Іноземний борг — це борг приватних підприємств і держави іноземним кредиторам, який береться з метою покриття дефіциту платіжного балансу (балансу міжнародних розрахунків) по товарах і грошових зобов’язаннях.
Державний борг — це борг держави перед власними громадянами та іноземними кредиторами, завдяки якому вона покриває дефіцит державного бюджету.
Державний борг і дефіцит державного бюджету пов’язані не лише якісно (борг виникає тому, що є дефіцит), а й кількісно: чим довше (за роками) зберігатиметься дефіцит бюджету, тим більшим стає борг держави.
Наявність державного боргу призводить до певних соціальних наслідків.
А. Тягар державного боргу несуть на собі всі громадяни — платники податків, а вигоди дістають лише деякі.
Папери державного боргу розміщуються здебільшого серед високоприбуткових підприємств і заможних громадян. Отже, лише вони матимуть доходи від володіння ними. Відшкодовують же сам борг і проценти по ньому, що сплачуються з державного бюджету, всі громадяни — платники податків.
Б. Державний борг, що виник з вини одного покоління, може лягати тягарем на плечі наступних поколінь.
Проценти по державному боргу збільшують загальну суму самого боргу. Ситуація загострюється, якщо взяті в борг кошти держава використовує не на ефективні інвестиції, а, наприклад, на поточне споживання. Подібне використання коштів у майбутньому призведе до скорочення споживання, зниження рівня добробуту громадян, адже для покриття боргу доведеться або збільшувати податки, або зменшувати соціальні витрати.