МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ТЕСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ1. Виходячи з чого визначається набір і площа приміщень стоматологічних відділень: а) кількості прикріплених хворих до закладу; б) кількості хворих, що фактично відвідують заклад; в) кількості лікарських посад; г) категорії лікарні; д) не має значення. 2. Яка мінімальна площа приміщення передбачена на одне стоматологічне крісло: а) 10 м2; б) 12 м2; в) 14 м2; г) 16 м2; д) 18 м2. 3. Яка площа приміщення передбачена на кожне додаткове стоматологічне крісло: а)2м2 б) 5 її2; в) 7 м2; г)7м2; д)11м2
4. Висота стоматологічних кабінетів повинна бути не менше: а) 2.5 м; б) 3 м; в) 3.5 м; г) 2.7 м; д) 4 м. 5. Глибина стоматологічних кабінетів не повинна перевищувати: а) 3 м; б) 4 м; в) 5 м; г) 6 м; д)7м. 6. Вкажіть норму СК (світлового коефіцієнта) в стоматологічних кабінетах: а) 1:4-1:5; б)1:2-1:3; в) 1:5 -1:6; г) 1:3-1:5; д) 1:6-1:8. 7. Вкажіть норму кута падіння світлових променів у стоматологічних кабінетах: а) не менше 25°; б) не менше 24°; в) не менше 23°; г) не менше 26°; д) не менше 27°.
8. Вкажіть норму кута отвору в стоматологічних кабінетах: а) не менше 2°; б) не менше 3°; в) не менше 4°; г) не менше 5°; д) не менше 6°. 9. Вкажіть норму КПО (коефіцієнта природного освітлення) в стоматологічних кабінетах: а) не менше 3 %; б) не менше 2 %; в) не менше 1,5 %; г) не менше 1 %; д) не менше 0,5 %. 10. Який рівень освітленості мають забезпечувати люмінесцентні лампи на робочих місцях лікарів-стоматологів: а) 300 лк; б) 200 лк; в) 400 лк; г) 500 лк; д) 100 лк. 11. Який рівень освітленості мають забезпечувати лампи розжарювання на робочих місцях лікарів-стоматологів: а) 300 лк; б) 200 лк; в) 400 лк; 1500 лк; д) 100 лк.
12. Яка рекомендована кратність обміну повітря в стоматологічних кабінетах: а) 2 рази протягом однієї години за припливом і 3 рази за витяжкою; б) І раз протягом однієї години за припливом і 2 рази за витяжкою; в) 1 раз протягом однієї години за припливом і 3 рази за витяжкою; г) 2 рази протягом однієї години за припливом і 4 рази за витяжкою; д) 2 рази протягом однієї години за припливом і 2 рази за витяжкою. 13.Який температурний режим передбачається в стоматологічних кабіНе тах у холодний та перехідний періоди року: а) 18-25 °С; б)18-23 °С; в) 18-20 °С; г) 17-19 °С; д) 17-21°С. 14. Яким повинен бути температурний режим в стоматологічних кабінетах в теплий сезон: а) 18-23 °С; б)21-25 °С; в) 18-20 °С; г) 17-19 °С; д) 17-21 °С. 15.Який допустимий перепад температур по вертикалі у стоматологічні кабінетах: а) не більше 1 °С; б) не більше 2 °С; в) не більше 2-2,5 °С; г) не більше 3-3,5 °С; д) не більше 4 °С.
16. Яким повинен бути по горизонталі перепад температур у стоматологічних кабінетах: а) до 1 °С; б) до 2 °С; в) до З °С; г) до 2-3 °С; д) до 3-4 °С. 17. Добові коливання температури повітря в стоматологічних кабінетах поліклініки не повинні перевищувати: а) 1 °С; б) 2 °С; в) З °С; г) 4 °С; д) 5 °С.
ЛІТЕРАТУРА Волкова А. С., Анашкин В. В., Камчатный Г. И. Организация работы частного стоматологического кабинета. (Вопросы, проблемы и пути их решения). - X.: Курсор, 2002 - 208 с. Николаев А. И., Цепов Л. М. Санитарно-гигиенический режим в терапевтических стоматологических кабинетах (отделениях). - М.: МЕДпресс - информ, 2002. - 80 с. Николаев А. И., Цепов Л. М. Практическая терапевтическая стоматология. - СПб: Санкт - Петербургский ин-т стоматологии, 2001. - 390 с. Санитарно-гиг иенический и противоэпидемический режим в учреждениях стоматологического профиля / В. В. Анашкин, Н. А. Анашкина, С. Д. Волков и др. - К.: Транспорт Украины, 1999.- 158 с. Сани гарные правила устройства, оборудования, эксплуатации амбулаторно- 1 юликлинических учреждений стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены персонала. №2956 а-83. Сборник нормативных актов по организации стоматологической помощи. - М.: Грант, 1999.1527 с.
Розділ 4.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ ТА ПЕРСОНАЛУ ПІД ЧАС РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖУ У СТОМАТОЛОГІЇ Рентгенологічні дослідженняЯК метод діагностики широко використовуються у стоматологічній практиці. У сучасних умовах зростає діагностичне значення у стоматології панорамної рентгенографії та пантомографії зубів і щелеп Враховуючи негативний вплив іонізуючого випромінювання на пацієнті» та персонал, слід раціонально організувати систему протирадіаційного захисту яка базується на таких принципах: - виправданості, який полягає у тому, що опромінення персоналу медичного, віднесеного до категорій А та Б при рентгенологічних процедурах що проводяться, повинне приносити більшу користь суспільству в порівнянні з можливою шкодою. Для пацієнтів опромінення повинне бути обґрунтованим і призначене тільки лікарем для отримання діагностичного ефекту, який неможливо одержати іншими методами діагностики, а опромінення повинне бути настільки низьким, наскільки це можливо для досягнення цього ефекту; - не перевищення: для персоналу цей принцип реалізовується шляхом дотримання лімітів доз, нижче за рівні порога детермінованих радіаційних ефектів, для пацієнтіввстановлюються рекомендовані граничні рівні медичного опромінення; - оптимізації, який забезпечується шляхом підтримки доз опромінення на таких низьких рівнях, які можливо досягти за умови забезпечення необхідного обсягу та якості діагностичної інформації, з урахуванням економічної та соціальної доцільності. Система радіаційного захисту базується на таких законодавчих та нормативних документах, як: - Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; - Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»; - Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97); - ДСП 6.177-2005-09-02 «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки в Україні» (наказ МОЗ від 02.02.2005 № 54, зареєстрований у Мін'юсті 20.05.2005 за № 552/10832); - Санитарные правила устройства, оборудования, эксплуатации амбула- торно-поликлинических учреждений стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены персонала, № 2956а-83; - ДСанПін 6.6.3-150-2007 «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» (наказ МОЗ України від 04.06.2007 № 294, зареєстрований в Мін'юсті 07.11.2007 за № 1256/14523). Безпека праці в рентгенівському кабінеті забезпечується: - використанням апаратури та устаткування, що відповідають вимогам радіаційної безпеки; - обґрунтованим набором приміщень, їх розташуванням й оснащенням; - вибором, розміщенням, експлуатацією устаткування й оснащення відповідно до технічних вимог; - використанням оптимальних фізико-технічних параметрів роботи рентгенівських апаратів; - застосуванням стаціонарних, пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту; - навчанням персоналу категорії А, який виконує рентгенологічні процедури, безпечних методів і прийомів проведення досліджень, а також методів і способів забезпечення радіаційної безпеки; - дотриманням правил експлуатації комунікацій та устаткування згідно з інструкціями експлуатації виробника; - проведенням профілактичного технічного обслуговування рентгенівського устаткування;
- контролем за опроміненням персоналу категорій А, Б та пацієнтів;
- інформуванням населення (пацієнтів) про дозові навантаження, можли ; наслідки опромінення, заходи, які вживаються для забезпечення раді ційної безпеки. Рентгенівські апарати вітчизняного виробництва, придбані за імпортом у тому числі отримані за гуманітарною допомогою, що застосовуються у медич. ній практиці, повинні мати свідоцтво про державну реєстрацію, видане МОЗ України відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 № 1497 та висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 № 120), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195. Рентгенологічне відділення (кабінет) не дозволяється розміщувати в житлових будинках та дитячих установах, за винятком діагностичних дентальних рентгенкабінетів (апаратів), розміщення яких у житлових будинках регламентується підпунктом 9.3.6 ОСПУ-2005. Допускається, за узгодженням із територіальними закладами державної са- ипарно-епідеміологічної служби МОЗ України розміщення в житлових будинках на першому поверсі, у підвальних приміщеннях діагностичних дентальних рентгенівських апаратів, що застосовуються у стоматологічній практиці, які мають такі технічні характеристики: - величина (номінальної) напруги на рентгенівську трубку — не більїп 90,0 кВ; - анодний струм у рентгенівській трубці — 7,0-И0,0 мА. Крім цього, допускається розміщення рентгенівських кабінетів у полік-^1 ках, вбудованих у житлові будинки, та в прибудові до житлового будинку» до суміжні по вертикалі та горизонталі приміщення не є житловими.
Розміщення та стаціонарний захист приміщень для рентгеностоматологіч- ни\ досліджень визначається типом рентгенівської апаратури та величиною робочого навантаження апарата. Дентальні рентгенівські апарати зі звичайною плівкою без підсилювального екрана, пантомографи та панорамні апарати дозволяється розміщувати тільки в рентгенологічному відділенні (кабінеті) лікувально-профілактичної установи загального чи стоматологічного профілю. Дозволяється розміщення дентального рентгенапарата в стоматологічному кабінеті на одне крісло. За наявності кількох крісел в одному стоматологічному кабінеті для розміщення дентального рентгенівського апарата необхідна окрема процедурна. При проведенні рентгенівських досліджень присутність у процедурній інших пацієнтів забороняється. Якщо в процедурній встановлено кілька апаратів для рентгеностоматологі- чних досліджень, то система управління повинна передбачати можливість експлуатації водночас тільки одного апарата. При розміщенні в процедурній більше одного дентального рентгенівського апарата площу приміщення необхідно збільшувати залежно від типу апарата, але не менше ніж на 4,0 м2 на кожен додатковий апарат. Рентгенологічне відділення стоматологічної поліклініки повинно мати набір приміщень, який представлено у таблиці 10. Таблиця 10. Склад та площі приміщень рентгенологічного відділення стоматологічної поліклініки
Примітка:* - при кількості апаратів більше 2 слід збільшувати площу на 2м2 на кожний анарат. Слід пам'ятати, що розміщення рентгенівського апарата здійснюється таким чином, щоб первинний пучок випромінювання був направлений у бік капітальної стіни, за якою розміщуються приміщення, що мало відвідуються. Не слід направляти прямий пучок випромінювання у напрямку оглядового вікна, де знаходиться кімната керування захисною ширмою. Розміщення рентгенівського апарата необхідно здійснювати таким чином, щоб первинний струмінь випромінювання був спрямований у бік капітальної стіни, за якою розміщується приміщення, у якому не передбачено постійне перебування персоналу та пацієнтів. Не слід направляти прямий струмінь випромінювання в напрямку оглядового вікна кімнати управління. При розташуванні кабінету на першому поверсі на відстані до житлових і службових споруд менше ЗО м вікна процедурної необхідно екранувати захисними віконницями заввишки 2 м від рівня підлоги. Основним шкідливим чинником праці персоналу рентгенологічних відділень (кабінетів) є опромінення. З метою обмеження доз опромінення персоналу та населення, вони поділяються на три категорії: - категорія А — персонал, який постійно працює з джерелами іонізуючого випромінювання і зазнає його впливу; - категорія Б — персонал, який безпосередньо не працює з джерелами іонізуючого випромінювання, але у зв'язку з особливостями розміщення робочих місць може отримати додаткове опромінення; - категорія В — усе населення. Для характеристики біологічної дії іонізуючого випромінювання використовують еквівалентну дозу (Н). Одиницею еквівалентної дози є Зіверт (Зв) — це доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, що дає такий же біологічний ефект, як один Грей стандартного рентгенівського випромінювання (з енергією 200 КеВ). У практиці користуються похідними Зіверта — мілізіверт (мЗв) та мікрозіверт (мкЗв). У свою чергу Грей — це поглинута доза іонізуючого випромінювання, яка дорівнює енергії в 1 джоуль, поглинутої 1 кг маси тіла (1 Гр = 1 Дж/кг). На робочих місцях вимірюється потужність поглинутої дози, яка прив'язана до часу дії радіації (Гр/год; Зв/рік). Допустимі потужності поглинутої дози рентгенівського випромінювання (ДПД) за стаціонарним захистом наведені в таблиці 11. Таблиця 11. Розрахункові допустимі потужності поглинутої дози (ДГІД) рентгенівського випромінювання за стаціонарним захистом процедуру рентгенівського кабінету та допустимі ліміти доз (ЛД) 1. Приміщення постійного перебування персоналу категорій А (процедурна, кімната управління). ДПД : мкЗв/год – 13.0, мР/год – 1.3; ЛД : мЗв/рік – 20.0 2. Суміжні приміщення з процедурною рентгенівського кабінету у горизонтальному та вертикальному напрямках, що мають місця постійного перебування персоналу категорій Б (фотолабораторія). ДПД : мкЗв/год – 1.0, мР/год – 0.1; ЛД : мЗв/рік – 2.0 3. Житлові приміщення, які суміжні з процедурною рентгенівського стоматологічного кабінету (категорії В). ДПД : мкЗв/год – 0.3 , мР/год – 0.03; ЛД : мЗв/рік – 1.0. Для оцінки шкоди здоров'ю іонізуючого випромінювання для людини при нерівномірному опроміненні тіла використовують ефективну дозу (НЕ). Ефективна доза — це сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючи фактори, які дорівнюють: для гонад — 0,20, для червоного кісткового мозку, легень, шлунок та товстої кишки — 0,12, шкіра та її поверхня — 0,1; для інших органів і тканин — 0,05. Одиницею вимірювання ефективних доз також є Зіверт. 3 метою забезпечення безпеки персоналу та пацієнтів при проведенні рентгенологічних досліджень використовуються стаціонарні, пересувні та індивідуальні засоби захисту. До стаціонарних засобів захисту відносяться будівельні конструкції та пристрої, що забезпечують захист від випромінювання та належать безпосередньо до частин приміщень рентгенівського кабінету, а також захисні двері, віконниці, жалюзі тощо. До пересувних — ширми та екрани, призначені для захисту від випромінювання всього тіла чи окремих його частин при здійсненні рентгенологічних досліджень велика захисна ширма персоналу (для захисту усього тіла); мала захисна ширма персоналу (для захисту нижньої частини тіла); мала захисна ширма пацієнта (для захисту нижньої частини тіла пацієнта). Засоби індивідуального захисту — технічні засоби для захисту частин тіла пацієнта та персоналу при проведенні рентгенологічних процедур (шапка захисна (для захисту голови); окуляри захисні (для захисту очей); комірець захисний (для захисту щитоподібної залози та шиї); фартух захисний стоматологічний (використовується для захисту передньої частини тіла. Розрахунки стаціонарного захисту повинні бути виконані таким чином, щоб стаціонарні засоби протирадіаційного захисту процедурної рентгенівського кабінету (стіни, стеля, підлога, вікна, двері, оглядове вікно між процедурною і кімнатою управління) забезпечували ослаблення рентгенівського випромінювання до рівня, при якому потужність поглинутої у повітрі дози на робочих місцях персоналу, в суміжних приміщеннях та на прилеглій до процедурної території (при розміщенні рентгенівського кабінету на першому поверсі) не буде перевищений річний ліміт дози (ЛД) (табл. 11). Персонал, який здійснює роботу на рентгеностоматологічному апараті, повинен знати правила роботи на цьому апараті, бути підготовленим з питань забезпечення радіаційної безпеки персоналу та пацієнтів і мати документ про відповідну підготовку з радіаційної безпеки. З метою захисту шкіри пацієнта при рентгеностоматологічних процедурах довжина тубуса апарата повинна забезпечувати шкірно-фокусну відстань не менше 10 см для апарата з номінальною напругою до 70 кВ та 20 см при вищих значеннях анодної напруги. Використання засобів захисту є необхідним, оскільки значно знижує дози опромінення, обов'язкова кількість засобів індивідуального захисту наведено в таблиці 12.
Таблиця 12. Обов'язкові засоби індивідуального радіаційного захисту
Примітка. Залежно від прийнятої медичної технології допускається коректування номенклатури. При рентгенологічному дослідженні дітей використовують захисні засоби менших розмірів і розширений їх асортимент.
З метою отримання інформації про дози опромінення персоналу та пацієнтів здійснюється радіаційний контроль, який включає в себе контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на території суміжних з процедурною та індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А, який проводиться обов'язково у випадках, коли ці особи можутьотримувати дози більше ніж 10 мЗв/рік, а жінкам до 45 років індивідуальний дозиметричний контроль проводиться незалежно від очікуваної річної дози. Індивідуальний дозиметричний контроль (ІДК) осіб категорії А проводитися постійно з реєстрацією результатів замірів 1 раз на квартал; результати ІДК пацієнтів фіксуються у картці обліку, що вклеюється в особисту медичну карту. Оцінка результатів радіаційного контролю здійснюється за ДПД у мР/год (див. таблицю №11). Тя>1 Юридичні та фізичні особи, які використовують у своїй діяльності дентальні рентгенівські установки, повинні отримати Санітарний паспорт на право Ни роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, що видається територіальним закладом державної санітарно-епідеміологічної служби України. Порядок видачі Санітарного паспорту встановлено ДСанПіном 6.6.3-150-2007.
Крім іонізуючого випромінювання при експлуатації рентгенівської установки можлива дія на пацієнтів та персонал інших шкідливих виробничих факторів таких як: - озон (ГДК 0,03 мг/м3); - окисі азоту (И02 — ГДК 0,04 мг/м3; N0 — ГДК 0,06 мг/м3); - стирол (ГДК 5 мг/м3); - залишки свинцевого пилу на поверхні устаткування, підлоги та стін; - вміст свинцю в повітрі кабінетів та на поверхні обладнання необхідно контролювати 1 раз на рік. Концентрація свинцю в повітрі кабінетів не повинна перевищувати 0,0003 мг/м ; - небезпечний рівень напруги в електричних ланцюгах, замикання яких може проходити через тіло людини; - підвищений рівень шуму, який утворюється устаткуванням і який не повинен перевищувати при непрацюючому апараті 50 дБ А, а при працюючому — 60 дБ А; - повітряна та контактна передача інфекції; - підвищена температура елементів технічног оснащення. При експлуатації фотолабораторії необхідно брати до уваги дію таких факторів як: - низький рівень освітлення; - контакт з агресивними хімічними речовинами (окисники типу метолу, гідрохінону та ін.). Для забезпечення чистоти повітря у рентген-кабінеті необхідно передбачити ефективну вентиляцію з перевагою витяжки: кратність вентиляції по витяжці — 3, по припливу — 2. Приплив повинен здійснюватись у верхню зону, витяжка: з верхньої зони — 40 %, з нижньої — 60 %. Доцільно, щоб вентиляція рентген-кабінетів була автономною. У діючих кабінетах допускається наявність неавтономної загально-обмінної припливно-витяжної вентиляції. За узгодженням з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби України у стоматкабінетах, що використовують рентгенапарати дозволяється використовувати систему кондиціонування. Після закінчення роботи у рентген-кабінеті проводиться вологе прибирай ня. Один раз на місяць проводиться вологе прибирання з використанням 2% розчину оцтової кислоти. Вимоги до мікроклімату приміщень рентгенологічного відділення (кабінету) нічим не відрізняються від вимог до мікроклімату кабінетів терапевтичної стоматології. Вимоги до освітлення робочих місць у приміщеннях рентгенологічного відділення наведені у таблиці 13. Таблиця 13. Рівні освітлення робочих місць
Примітка. За відсутності в процедурній природного освітлення в ній встановлюються бактерицидні лампи з розрахунку на 10 м2. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|