1. Ціна продукту — показник, на який виробник вплинути не може. Маючи на меті максимізацію прибутку, виробник здатний впливати лише на обсяги виробництва.
2. Вирішуючи питання скільки виробляти, виробник зіставляє виручку від реалізації додаткової одиниці продукту (граничну виручку від реалізації) і витрати на виробництво цієї одиниці (граничні витрати). Якщо граничні витрати починають перевищувати виручку, то це сприймається виробником як сигнал до припинення збільшення виробництва.
Чистої монополії
1. Виробник може впливати і на ціну, і на обсяги виробництва. Існує залежність: чим більші обсяги виробництва, тим менша ціна.
2. Підприємство-монополіст зацікавлене у виробництві меншої кількості продукції і продажу її за вищою ціною. Межею зростання цін є доходи покупців.
Монополія обмежує позитивні риси конкуренції, її конструктивний вплив на технічний прогрес, зменшення витрат, зростання добробуту. Тому понад 100 років існує практика обмеження монополій з боку держави, так зване антимонопольне законодавство. Що, зокрема, забороняє антимонопольне законодавство США? Це, по-перше, контроль одним виробником більше ніж 60% ринку. По-друге, домовленість виробників, спрямовану на фіксування цін. По-третє, дискримінацію покупців через визначення продавцем певних додаткових умов продажу (продаж у комплекті тощо).
Отже, держави розвинутих країн плекають конкуренцію, розуміючи її значення в економіці.