• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.

Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види

При з'ясуванні особливостей взаємодії попи­ту і пропозиції важливо знати конкретну величину зрос­тання або зниження попиту і пропозиції, коли, скажімо, ціна зростає на 20% або дохід зменшується на 5% та ін. Для цього користуються поняттям еластичності.

Еластичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни фак­торів, які їх визначають, і насамперед до зміни вартості товарів.

В кількісному вираженні еластичність означає сту­пінь або міру реагування однієї змінної величини внаслі­док одновідсоткової зміни другої змінної величини (таке визначення дали англійські економісти Р. Піндайк і Д. Рубенфільд). Найважливішу роль в еластичності попи­ту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залеж­но від ціни.

Основними факторами, що впливають на цінову еластичність попиту, є:

1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінни­ків і чим нижчі ціни на них, тим еластичніший попит);

2) питома вага продукту в доходах споживача (чим важ­ливіше місце посідає певний продукт у бюджеті спожи­вача, тим вища еластичність попиту на нього за незмін­ності всіх інших умов);

3) тривалість періоду для здійс­нення вибору (чим довший період часу для прийняття рі­шень, тим еластичніший попит на товар);

4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші й товари широко­го вжитку (попит на предмети розкоші переважно елас­тичний, на товари широкого вжитку — нееластичний).

Еластичність у випадку зміни ціни показує, яка зміна попиту увідсотках відбувається із зниженням ціни, нап­риклад, на 1%. Ця залежність виражається формулою

Е_п = (%∆К) •(%∆Р),

де К — величина попиту; Р — ціна; %∆К — відсоткова зміна К; %∆Р — відсоткова зміна Р.

Якщо індекс цін на споживчі товари становив 100 на початку року, а наприкінці року зріс до 105, то відсотко­ва зміна, або річний темп зміни інфляції, становитиме (5:100)=0,05, або 5%. Тому еластичність попиту залежно від зміни ціни матиме такий вигляд:

тобто вона дорівнює зміні кількості, зумовленій одинич­ною зміною ціни (∆К/∆Р), помноженої на відношення ці­ни до кількості (Р:К).

Простіша формула еластичності, точніше, цінової еластичності така:

Відсоткові зміни визначають діленням величини змі­ни в ціні на початкову ціну та відповідних змін кількос­ті товарів, на які відсоткова зміна зумовлює зменшення попиту, на ту кількість продукції, на яку спочатку був попит. Тому цю формулу можна записати так:

Еластичність попиту залежно від зростання ціни пе­реважно є від'ємною величиною. Це означає, що із зрос­танням ціни попит на товар зменшується.

Слід також виділити перехресну еластичність попи­ту, яка у випадку значної зміни ціни на один товар по­казує тенденцію зміни попиту споживачів від одного то­вару до іншого. Коефіцієнт такої еластичності показує певною мірою зміну попиту на один товар у відсотках за­лежно від зміни іншого товару на 1%.

Головними особливостями еластичності попиту на то­вар є зростання еластичності на нього а) із зростанням його замінників і наближенням їх якості (сукупності спо­живчих вартостей); б) збільшенням можливостей його використання. Водночас зниження еластичності попиту на товар відбувається із зростанням значущості потреб, які задовольняє цей товар, обмеженості доступу до ньо­го, тривалості періоду існування товару та ін.

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Вона залежно від ціни є відсотковою зміною пропонова­ної кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростан­ня ціни. Переважно таке значення еластичності позитив­не, оскільки вища ціна — стимул для виробників збіль­шувати випуск товарів.

Особливість ринкового механізму в цьому випадку по­лягає в тому, що попит еластичніший, ніж ціна, протя­гом тривалого, а не короткого проміжку часу. Це зумов­лено тим, що люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару в спожи­вачів, який змінюється повільніше. Так, різке підвищен­ня ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою. Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати малолітражні та економніші автомобілі.

Найважливішими факторами, що впливають на елас­тичність пропозиції (крім цін), є кількість товаровироб­ників, очікування (цінові та інші) суб'єктів економічної діяльності, величина встановлюваних державою подат­ків, фактор часу тощо. Розрізняють короткотерміновий період еластичності попиту (за якого підприємство не здійснює капіталовкладення в реконструкцію виробниц­тва, а пристосовується до попиту, збільшуючи заванта­ження виробничих потужностей, підвищуючи інтенсив­ність праці тощо), середньотерміновий (в якому роблять капіталовкладення, але пристосування пропозиції до по­питу здійснюється не за їх рахунок, а внаслідок звужен­ня або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях) і довготерміновий (в якому здійснюється реконструкція виробництва — заміна застарілого устат­кування на нове і відповідне розширення виробництва, а також з'являються нові товаровиробники цієї продукції).

Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотерміно­вому, а не довготерміновому періоді. Так, у США щоро­ку продають 7—10 млн автомобілів. Тому із зростанням цін попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк зменшиться незначною мірою. Із зношуванням ста­рих машин попит на них з часом зросте.

Взаємозв'язок між еластичністю попиту і пропозиції розкриває закон попиту і пропозиції. Його зміст полягає у взаємозалежності між кількістю товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник, і величиною попиту.

Закон попиту і пропозиції — закон, згідно з яким пропозиціяформує попит через асортимент виготовлених товарів ізапропо­нованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру про­позиції, впливаючи при цьому на виробництво.

Зміст закону попиту і пропозиції повніше розкрива­ється у певній сукупності економічних категорій, що гру­пуються навколо нього. Такими категоріями є платоспро­можний попит, сукупний попит, ціна пропозиції, ціна попиту, ціна рівноваги, пропозиція та ін. Платоспро­можний попит — лише частина (хоч і найважливіша) потреб суспільства, оскільки значна частина населення може мати потребу в найнеобхідніших товарах і послугах, але не мати грошей, щоб придбати їх. Ціна пропози­ції — ринкова ціна, коли попит перевищує пропозицію (або коли існує ринок продавця). Це зумовлює конкурен­цію між покупцями за придбання певних товарів або пос­луг, з одного боку, і намагання продавців реалізувати то­вар за вищою ціною — з іншого. Ціна попиту — ринко­ва ціна, коли пропозиція перевищує попит, або коли існує ринок покупця. Це зумовлює конкуренцію між продавцями за рахунок збуту товарів, з одного боку, і на­магання покупців знизити ціну товарів — з іншого.

У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності. Він визначаєть­ся як відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції (зростання або зменшення у відсотках) до зміни цін (у відсотках). Для різних товарів цей коефіцієнт різний, що зумовлено неоднаковими витратами виробництва, наяв­ністю або відсутністю товарів-субститутів (замінників), зміною доходів, модою та іншими факторами.

Залежно від величини коефіцієнта еластичності роз­різняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції:

1) попит і пропозиція абсолютно еластичні;

2) попит і пропозиція відносно еластичні;

3) попит і пропозиція оди­нично еластичні;

4) попит і пропозиція відносно нееластичні;

5) попит і пропозиція абсолютно нееластичні.

Відносно еластичний (або еластичний) — такий по­пит, коли незначні зміни ціни зумовлюють значні (більші) зміни в кількості реалізованої продукції (наприклад, зни­ження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%). Коефіцієнт еластичності за такої еластичності повинен бу­ти більшим за одиницю, а в наведеному випадку він до­рівнює двом. Таким, зокрема, є попит на предмети розко­ші. Нееластичний попит — попит, коли незначна зміна ціни зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у цьому разі стано­вить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний ко­ефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між названими видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна ситуа­ція, коли відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій змі­ні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1% зумов­лює зростання попиту на 1%). Такий вид попиту назива­ють одиничним. Абсолютно нееластичний попит — по­пит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль). Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.

За нееластичного попиту товаровиробнику вигідно підвищувати ціну товару, оскільки це зумовлює зростан­ня його прибутку. В умовах еластичного попиту товаро­виробнику вигідно знижувати ціни, бо це зумовлює зрос­тання доходу. Знання ступеня еластичності попиту дає змогу підприємцям прогнозувати поведінку споживачів і діяльність своїх підприємств.

Водночас на багатьох фірмах активно використовують теорію споживчого вибору, головною вимогою якої є ре­тельне вивчення якості споживчих властивостей товару та реакції споживачів на співвідношення таких власти­востей. Так, при виготовленні взуття зіставляють такі властивості, як зручність, довговічність, колір шкіри, фасон, його відповідність сучасній моді. Провівши опиту­вання серед можливих споживачів, компанія з'ясовує, яким властивостям вони віддають перевагу, і на підставі цього насамперед покращує або дизайн взуття, або його зручність та ін. При цьому використовують криві байдужості по кожній властивості для кожного споживача, тобто такі комбінації цих властивостей, які приносять додаткову загальну корисність, а відмова, наприклад, від останньої моди взуття компенсується його довговічністю (або відмова від довговічності — його зручністю).

Одним із положень, на якому базується теорія «спо­живчої поведінки», є раціональна поведінка покупців, тобто такі їхні дії, коли купують певний набір товарів і послуг за умови, що ці набори принесуть їм найбільше задоволення порівняно з іншими наборами за певних обмежень на прибутки та роздрібні ціни.

Практика, на думку західних учених, свідчить, що коефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину — 0,64, на яйця — 2,65, на електроенер­гію — 0,13, на одяг і взуття — 0,2, на квитки до кіноте­атру — 0,87%.

На ринковий механізм ціноутворення впливають кількість покупців та продавців на ринку товарів, їх кон­куренція. Так, конкуренція між покупцями зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями — їх зниження.

Читайте також:

1. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
3. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
4. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
5. Аналіз попиту
6. Аналіз попиту
7. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
8. Аналітична робота в умовах кризи.
9. Антипод конкуренції.
10. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
11. Багатоманітність і взаємодія культур
12. Безпека в умовах кримінальної злочинності

Переглядів: 1297