML-документі.

4) Подання методів в XML-документі.

5) Подання сигнатури методів в XML-документі.

Ідентифікація компонентів. Загалом, особливості ідентифікації компонентів в цьому випадку такі як і для попередніх підходів та моделей. Необхідно лише зазначити, що за умови, коли компонент – екземпляр певного класу, вимога наявності опису цього класу при відтворенні компоненту є обов’язковою. Це означає, що обратне перетворення XML-документа в компоненту обов’яково потребує дані щодо класу компонента.

Подання структури об’єкту в XML-документі. У сучасних компонетних підходах та моделях важливе місце займає маршалінг – властивість, яка обумовлює трансформацію подання компонента у певну форму, за допомогою якої компонент може бути тотожньо відтворена як інший елемент компонентної моделі. Зокрема, це стосується структури компонента. XML-документи орієнтовані на ієрархічну структуру об’єктів. Тому можуть виникати проблеми з поданням структур, які мають більш складні зв’зки. Наприклад, для опису JAVA-класів досить звичайне явище, коли клас змінної – такий же, як і клас, для якого ця змінна є атрибутом. Так в стандартному класі Color присутні змінні з символічними назвами кольорів (Red, Black і т.д.), клас яких також є Color. Тобто, є наявність циклу, який ускладнює відображення в XML-документі. В таких випадках для адекватного перетворення компонента в XML-документ і навпаки повинні визначатись додаткові правила. Ці правила не є об’єктами уніфікації чи стандартизації і для кожного підходу ці моделі є власними.

Подання типів та класів атрибутів компоненту майже такі ж як і особливості ідентифікації типів та класів для попередніх моделей. Відмінності полягають лише в тому, що у даному випадку розглядаються не параметри процедури, а безпосередньо поля самого компонента.

Подання методів в XML-документі. Це – найбільш складна особливість XML-орієнтованих компонентних підходів та моделей і існуючі на теперешній час підходи та моделі загального рішення цієї проблеми ще не мають. Серед можливих часткових рішень можна навести наступні:

– включення до складу XML –документу спеціальних скриптів (script) – фрагментів ісходного коду, які написані на одній з мов обробки скриптів;

– передавання методів, які подані у спеціальному внутрішньому виді, наприклад, байт-код для JAVA-аплетів або скриптів протоколу WAP (Wireless Application Protocol);

– прикладний протокол зв’зку мобільних засобів на базі мережі Інтернет;

– попереднє розміщення компонентів та їх описів таким чином, щоб при організації взаємодії існувала необхідність передавання лише самих даних (у цьому випадку після передавання даних створюється компонентом з попередньо описаними, існуючими методами).

Подання сигнатури методів в XML-документі. Питання щодо сигнатури методів вже розглядалась вище. Але, якщо в попередніх підходах та моделях сигнатура була необхідна для однозначної ідентифікації процедур в інших компонентах, то для підходів та моделей серілізації вона є атрибутом опису методів в інтерфейсах (звичайно, якщо МП компонента дозволяє перевантаження методів). Виходячи з цього можна вказати на одну з головних особливостей підходів та моделей серілізації. Якщо на рівні компонентної моделі компонент може бути серіалізованим, то на рівні компонентного середовища існують додаткові вимоги – МП, на якій відтворюється компонент і повинний мати такі ж властивості, як і МП для серіалізуємого компонента. Щодо особливостей подання сигнатури в XML-документі, то відмінностей, практично, не існує.

 


Читайте також:

  1. IV. Подання нового матеріалу
  2. Автоматичний обмін даними.
  3. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. Американський стандартний код для обміну інформацією ASCII.
  5. Аналіз структури та динаміки необоротних активів за даними Ф№1 «Баланс» (на прикладі ВАТ «Горизонт»)
  6. Білковий обмін
  7. Білковий обмін: загальні відомості
  8. Будова Землі за геофізичними даними
  9. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
  10. Вантажообмін між відправниками і отримувачами
  11. Введення обліку та подання звітності платниками єдиного податку
  12. Введення обліку та подання звітності платниками єдиного податку




Переглядів: 564

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мова опису моделей взаємодії на основі XML | Модель конфігурації компонентів на основі XML

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.