МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людиниУповноважений здійснює свою діяльність незалежно від ін'-ших державних органів та посадових осіб. Незалежність Уповноваженого Верховної Ради України з Розділ IV. Правозахисні органи України Уповноважений розглядає скарги про порушення конституційних прав громадян, які звертаються до нього після того, як всі правомірні шляхи для відновлення порушених прав вичерпано. Якщо омбудсман вважає за необхідне, то він знову може порушити провадження у відповідних державних органах. Крім того, він аналізує стан справ щодо забезпечення прав людини у країні в цілому, подає щорічні доповіді з цього питання парламенту, водночас пропонуючи відповідні законодавчі заходи для усунення типових причин порушення прав і свобод громадян. Таким чином, інститут Уповноваженого — ефективний правозахисний орган, який відіграє істотну роль у забезпеченні прав людини. Згідно зі ст. З Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" діяльність Уповноваженого спрямовано на: • захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами України; • додержання та повагу до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"; • запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; • сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина відповідно до Конституції України та міжнародних стандартів тощо; Здійснюючи свої повноваження, Уповноважений з прав людини керується Конституцією, законами України, чинними міжнародними договорами. Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону сферою його компетенції є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. У сферу компетенції Уповноваженого входять і відносини, що виникають між громадянином при реалізації його прав і свобод та об'єднаннями громадян, установами, підприємствами, організаціями (незалежно від форми власності), їх посадовими і службовими особами. Значними є повноваження українського омбудсмана. Зокрема, він має право: • невідкладного прийому Президентом України, Головою Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 251 Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності), їх посадовими та службовими особами; • бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів; • звертатись до Конституційного Суду України з поданням:
— про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина; — про офіційне тлумачення Конституції та законів України;
• ознайомитись з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримувати їх копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності), органах прокуратури, включаючи справи, які перебувають у судах. Доступ до інформації, пов'язаної зі службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України; • вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних пояснень; • відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні; опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо умов їх тримання; • звертатись до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина тих осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому Процесі у випадках та порядку, встановлених законом; Розділ IV. Правозахисні органи України • направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами необхідних заходів; • перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, у тому числі тими, що проводять оперативно-розшукову діяльність тощо. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності), посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і надавати йому необхідну допомогу, зокрема: —забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, зазначених у нормативних актах про охорону державної та службової таємниць; ........ —надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень. Відмова органів державної впади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання у діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Наділяючи омбудсмана такими повноваженнями, законодавець закріплює за ним і певні обов'язки. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зобов'язаний додержуватися Конституції і законів України, інших правових актів, прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини регулюється статтями 55, 85, 101 і 150 Конституції України, Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", а також Законом України "Про державну службу". Закріплення статусу Уповноваженого з прав людини на конституційному рівні свідчить про визнання пріоритету прав людини і громадянина в нашій країні, про визнання державою нагальної потреби у незалежному, деполітизованому органі для захисту громадянина від управлінського свавілля, бюрократичних збочень державного апарату, несправедливого ставлення з боку посадових осіб. Конституційне закріплення статусу Упов- Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини253 доваженого Верховної Ради України з прав людини надає цьому інститутові більшої вагомості, підвищує його роль у правоохо' ронній діяльності. Термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з.прав людини — п'яти років. Він починається з дня складення Уповноваженим присяги на сесії Верховної Ради. Оскільки законом не заборонено, то та сама особа може призначатися на посаду Уповноваженого кілька разів. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини при^-значається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів: Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Радй'або народні депутати (чисельністю не менше однієї четвертої від конституційного складу Верховної Ради). Відповідний комітет Верховної Ради подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим законом, та підтверджує відсутність причин, які б перешкодили їй обійняти цю посаду. Призначеним вважається той кандидат, за якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що приймається постанова. Законодавство чітко регламентує порядок припинення повноважень та звільнення з посади омбудсмана, що є. важливою гарантією його діяльності. Так, згідно із законодавством України повноваження Уповноваженого припиняються у разі: . • його відмови від подальшого виконання обов'язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень; • набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього; • набрання законної сили рішення суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою; ■ , • складення присяги новообраним Уповноваженим; . • смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого. ,.. Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення з посади Уповноваженого до закінчення строку, на який його було обрано, у таких випадках: • порушення ним присяги; ! «порушення вимог щодо несумісності діяльності; • припинення громадянства України; Розділ IV. Правозахисні органи України • неспроможності протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втрату працездатності. Висновок про наявність підстави для звільнення з посади Уповноваженого має дати тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України. За наявності зазначених підстав Верховна Рада розглядає питання і приймає відповідну постанову про звільнення з посади Уповноваженого за поданням Голови Верховної Ради України або не менш як однієї четвертої депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Уповноважений вважається звільненим з посади, якщо за це проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Припинення повноважень та звільнення з посади Уповноваженого оформляються відповідною постановою Верховної Ради України. Важливою гарантією діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є також те, що він користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Без згоди Верховної Ради України він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому оглядові. Кримінальну справу проти Уповноваженого може порушити лише Генеральний прокурор України. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційність інформації. Це зобов'язання діє і після припинення його повноважень. У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку. Уповноважений не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди. Законодавець не наділив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини правом законодавчої ініціативи. У своїй діяльності Уповноважений використовує відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які він отримує: Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини255 • із звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників; • із звернень народних депутатів України; • за власною ініціативою. Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють у їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". § 3. Акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Актами реагування Уповноваженого на порушення положень Конституційне подання Уповноваженого — це акт, поданий до Конституційного Суду України для вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) закону чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції та законів України. Подання до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) та їх посадових і службових осіб здійснюється для вжиття у місячний строк відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" протягом першого кварталу кожного року Уповноважений подає Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форми власності) 256 ________________________ Розділ IV, Правозахисні органи України та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. У цьому документі Уповноважений повинен проаналізувати найпоширеніші порушення прав і свобод людини і громадянина, відзначити недоліки у діяльності органів державної влади, Посадових осіб, навести дані про неправильне тлумачення чи застосування законів, зробити висновки та подати рекомендації, спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і громадянина, на вдосконалення законодавства у частині прав людини і практики його застосування. Щорічна доповідь має містити посилання на випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких Уповноважений уживав необхідних заходів, на результати перевірок, що відбувалися протягом року. У разі потреби Уповноважений може представити Верховній Раді спеціальну доповідь (доповіді) з окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина. За щорічною та спеціальною (спеціальними) доповідями Уповноваженого Верховна Рада приймає постанову1. Щорічні та спеціальні доповіді разом з прийнятою постановою Верховної Ради України публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради. Для здійснення своїх повноважень Уповноважений з прав людини формує секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка. Структура секретаріату, розподіл обов'язків та інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням про секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Призначає на посаду та звільняє працівників секретаріату Уповноважений. При Уповноваженому для надання консультативної підтримки, проведення наукових досліджень, а також вивчення пропозицій щодо поліпшення захисту прав і свобод людини і громадянина може створюватися консультативна рада (вона може діяти і на громадських засадах) з осіб, які мають досвід роботи у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина. Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 257 Уповноважений має право призначати своїх представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України. Це будуть представники Уповноваженого на місцях1. Питання для самоконтролю 1. Дайте загальну характеристику інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 2. У чому полягають повноваження омбудсмапа? 3. Який порядок обрання та припинення повноважень Уповноваженого? 4. Якими є вимоги щодо особи омбудсмана? ІГі. ,. 5. Назвіть акти Уповноваженого та охарактеризуйте їх.
Перша доповідь Уповноваженого "Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні" відбулася у жовтні 2000 року. Карпачева Н. Народний правозащитник всегда в оппозиции к власти: Интервью//Голос Украинм. — 1998. — 26 сентября. 9 2-174 . Глава 2. Юстиція України
Глава 2 Юстиція України § 1. Правозахисна діяльність юстиції Органи юстиції традиційно належать до правозастосовних органів нашої держави. Враховуючи те, що діяльність юстиції межує з виконанням правоохоронних дій (охорона прав; відновлення порушеного права або виконання покарань; захист конституційного порядку і національної безпеки; підтримання правопорядку; забезпечення стану законності), органи юстиції, безумовно, посідають впливове становище в системі забезпечення прав і свобод людини. Якщо розглядати правоохоронну діяльність органів юстиції, то вони виконують два типи дій: правозабезпечення та правовід-новлення. Основними напрямами діяльності органів юстиції є: а) діяльність із забезпечення правосуддя; б) діяльність з юридичної допомоги; в) діяльність з виконання рішень (вироків), постанов судових органів. Органи юстиції очолює Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади в Україні, що забезпечує реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин. Мін'юст накопичує значний досвід у розробці відповідних державних програм, а в більшості з них він є центральним виконавцем з питань правової політики, створення сучасного інформаційно-правового простору. До органів юстиції звертається дедалі більше громадян. Останні зміни у діяльності Мін'юсту стосуються утворення Департаменту у справах національностей та міграції. Він покликаний впливати на соціальний і національно-культурний розвиток усіх етнічних спільнот, що проживають в Україні. Правову основу діяльності органів юстиції становлять Конституція, закони України "Про державну виконавчу службу", "Про нотаріат", Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від ЗО грудня 1997 року № 1396/97, Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 5 лютого 1999 року № 9/5, та інші нормативно-правові акти. Основні напрями (функції) діяльності органів юстиції закріплюються саме в зазначених нормативно-правових актах. Так, до забезпечення правосуддя безпосередньо віднесено: • організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), затвердження кошторисів на утримання судів та їх фінансування'; • роботу з кадрами, соціальний захист працівників суду, добір та підготовка кандидатів у судді, підготовка матеріалів для призначення або обрання суддів, голів судів, їх заступників, переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та господарських судів), формування суддівського кадрового резерву, здійснення нормування та методичного забезпечення управлінської діяльності голів судів, організація професійного навчання, стажування і підвищення кваліфікації суддів, голів і заступників голів судів, а також інших працівників судів; • експертне забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, спрямування і контроль діяльності підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, ведення реєстру атестованих судових експертів; • внесення Президентові України пропозицій з питань мережі місцевих судів та кількості в них суддів. До завдань органів юстиції щодо здійснення діяльності з юридичної допомоги можна віднести: • розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду; • розробку проектів законів (наприклад, за 1998 рік підготовлено 51 законопроект) та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і Згідно із Законом "Про судоустрій України", що набирає чинності 1 червня 2002 p., створюється Державна судова адміністрація, яка перебиратиме на себе, зокрема й питання з фінансування судів. 9* Розділ IV, Правозахисні органи України державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства; у подальші роки кількість розроблених та опрацьованих законопроектів значно збільшилась; . •-здійснення правової експертизи (висновків) щодо відповід • розробку пропозицій щодо усунення суперечностей між актами законодавства та заповнення прогалин у ньому; • здійснення відповідно до законодавства державної реєстрації нормативних актів органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або. мають міжвідомчий характер, ведення реєстру цих актів, надання інформації з бази даних реєстру; ........ • систематизацію законодавства України; • легалізацію всеукраїнських, міжнародних та місцевих об'єднань громадян, реєстрацію політичних партій, міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні та їхньої символіки, контроль за додержанням ними положень їх статутів; • сприяння розвиткові юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, здійснення у випадках, передбачених законодавством, державної реєстрації юридичних осіб та реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави майна, організація у системі органів юстиції надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг правового характеру; • організацію роботи установ нотаріату, перевірку їх діяльності, здійснення контролю законності вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами; Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. — 1999. — № 5. — С. 3. Глава 2. Юстиція України________________________________________ ^"' • підготовку нотаріально оформлених документів для їх кон - • реєстрацію адвокатських об'єднань; • здійснення заходів щодо вдосконалення роботи органів • надання допомоги консульським установам та дипломатич • здійснення нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації щодо проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно; • здійснення методичного керівництва правовою роботою в органах виконавчої влади, перевірку стану цієї роботи, надання рекомендацій щодо її поліпшення та приведення їх нормативних актів відповідно до законодавства; • координацію діяльності органів виконавчої влади, під • здійснення правової експертизи на відповідність Конституції України, законам України проектів міжнародних договорів України; • забезпечення підготовки відповідних документів та представництво інтересів держави в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення прав людини в Україні, направлення спостерігачів у місії з контролю за додержанням прав і свобод людини і громадянина; • виступ як представника інтересів Президента України і Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами; • організацію розгляду звернень громадян з питань, які належать до компетенції органів юстиції, виявлення та усунення причин, що породжують скарги громадян. Одним із основних напрямів діяльності органів юстиції є діяльність, спрямована на виконання рішень (вироків), постанов судових органів. При цьому органи юстиції організують заходи щодо своєчасного, повного і кеупередженого примусового виконання рішень судових органів. Виконання покладених завдань у Розділ IV, Правозахисні органи України Глава 2. Юстиція України
цьому плані виявляються у здійсненні добору кадрів, методичному керівництві діяльністю державних виконавців, підвищенні їх професійного рівня, фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні органів державної виконавчої служби, розгляді скарг на дії державних виконавців. Органи юстиції організовують виконання законів і здійснюють керівництво відділами державної виконавчої служби, координують і контролюють їх діяльність; організовують професійну підготовку й атестацію державних виконавців; заохочують їх за успіхи в роботі та накладають стягнення за порушення трудової дисципліни. Відповідно до покладених на органи юстиції завдань і повноважень вони мають право: 1) залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції; 2) утворювати у разі потреби комісії та експертні групи, залучати на договірній основі фахівців для підготовки проектів актів законодавства, здійснення їх експертизи та надання консультацій; 3) одержувати у встановленому законодавством порядку безплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для виконання своїх завдань; 4) перевіряти у центральних та місцевих органах виконавчої влади, установах та організаціях додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організації нормотворчої діяльності, вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та притягнення до відповідальності винних посадових осіб; 5) скасовувати рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій; 6) залучати до перевірок з питань організаційного забезпечення діяльності та діловодства судів (крім Верховного Суду України та господарських судів) голів і заступників голів інших судів або суддів, які перебувають у резерві на ці посади; 7) разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контролювати цільове використання державних коштів, виділених на реалізацію прийнятих програм, проектів, заходів, а також міжнародних програм, у межах своєї компетенції; 8) користуватися іншими правами, передбаченими чинними положеннями про органи юстиції України. § 2. Система органів юстиції та організація їх роботи Як уже зазначалося вище, керівництво органами юстиції здійснює Міністерство юстиції України, що є правоохоронним органом держави, діяльність якого спрямована на забезпечення законності та правопорядку в Україні. Правоохоронні функції Міністерства юстиції реалізуються ним як безпосередньо, так і органами, що входять до його системи. Система органів юстиції протягом свого існування змінювалася залежно від завдань, які на неї покладалися. Історія становлення та розвитку органів юстиції в Україні налічує понад 80 років — від створення міністерства судових справ і Народного секретарства юстиції до сучасного центрального органу виконавчої влади — Міністерства юстиції з його складною розвинутою системою підрозділів, державних служб, інститутів та підприємств* Проголошення незалежності України, здійснення політичної, правової та економічної реформ зумовили необхідність кардинальних змін пріоритетів у діяльності Мін'юсту, значного розширення його повноважень, покладення на нього нових функцій, що в свою чергу привело до істотних структурних перетворень та змін у центральному апараті. У 1992 році на Мін'юст покладено обов'язки з організаційного та кадрового забезпечення діяльності військових судів, а також судів, які здійснюють правосуддя на особливо режимних об'єктах. У 1993 році розпочато реєстрацію благодійних фондів та державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, з 1994 року — експертне забезпечення правосуддя1. Поступово Міністерство юстиції України починає виконувати принципово нові завдання, зокрема здійснення державної правової політики. Відповідно до покладених на Мін'юст завдань у структурі міністерства утворюються нові департаменти — правової політики, державної виконавчої служби, громадянства і реєстрації фізичних осіб, реорганізовано управління цивільного та комерційного законодавства, значно розширено законопроект-не управління. Сьогодні Міністерство юстиції України має понад ЗО структурних підрозділів центрального апарату, в яких працює В системі юстиції існують два науково-дослідні інститути з проведення судових експертиз (у містах Києві та Харкові), а у кожній області — бюро з судових експертиз (товарознавчих, автотехнічних, криміналістичних тощо). 264 __________________________ Розділ IV. Правозахисні органи України Глава 2. Юстиція України
370 осіб. Усього в системі Мін'юсту працює близько 14,5 тис. працівників, у тому числі: в територіальних (місцевих) управліннях юстиції — близько 7,5 тис, нотаріальних конторах — трохи більше 2 тис, у державній виконавчій службі — понад 4,5 тис. Організаційно Мін'юст побудовано на принципі розмежування повноважень структурних підрозділів центрального апарату, виконання завдань за функціональним, а не за галузевим принципом, що наближує Мін'юст за його роллю і функціями до аналогічних міністерств європейських країн1. Міністерство юстиції України очолює міністр, якого за поданням Прем'єр-міністра призначає Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Заступники міністра виконують за дорученням міністра окремі його функції та заміщають міністра у разі його відсутності або неможливості здійснювати свої повноваження. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), заступників міністра за посадою, а також інших керівних працівників міністерства. Склад колегії періодично змінюється. На сьогоднішній день колегія міністерства складається з 15 чоловік. До складу колегії можуть входити керівники місцевих управлінь юстиції. Членів колегії затверджує та звільняє від обов'язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції. Рішення колегії оформляються наказами Міністра юстиції. Структура Мін'юсту побудована залежно від функцій, які він виконує. Однією з важливих функцій Мін'юсту і його територіальних органів є організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), організація виконання судових рішень. Щоб забезпечити своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України та на виконання Закону України "Про державну виконавчу службу", в структурі центрального апарату створено Департамент державної виконавчої служби, а у складі місцевих ор- Станік С. Реформування органів юстиції — нагальна потреба сьогодення // Право України. - 1999. - № 8. - С. 4. ганів юстиції — відділи державної виконавчої служби. Крім того, відносно новим є також Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб. Створення цього департаменту зумовлено реальним забезпеченням прав людини щодо набуття громадянства, вільного вибору місця проживання. Паспортну та міграційну роботу покладено на Міністерство юстиції відповідно до міжнародної практики (висновок Ради Європи № 190; 1995 p.). Міністерство юстиції повинно контролювати переміщення іноземців і осіб без громадянства в пунктах пропуску через кордонна також перевіряти законність їх в'їзду, виїзду, додержання правил перебування та реєстрації. На Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб також покладено обов'язок щодо створення єдиної системи документування населення в Україні (згідно з Указом Президента України "Про службу громадянства та реєстрації фі зичних осіб"). У зв'язку з поглибленням демократичних процесів в українському суспільстві та для забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до міжнародних стандартів при Мін'юсті створено інститут Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Водночас цей Уповноважений є заступником Міністра юстиції, що в свою чергу надає Уповноваженому більшої ваги і можливостей у виконання завдань, покладених на нього. Виконання Уповноваженим своїх функцій забезпечується Національним бюро у справах додержання Конвенції, створеним у складі центрального апарату Міністерства юстиції та регіональними відділеннями Національного бюро при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських управліннях юстиції. Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1998 року № 557, Уповноважений є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено повноваження щодо забезпечення представництва під час розгляду справ про порушення положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року в Європейській комісії з прав людини та Європейському Суді з прав людини. Основними завданнями Уповноваженого є: а) представництво України в Комісії та Суді під час розгляду справ про порушення Україною положень Конвенції, а також під Розділ IV. Правозахисні органи України Глава 2. Юстиція України
час розгляду справ за позовами України стосовно порушень положень Конвенції іншими державами — учасницями Конвенції; б) координація роботи заінтересованих органів виконавчої в) підготовка і внесення на розгляд Комісії та Суду письмових г) інформування Комісії про хід виконання Україною рішень д) внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропози є) надання необхідної інформації уповноваженим особам, які прибуватимуть в Україну для проведення перевірок додержання Конвенції. Серед функцій Мін'юсту, спрямованих на забезпечення законності, додержання прав і свобод людини і громадянина, с здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Таку реєстрацію здійснюють відповідні структурні підрозділи Мін'юсту; крім реєстрації актів центральних органів виконавчої влади, реєструються також акти обласних, районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів та інших підрозділів. Як свідчить практика, сьогодні до виконання досить часто надсилаються нормативні акти, які порушують чинне законодавство України. Лише в 1998 році після заходів, вжитих Мін'юстом та його територіальними органами, вдалося запобігти прийняттю близько 2 тис. незаконних правових актів, виявлено понад 700 незареєстрованих актів, які підлягали обов'язковій державній реєстрації1. Місцеві органи юстиції мають реалізовувати завдання, покладені на Міністерство юстиції, на регіональному рівні, стежити , за точним додержанням законності у державі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про систему органів юстиції" від ЗО квітня 1998 року Х° 592 до органів юстиції, крім Міністерства юстиції, належать його територіальні (місцеві) органи: Зазначена стаття С. Станік // Право України. — 1999. — № 8. — С. 7. Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим; обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції. Нині створено 745 районних та міських управлінь юстиції, розроблено нормативно-правову базу забезпечення їх належного функціонування. Згідно з Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 5 лютого 1999 року № 9/5, районні, районні у містах, міські управління юстиції є територіальними органами Мін'юсту і підпорядковуються Мін'юсту та безпосередньо Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням юстиції. Структурними підрозділами управлінь юстиції є відділи державної виконавчої служби та відділи реєстрації актів громадянського стану. Керівники зазначених відділів є заступниками начальників управлінь юстиції. Керівників управлінь юстиції на місцях призначає на посаду Міністр юстиції за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій. Основними завданнями управлінь юстиції є: • участь в організації здійснення державної правової політики та сприяння розвиткові системи надання правової допомоги для реалізації прав і свобод громадян, захист законних інтересів фізичних та юридичних осіб; • організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності районних (міських) судів, нотаріату, державної виконавчої служби, підпорядкованих відділів реєстрації актів громадянського стану, служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, інших органів та установ юстиції, а також експертне забезпечення правосуддя; • державна реєстрація нормативно-правових актів мініс • легалізація місцевих об'єднань громадян та реєстрація ін 26.8 Розділ IV. Правозахисні органи України Глава 2. Юстиція України
'.-:•• у випадках, передбачених законодавством, реєстрація прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна; .• методичне керівництво правовою роботою у місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах і організаціях, надання зазначеним органам, а також органам місцевого самоврядування методичної допомоги у приведенні їх нормативних-правових актів відповідно до чинного законодавства; • представлення у межах своєї компетенції за дорученням Мін'юсту інтересів Президента України, Кабінету Міністрів України і Мін'юсту під час розгляду справ у судах, підготовка матеріалів до розгляду цих справ; • розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду. До структури органів юстиції входять також органи нотаріату та реєстрації актів громадянського стану. Повноваження цих органів визначені в Законі України "Про нотаріат", Кодексі про шлюб та сім'ю України та інших нормативно-правових актах. Відділи реєстрації актів громадянською стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги. Основними завданнями цих відділів є: —засвідчення від імені держави юридичних фактів одруження; —забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів про укладення шлюбу відповідно до чинного законодавства; —видача громадянам свідоцтв про одруження; —внесення до актових записів про одруження змін, доповнень та виправлень відповідно до чинного законодавства; —збереження архівного фонду; —забезпечення у межах визначеної компетенції захисту особистих майнових прав громадян; —реалізація державної політики щодо розвитку та зміцнення сім'ї; —пропаганда здорового способу життя; — культурно-освітня робота серед молоді та молодого по
—встановлення міжнародних контактів та співробітництво з аналогічними службами за кордоном; - —забезпечення громадян і організацій додатковими послугами правового, технічного характеру, іншими державними послугами для реалізації їх прав, свобод і законних інтересів. Відділ очолює начальник, що його призначає відповідне управління юстиції, а в деяких випадках безпосередньо Мін'юст (наприклад, стосовно начальника Центрального відділу реєстрації шлюбів міста Києва). Крім зазначених органів; у систему юстиції України входять Зазначені територіальні (місцеві) органи юстиції, підприємства, установи та організації, що входять у систему органів юстиції, як і Міністерство юстиції України, виконують правоохоронні функції. Зокрема, функціонування державного підприємства "Укрепец'юст" спрямовано на виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. 1 липня 1999 року почав діяти Закон України "Про виконавче провадження", яким регламентовано умови та порядок виконання судових рішень. Саме на державну виконавчу службу покладається примусове виконання судових рішень в Україні. Згідно зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту. Для сприяння державним виконавцям у зберіганні та реалі Основними завданнями діяльності цього підприємства є забезпечення належного зберігання вилученого державними виконавцями майна, організація і проведення аукціонів з продажу такого Майна, реалізація такого майна на комісійних та інших договірних засадах. Розділ IV. Правозахисні органи України
Підприємство також має право здійснювати операції з нерухомим майном у частині, передбаченій статтями 61 і 66 Закону України "Про виконавче провадження". Тобто "Укрспец'юст" та його філії організовують та проводять прилюдні торги (аукціони) з реалізації нерухомого майна. Певні правозахисні функції щодо надання юридичної допомоги виконує державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції, головні функції якого визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272. Відповідно до цієї постанови державне підприємство "Інформаційний центр" — адміністратор реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту. Підприємство "Інформаційний центр" є адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру доручень, засвідчених у нотаріальному порядку, Єдиного реєстру нотаріусів, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій. Питання для самоконтролю 1. Які правоохоронні функції виконують органи юстиції? 2. Якими нормативію-правовими актами встановлюється юридичний статус і повноваження органів юстиції у правоохоронній сфері? 3. Назвіть органи, підприємства, організації, що входять до системи юстиції України. 4. Дайте загальну характеристику кожного органу системи юстиції. ■
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|