• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ринкова рівновага в умовах недосконалої конкуренції.

Інша ситуація у взаємодії попиту і пропозиції, прин­ципах конкурентної поведінки виникає в умовах пану­вання монополій (чи олігополій), або за недосконалої конкуренції. Ціна на такому ринку також залежить від обсягів випуску продукції, причому ця залежність обернено пропорційна. Монополіст встановлює вищу ціну на свої товари і випускає їх менше, ніж фірми за умов дос­коналої конкуренції. Внаслідок цього рівність гранично­го доходу і граничних витрат для монополії (або олігопо­лії) настає раніше, ніж для конкурентної фірми. Тому за­гальним принципом поведінки на ринку вже не є вибір рівня виробництва, за якого отриманий від додатково ви­пущеного товару дохід дорівнював би приросту витрат на його виробництво.

В умовах панування монополій ціна пропозиції вира­жає взаємозв'язок між рухом ціни, ціни виробництва і монопольної ціни виробництва, в основі яких лежать окремі аспекти дії закону вартості, закону попиту і про­позиції та закону монополізації виробництва й обміну. Коли переважають ціни пропозиції, з'являються додат­кові стимули до розширення обсягів виробництва, а в мо­нополізовані сфери ринку намагаються проникнути кон­куренти. Це призводить до погіршення умов пропозиції товарів, що спричиняє зниження цін і скорочення масш­табів виробництва певних видів товарів.

Якщо ринкові ціни встановлюються на рівні цін по­питу, крупні компанії намагаються знизити обсяги за­вантаження виробничих потужностей, формувати попит, регулювати співвідношення попиту і пропозиції (через маркетингову діяльність, використання контрактної фор­ми тощо), прагнуть не допустити значного перевищення цінами попиту.

Виходячи з негативного впливу монополій на меха­нізм ринкової рівноваги, навіть представники неокласич­ного напряму політичної економії вважають за доцільне втручання держави у монополізовані галузі економіки. У таких галузях держава повинна контролювати процес ці­ноутворення, а інколи навіть проводити їх націоналіза­цію та встановлювати тарифи відповідно до граничних витрат.

Серед західних економістів значного поширення набу­ла ідея про невідповідність ринкового механізму так зва­ним «суспільним благам», якими є дороги, мости, кана­ли тощо. Це пояснюється тим, що користування цими благами дуже важко обмежити запровадженням безпосе­редньої плати. У розвинутих країнах світу уряди різни­ми способами регулюють ринки: через механізм оподат­кування, надання субсидій, встановлення контролю за цінами та ін. Розглянемо зміни у ринковому механізмі при встановленні державою максимальної ціни, нижчої від ціни рівноваги. Саме так вчинив уряд США у 1974—1975рр., коли зросли світові ціни на нафту. Але на внутрішньому ринку була встановлена нижча ціна (рис. 6.)

Р₀ і К₀ — ціни рівноваги на бензин. Уряд встановлює нижчу від рівноваги ціну, вище якої продавці не мають права реалізовувати бензин. Це максимальна ціна — Р_макс. Внаслідок цього виробники менше вироблятимуть бензину, і пропозиція становитиме К_г. Водночас зросте по­пит, тому виникне дефіцит. Його обсяг становитиме К₂ — К₁. Цей попит може виявитися у формі черг, обмежень, нормувань поставок, зростанні попиту на інші товари. За цих умов виробники будуть у невигідній ситуації, а виг­рають окремі категорії споживачів (оскільки не всі бажа­ючі зможуть придбати бензин).

Водночас встановлення нижчих цін (від ціни рівнова­ги) нерідко є соціально справедливим заходом, який дає змогу людям з низькими доходами придбати певні види життєво необхідних товарів і послуг. Типовий приклад ринку, який потребує державного регулювання, — ринок житла, зокрема регулювання квартирної плати. Побічни­ми негативними наслідками такого регулювання може бути поява нових державних установ і відповідного шта­ту працівників, які регламентують чергу на отримання житла, виникнення «чорного» ринку. Оптимальним шляхом розв'язання цієї проблеми є дотації держави для розширення житлового будівництва у формі пільгових кредитів.

Державне регулювання цін доцільне і в тому разі, ко­ли ціна рівноваги надто низька. Така ситуація, зокрема, виникає в сільському господарстві. Це зумовлено насам­перед особливостями ціноутворення у цій сфері. Тут фор­мування суспільно необхідних витрат відбувається відпо­відно не до середніх (як у промисловості) витрат, а до найгірших, граничних, які мають місце на гірших за якістю ділянках землі. Інакше ціна рівноваги не забезпе­чить дохід товаровиробникам на таких ділянках землі. Причиною державного регулювання цін у сільському гос­подарстві є також потреба стимулювання такого обсягу виробництва продовольства, щоб країна змогла цілком забезпечити себе, що є ознакою економічної безпеки. Внаслідок такого регулювання утворюється надлишок сільськогосподарської продукції, який країна може спро­бувати продати на світових ринках за демпінговими (за­ниженими) цінами. Паралельно держава захищає своє сільське господарство за допомогою високого мита.

Непрямі податки зумовлюють зростання ціни рівно­ваги, зниження обсягу реалізації товарів та послуг, і ці податки в умовах вільної конкуренції розподіляються між виробниками і споживачами. Крупні монополії ма­ють можливість перекладати їх на споживачів.

Виходячи з реалій, неправомірно заперечувати необ­хідність державного втручання у процес ціноутворення, доцільність певного перерозподілу національного доходу на користь найбідніших верств населення. Тому не­обгрунтованим є висновок класичної школи політичної економії про те, що будь-який перерозподіл порівняно з ринковою рівновагою призводить до зростання сукупних витрат. Справедливішим є твердження англійського еко­номіста А.Пігу, що трансферт доходу від багатих до бід­них збільшить сукупний добробут, оскільки сума задово­лення останніх зростає більше, ніж зменшується сума за­доволення перших.

Крім того, практика розвитку передових країн світу засвідчила, що ринкова економіка неспроможна досягти загальної рівноваги (тобто одночасної рівноваги на всіх ринках і в усьому господарстві) без державного регулю­вання. На інших позиціях перебував автор теорії загаль­ної рівноваги Л. Вальрас. Цю теорію у модернізованому вигляді й нині вважають ядром політичної економії, а американський економіст Й. Шумпетер назвав її «свя­щенним писанням» політичної економії.

Читайте також:

1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
2. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
3. Аналітична робота в умовах кризи.
4. Антипод конкуренції.
5. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
6. Баланс сил і рівновага в МС
7. Безпека в умовах кримінальної злочинності
8. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу
9. Бетонування в зимових умовах
10. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
11. В сучасних умовах
12. В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Переглядів: 1152