Аргументи за

Альфред Маршалл(видатний англійський економіст, засновник мікроекономіки). Конкуренція існує “для підтримки енергії і саморозвитку суспільства”, а припинення її дії “може порушити стабільність суспільного добробуту”. На конкуренцію найчастіше нарікають ті торговці і промисловці, ціни на товари яких вона знижує. Хоча “енергія і винахідливість” конкурента, який спричинив це зниження, обертається вигодою для споживача і суспільства (“Принципи політичної економії”, т. 1).

Фрідріх Август фон Хайєк(видатний австро-американський економіст, лауреат Нобелівської премії). “Конкуренція являє собою процедуру відкриття, пізнання нового — процедуру, властиву еволюції в усіх її формах, що змушує людину поза її бажанням пристосовуватися до певних ситуацій. І саме за рахунок зростаючої конкуренції, а не за рахунок солідарності збільшується поступово наша ефективність” (“Згубна самовпевненість. Помилки соціалізму”).

Отже, серед негативних рис конкуренції називають те, що вона роз’єднує людей як супротивників, знищує найслабших, зменшує доходи найманих працівників. Навряд чи можна не погодитись із цими твердженнями, особливо якщо мати на увазі, що вони стосуються ринкових економік, де ще відсутнє державне забезпечення соціальних гарантій.

Серед аргументів на користь конкуренції називають те, що вона змушує людей пристосовуватися до нових ситуацій, підвищує ефективність виробництва, знижує ціни і збільшує загальний добробут.

Механізм впливу конкуренції на зниження витрат виробництва ми вже проілюстрували прикладом щодо проблеми — як виробляти. Там певний рівень ринкової ціни змушував виробників відповідно зменшувати витрати. Проілюструємо тепер, як конкуренція між споживачами і виробниками змушує останніх пристосовуватися до нової ситуації.

Ціна на взуття моделі А на ринку знизилась із 100 до 70 грн. Якщо якість продукції та смаки покупців залишилися незмінними, то цей сигнал свідчитиме, що відбулося певне перенасичення ринку взуттям цієї моделі (припустимо, що попит до пропозиції тепер становить лише 70%). Як мають на це зреагувати продавці виробники? Очевидно, скорочуючи до відповідної потреби виробництво і пропозицію. Якщо ж вони цей сигнал не сприймуть і вироблятимуть взуття в тому самому обсязі, це призведе до ще більшого перенасичення ринку цією моделлю. Може скластися ситуація, коли відношення ринкового попиту до пропозиції знизиться до 40%, а ціна взуття — до 40 грн. Якщо виробники не зорієнтуються відповідно до зміни попиту і продовжуватимуть пропонувати взуття моделі А у тих самих обсягах, то їхні втрати на кожній парі зростатимуть. Будуть втрачені ресурси, що їх використали на нереалізовану частину взуття. Але така гіпотетична ситуація навряд чи можлива у реальній ринковій економіці через те, що в ній реалізація приватного інтересу виробника пов’язана саме з пристосуванням до нової ситуації на ринку.

Досконала і недосконала конкуренція.Розглянутий нами механізм розв’язання ринком фундаментальних економічних проблем що виробляти, як виробляти, для кого виробляти передбачав досконалу конкуренцію.

Досконала конкуренція— виняткове явище. Навряд чи його можна часто побачити в житті. Скоріше досконалу конкуренцію треба розуміти як таку ідеальну модель, застосування якої дозволяє вивчати реальні економічні відносини. Що ж передбачає ця ідеальна “досконала конкуренція”?

Перше: на ринку представлена така велика кількість продавців і покупців, що кожен із них пропонує чи купує незначну частку від загального обсягу певного товару. Отже, ніхто не може диктувати ринкові свої умови.

Друге: немає бар’єрів для входження у певну галузь і виходу з неї. Це, наприклад, бар’єри у вигляді певних заборон, ускладнень, пов’язані із започаткуванням власної справи.

Третє: товар має бути повністю однаковим з позиції покупця, а всі покупці — однакові для продавця.

Четверте: кожен покупець є цілком поінформованим про всі ціни та їх зміни.

П’яте: всі учасники ринку поводять себе раціонально, будь-яка форма домовленості між покупцями чи продавцями відсутня.

Імовірність дотримання всіх цих умов є надзвичайно малою. Скажімо, чи може товар бути зовсім однаковим з позиції покупця? Звичайно, ні. Адже, наприклад, великий вплив на рішення покупця має те, в якому місці продається товар (близько чи далеко від домівки), як він упакований. Відсутність бар’єрів для входження в галузь є також нездійсненною у чистому вигляді, адже держава для певних видів діяльності надає виробникам ліцензії, великі економічні переваги для започаткування справи має перед середнім і дрібним велике виробництво. А головне — виникають та існують домовленості як між виробниками, так і між споживачами. Отже, в реальному житті найчастіше існує недосконала конкуренція.

Недосконала конкуренція —це такий стан ринку, за якого певні продавці або покупці можуть здійснювати вплив на ринкову ціну. Така ситуація означає існування монополії або виняткового становища продавців чи покупців.

Монополія продавця може бути:

а) чистою монополією.

б) олігополією.

Чиста монополія— стан, коли в галузі є лише один виробник, який одноосібно визначає обсяги виробництва і ціни. В економіці розвинутих країн чиста монополія є практично неможливою хоча б тому, що у кожного продукту є товари-замінники. Найближчими до чистої монополії були галузеві міністерства у колишньому СРСР.

Своєрідним проявом монополії продавців праці (робочої сили) є професійні спілки, за участю і під впливом яких і визначається ціна — заробітна плата.

Монополіяпокупців може існувати на ринку товарів у вигляді споживчих кооперативів і на ринку праці, коли лише одне підприємство в якійсь сфері чи регіоні є покупцем робочої сили певної кваліфікації.

Олігополія— стан економіки, коли в галузі є незначна кількість виробників, що найчастіше домовляються між собою.

Поведінка виробника в умовах досконалої конкуренції і чистої монополії відмінна. Зобразимо цю відмінність схематично.

Поведінка виробника за умов

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коротка історична довідка	\|	Досконалої конкуренції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.