• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Т Е Х Н О Л О Г І Ї 14 сторінка

Друга зона — суворого режиму — включає санітарний пропускник для пер­соналу з шафами для операційного (стерильного) та робочого (лікарняного) одягу, з душовими кабінами, вбиральню для персоналу, кімнату особистої гігі­єни персоналу, приміщення, де здійснюється підготовка хворого до операції (наркозна та ін.), приміщення для апаратури та устаткування, що призначені

для забезпечення життєдіяльності хворих (приміщення для апаратів штучно­го кровообігу і штучного дихання, післяопераційні палати з постом медичної сестри), а також допоміжні приміщення. Зона відділяється від третьої коридо­ром. Межу між зонами визначають червоною лінією на підлозі (мал. 18).

Третя зона — обмеженого режиму — містить приміщення для проведення діагностичних досліджень (лабораторія термінових аналізів для септичного й асептичного відділень таін.), приміщення для персоналу (кабінет хірургів, ка­бінет лікаря-анестезіолога, кімната для медичних сестер-анестезисток, кімна­
та для молодшого персоналу), допоміжні примі­щення (шлюзи при вході у септичне та асептичне відділення, кімната центрального пульту моні- торної системи спостерігання за станом хворого, приміщення для обслуговування післяоперацій­них палат), а також складські приміщення (при­міщення для зберігання і приготування препа­ратів крові, для зберігання пересувного рентге­нівського апарата, фотолабораторія, комора для пересувної апаратури, приміщення для приго­тування дезінфекційних розчинів та зберігання дезінфекційних засобів, приміщення для тимча­сового зберігання каталок).

Четверта зона — загального лікарняного режиму — включає приміщення для персоналу (кабінет завідувача відділення, кімната старшої медичної сестри, кімната психологічного та пси­хоемоційного відпочинку, кімната особистої гі­гієни з душем), складські приміщення (комора для предметів прибирання із сушарнею, приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та опера­ційних відходів, комора для чистої білизни, комора для зберігання гіпсових

бинтів) ТОЩО. ...

Варто враховувати і той факт, що в реальних умовах експлуатації багато­поверхових лікарень зберігається тенденція до збільшення ступеня мікробно­го забруднення у вертикальній площині. Тому відділення гнійної хірурги слід розміщувати вище за поверхом, ніж асептичні відділення.

Загальносвітова практика хірургічних втручань, пов'язаних із трансплан­тацією органів, показує, що як безпосередній, так і віддаленим сприятливим ефект таких втручань залежить не тільки від професійного рівня проведення самої операції та забезпечення імунобіологічної сумісності, а й значною, іноді - вирішальною, мірою - від адекватного санітарно-гігієнічного і протиепіде­мічного режиму в стаціонарі. Тому вимоги щодо широкого та адекватного за­стосування санітарно-протиепідемічних заходів мають бути обов язково до­тримані як у септичних, так і в асептичних відділеннях і палатах.

Операційна - спеціально обладнане приміщення для проведення хірур­гічних операцій. Розгортається в типових лікарнях із розрахунку дві на 100 хірургічних ліжок. У клініках та інших науково-дослідних клінічних закла­дах—з розрахунку 3—4 на 100 ліжок.

Площа однієї операційної має бути 36-48 м², висота - не меншою 3,о м при ширині 5 м. За наявності системи кондиціонування повітря висота може бути 3 м. У клініках, де демонструються операції, площа операційної зали має бути збільшеною до 60-70 м². Для збільшення пропускної здатності операцій­ної в ній встановлюють ще один операційний стіл (мал. 19).

Стіни підлога і стеля мають бути гладенькими, стики між ними - закру-

плиткою світлих тонів. Для запоої-

гленими, підлогу вистеляють кахельною

гання ймовірному утворенню іскор від удару ме­талевих предметів об кам'яну підлогу (це може призвести до нещасного випадку) підлогу до­цільно покривати електропровідним технічним пластиком або лінолеумом. У центрі операційної або в одному з кутів у підлозі є отвір із сіткою для стікання брудної води під час прибирання.

Стіни і стелю фарбують олійною фарбою або викладають кахлем світлих тонів (світло-зеле­ним, світло-жовтим, світло-оранжевим). Ці ко­льори добре відбивають світло та полегшують контроль за якістю прибирання приміщення.

Комунікації. Водопровідні та каналізаційні труби прокладають у стінах, усі інженерні кому­нікації (електро-, газопостачання, опалення, ва­куум) мають бути закритими. Електричні прово­ди повинні проходити в запобіжних бергманів- ських трубках. Електропостачання великих ОБ має здійснюватись від окремих джерел. Розпо­дільний щит розташовують не нижче 1,6 м від підлоги: це необхідно для запо­бігання вибуху наркотичних газопарових сумішей від можливої випадкової іскри (або — використовують іскропоглинальні пристрої). Під час прибирання розетки і вимикачі закривають засувками. Щит повинен мати три пари марко­ваних розеток для підведення електричної напруги 36, 127 і 220 В, а також одну силову розетку 380 В та клеми заземлення. Для нормальної роботи елек­троприладів і апаратів передбачене встановлення екранної сітки з контуром

заземлення. Кисень, газоподібні засоби для нар­козу подаються до наркозних апаратів з колекто­рів, розташованих іззовні приміщення, або з ба­лонів (мал. 20).

Найдоцільнішим є монтаж газових комуні­кацій під стелею з підведенням до операційного столу на рухомих кронштейнах з використанням промаркованих трубок для запобігання можли­вим помилкам при підведенні газу. Вакуум- система також розміщена ззовні приміщення і підводиться в операційну через той самий розпо­дільний щит.

Освітлення. Надзвичайно велике значення має освітлення операційного поля. До нього став­ляться такі вимоги: достатня освітленість, міні­мальний засліплювальний вплив джерел світла і блискучість, рівномірність освітлення, відсут­ність різних і глибоких тіней, а також перепадів освітлення під час операції; наближення спектра
випромінювання штучного джерела до спектра природного освітлення; відсут­ність нагрівання лампи.

Для освітлення операційної використовують природне (денне) й штучне освітлення. При плануванні операційну орієнтують за сторонами світу таким чином, щоб вікна виходили на північ, північний схід і захід. Операційний стіл встановлюють перпендикулярно до вікна. У південних широтах для запобіган­ня сильному перегріву операційної сонячними променями ззовні вікон вста­новлюють рифлені ставні, здатні розсіювати та поглинати сонячне тепло. Нор­ми природного освітлення операційної визначають із співвідношення площі вікон і площі підлоги, яке має бути меншим 1:3.

Денне світло найбільш рівномірно розподіля­ється в операційній. При цьому глибина примі­щення не повинна перевищувати висоту вікон­них рам більше ніж у 2,5 разу. Освітленість на поверхні операційного поля має бути в межах 3000—4000 лк, в окремих випадках допускаєть­ся підвищення її до 1000 лк. Освітлення, що від­повідає зазначеним вимогам, забезпечують без­тіньові лампи, які підвішуються над операцій­ним столом. Шарнірні збалансовані противагами пристрої цих ламп дають можливість змінювати напрямок променів світла. У разі додаткового освітлення бічних поверхонь операційного поля використовують пересувні та переносні лампи (мал. 21).

Освітлення дублюється також аварійною ме­режею з живленням від акумуляторів з автома­тичним вмиканням.

Мікроклімат. Особливості мікроклімату операційної полягають у тому, що під час операції підвищуються температура та вологість повітря, відбувається забруднення його наркотичними газами та бактеріальною флорою, накопичується статична електрика. Усе це несприят­ливо впливає на здоров'я хворих і персоналу, особливо за наявності повітряно- крапельної інфекції, яка може спричинити гнійно-запальні ускладнення. Температура в операційній має бути в межах 22—23 °С. Іноді, наприклад при опіках, тривалому оперуванні на відкритій черевній порожнині, необхідно до­тримуватись температурного рівня 25—30 °С. Опалення здійснюється елек­троплитами, вмонтованими в нижню частину стіни, з автоматичним регулю­ванням постійної температури.

Особливих вимогпотребує вентиляція, яка має бути примусовою припливно- витяжною з переважанням припливу очищеного повітря над відсмоктаним з приміщення при 10—20-кратному повітрообміні за 1 год. Значного поширен­ня набули централізовані та локальні установки для кондиціонування пові­тря. Вони забезпечують багатократний повітрообмін, у результаті якого в опе­раційну надходить підігріте, зволожене стерильне повітря. Нині уже створені
операційні з ламінарним (лінійним), як правило, горизонтальним потоком навколо операційного стола, у зоні якого відбувається 500-кратний повітрооб­мін повітря за 1 год. Систему кондиціонування чи припливно-витяжної венти­ляції необхідно включати до подавання спалахуючих наркотичних речовин. Пари цих речовин тяжчі за повітря, тому вентиляційні отвори розташовують не вище 40 см від підлоги. Свіже повітря в операційну має надходити зверху, а забруднене — виходити по вентиляційних отворах, розташованих поблизу підлоги.

Оснащення операційної: операційний стіл, наркозна апаратура, апарат для діатермокоагуляції, обладнання робочого стола операційної медичної сестри, операційні меблі, освітлювальна система, сигналізація, спеціальні апаратура й обладнання, які визначаються профілем операції, вакуумна апаратура (від­смоктувальна система, бактерицидні лампи та ін.). До анестезіологічного осна­щення входять наркозні апарати, система підведення кисню і наркотичних газоподібних речовин, наркозний столик, інша спеціальна апаратура (моніто­ринг біофізіологічних функцій організму під час наркозу та операції).

Сучасні ОБ обладнані різною електромедичною апаратурою, приладами, ємностями під тиском, при експлуатації яких використовують кисень, нарко­тичні речовини, які в суміші з повітрям утворюють середовище, що легко спа­лахує. Використання вибухонебезпечних наркозних сумішей, робота з газами під високим тиском, застосування під час анестезії великої кількості електро­приладів роблять реальною небезпеку вибухів і пожеж в операційних. Тому всі приміщення операційних є вибухо- та пожежонебезпечними. Відповідно до ді­ючих правил на робочому місці дозволяється мати стільки вогненебезпечних речовин, скільки потрібно для виконання певної операції. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні рідини необхідно зберігати у товстостінних ємностях, що знаходяться у викладених азбестом металевих шафах чи ящиках, які обо­в'язково замикають на замок.

Для роботи операційної медичної сестри необхідні малі пересувні інстру­ментальні столики на високій ніжці, які розташовують поряд з операційним столом, столики для перев'язки, резерву інструментарію і перев'язувальних матеріалів. На окремих столах розміщують шовний матеріал, розчини, спирт. У стерильних біксах на підставках поруч з операційним столом знаходиться операційна білизна (простирадла, халати). Через вікно у стіні між операцій­ною і стерилізаційною медична сестра отримує стерильний інструментарій, розчини, кров та інші засоби. Через інше вікно на підйомнику видаляються використана білизна та перев'язувальний матеріал.

До складу оснащення операційної крім операційних столів, алюмінієвих підставок, штативів для ампул з інфузійними розчинами входять металеві стільці із сидіннями, що обертаються. Ніжки меблів покриті гумою (для запо­бігання шуму та іскор при пересуванні). Спеціальні підставки або ємності, об- горнені простирадлом для поглинання шуму при падінні інструментів, вста­новлюються навколо операційного столу поруч з операційною медичною се­строю. На одній зі стін прилаштовують спеціальний годинник з великим ци­ферблатом і великою секундною стрілкою. Для боротьби з бактеріальним за­брудненням використовують бактерицидні опромінювачі з потужними джере­лами ультрафіолетового випромінювання. Це або кварцові горілки із суціль­ним спектром ультрафіолетового випромінювання, або розрядні лампи з ліній­ним спектром. Як правило, в операційних площею 40 м² на висоті не менше 2 м від підлоги встановлюють дві лампи на протилежних стінах. До спеціального обладнання належить різна аппаратура: електрокардіограф, тонометр, дефі­брилятор, апаратура для екстракорпорального кровообігу, мікрохірургічних операцій із застосуванням лазерної техніки тощо.

При експлуатації операційної вхід в неї суворо обмежений. Особи не з чис­ла персоналу можуть перебувати лише у супроводі відповідальних осіб. В опе­раційну заборонено входити хворим з гострими респіраторними інфекціями і гнійно-запальними процесами; не можна перебувати в шерстяному та синте­тичному одязі. Використовується операційний одяг, який відрізняється від одягу інших підрозділів, у тому числі і гнійної операційної. Перспективним є використання замість традиційної маски прозорого герметичного шолому, до якого постійно подається стерильне повітря, а повітря, що видихається, вида­ляється вакуумною системою. В операційній для планових втручань викону­ють спочатку чисті операції (на судинах, щитоподібній залозі, суглобах тощо) і лише потім операції з можливим мікробним забрудненням (холецистектомія,

резекція шлунка та ін.).

Для роботи у гнійних операційних існують додаткові вимоги: інструмента­рій, білизна, перев'язувальний матеріал зберігають окремо і ніколи не застосо­вують при виконанні чистих операцій. Використаний перев'язувальний мате­ріал спалюють у печах з газовими пальниками у підвальному приміщенні (ма­теріали подаються через спеціальний сміттєпровід і знезаражуються). Заборо­няється робота персоналу (медичних сестер, молодших сестер) за сумісництвом

у чистій та гнійній операційних.

Прибирання операційного блока здійснюється вологим способом. Щодня зранку перед операцією з горизонтальних поверхонь (столи, підлога) вологою ганчіркою прибирають пил, який випав за ніч. Поточне прибирання проводять під час операції (збирають серветки, що впали на підлогу, тампони, протира­ють забруднену підлогу). Після закінчення чергової операції прибирають весь невикористаний матеріал та інструменти, обробляють антисептиком клейон­ки операційних столів. Заключне прибирання проводять після закінчення усіх операцій (миття підлоги, дезінфекція її і меблів із вмиканням на годину бакте­рицидних ламп). Генеральне прибирання проводиться наприкінці робочого тижня: стелю, підлогу, стіни, вікна миють зі шлангів гарячою водою з милом і антисептиком. Після висушування і протирання насухо включають на 12—

24 год бактерицидні лампи.

Бактеріологічний контроль — у приміщеннях ОБ щомісячно здійснюють бактеріологічні посіви повітря, шовного та перев'язувального матеріалів, зми­вів з інструментів. Не рідше одного разу на тиждень проводять посів з рук учас­ників операцій. При збільшенні частоти нагноєнь післяопераційних ран здій­снюють позачергові посіви, за необхідності — позачергове генеральне приби­рання ОБ з тимчасовим призупиненням його функціонування. Персонал пері­одично проходить поглиблене обстеження і бактеріологічний контроль.

Операційна є основним підрозділом ОБ. Інші приміщення виконують допо­міжні, але дуже важливі функції.

Передопераційна — призначена для оброблення (миття) рук хірургів і ме­дичних сестер.

Стерилізаційна — оснащується стерилізаторами-автоклавами, стериліза- торами-кип'ятильниками, сухожаровими стерилізаторами. Розташовується, як правило, окремо від інших приміщень, але в невеликих лікарнях може бути в межах ОБ, сполучатись з операційною через вікно.

Кабінет переливання крові призначений для зберігання препаратів крові і плазмозамінників. Уразі відсутності спеціальної лабораторії в ньому розмі­щують усе необхідне для визначення групи крові та резус-фактора.

Наркозна — призначена для введення хворого у стан наркозу. Така органі­зація роботи зменшує ризик інфікування операційної, окремо виділяється при ОБ, розрахованих більше як на 200 хворих у відділеннях.

Матеріальна — призначена для зберігання медикаментів. При невеликих операційних вказані запаси зберігаються у шафах, що розміщені у стериліза­ційній або передопераційній.

Гіпсовочна — як правило, наявна в ОБ ортопедичних і травматологічних відділень, оснащена обладнанням для виготовлення і накладання гіпсових пов'язок.

Кабінет завідувача і кімната старшої медичної сестри — знаходяться в зоні загального режиму і сполучені з передопераційною через санітарний пропускник.

Санітарний пропускник — складається з двох кімнат, розділених між со­бою душовою з двома виходами. Перша кімната розташована в зоні загального режиму, там же розміщуються шафи для особистого одягу персоналу. Друга кімната сполучена із зоною суворого режиму. У ній персонал, що помився в душі, надягає спеціальний операційний костюм і взуття. Після операції цей процес проходить у зворотному напрямку, персонал одягається у свій одяг.

Персонал в операційних блоках повинен дотримуватись:

— інструкції з організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у лікувально-профі­лактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю і відділеннях реаніма­ції та інтенсивної терапії);

— інструкції з техніки безпеки та інших нормативних документів з охоро­ни праці.

До самостійної роботи в ОБ допускаються особи із закінченою вищою та се­редньою медичною освітою, а також медичний персонал, що пройшов спеці­альну підготовку і навчений охороні праці. Для запобігання захворюванням та нещасним випадкам увесь персонал повинен проходити медичні обстеження. Працівники ОБ мають бути забезпечені санітарно-гігієнічним одягом та взут­тям, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами особистого захисту відпо­відно до діючих типових норм, повинні дотримуватись правил внутрішнього розпорядку установи. Споживання їжі та куріння на робочих місцях забороня­ється. їжу слід споживати у спеціально виділених приміщеннях. Під час про­ведення операцій вхід в операційну персоналу, що не бере участі в операції, забороняється. Забороняється зберігання в операційній предметів, що не ви­користовуються під час операції.

При роботі з електроапаратурою необхідно обов'язково виконувати прави­ла експлуатації та техніки безпеки.

Особи, відповідальні за операційний процес, повинні слідкувати за постій­ним і своєчасним проведенням випробувань обладнання та оформленням їх ре­зультатів:

— визначати опір неметалевих частин наркозного апарата один раз на З міс., струмопровідність антистатичного поля — один раз на 3 міс., опір за- землювального пристрою — один раз на рік;

перевіряти справність заземлювальних провідників один раз на місяць; перевіряти надійність з'єднань заземлювальних контактів кожної штеп­сельної розетки один раз на 3 міс.;

— результати всіх перевірок оформляти актом.

Працівники ОБ повинні знати і дотримуватись діючих правил безпеки, тому що операційні та наркозні приміщення є небезпечними щодо виникнення пожежі, вибухів, небезпеки ураження електричним струмом. При вході в опе­раційну має бути встановлений попереджувальний знак «Обережно! Викорис­товуються вибухонебезпечні анестетики». У передопераційній та наркозній кімнатах мають бути вогнегасники вуглекислотні типу ОУ.

Про кожний нещасний випадок на виробництві потрібно інформувати без­посереднього керівника.

Керівник зобов'язаний негайно забезпечити першу допомогу потерпілому, повідомити головного лікаря закладу, інженера з охорони праці або особу, що виконує його функції, та профком, зберегти для розслідування робоче місце та стан обладнання в тому стані, що і в момент нещасного випадку, коли це не за­грожує здоров'ю працівників і не призведе до аварії.

Особи, що не виконують або порушують інструкції з охорони праці, підля­гають дисциплінарному покаранню згідно з правилами внутрішнього роз­порядку, за необхідності — позачерговій перевірці знань з питань охорони праці.

Перед операцією персонал, що бере в ній участь, повинен прийняти гігіє­нічний душ та надягти стерильний одяг. В операційній категорично забороня­ється носити одяг з бавовни, а також капрону, нейлону, шовку та інших синте­тичних матеріалів, які сильно електризуються при рухах, що призводить до швидкого накопичення електричних зарядів на тілі людини. Персоналу в опе­раційній категорично забороняється носити браслети, обручки, ланцюжки та інші металеві предмети. Руки персоналу, який обслуговує наркозні апарати, не повинні мати слідів олій, мазей, помади. Перед вмиканням обладнання тре­ба перевірити цілість проводів для підключення струму та тих, що йдуть до хворого, перед початком роботи — заземлення обладнання. У випадку «про­бивання на корпус» потрібно вимкнути апарат і доповісти завідувачу відділен-

6 10-582 1 «і ня. Усі прилади, апарати та інше обладнання, що вноситься чи ввозиться в ОБ, підлягають стерилізації та дезінфекції. Персоналу потрібно перевірити наяв­ність поглинальних фільтрів, що необхідні для нормальної роботи наркозних апаратів. Перед початком та протягом роботи персонал повинен контролювати в операційній відносну вологість повітря (60 ± 5 %) та його температуру (21— 25 °С).

Перед початком наркозу потрібно перевірити персонал на наявність елек­тростатичного заряду. Для його усунення кожен повинен заземлити себе шля­хом торкання до металевого предмета. У разі виникнення електростатичного заряду потрібно негайно вийти з операційної для усунення причин його нако­пичення (замінити взуття чи одяг).

Під час роботи операційна бригада повинна суворо дотримуватись правил асептики та антисептики. Персоналу ОБ забороняється працювати на несправ­них приладах, апаратах тощо. Потрібно виключити доторкання пацієнта до металевих частин операційного столу, для чого стіл покривається бабовняною тканиною, прогумованою тканиною та простирадлом так, щоб краї звішува­лись з усіх боків операційного столу. У випадку застосування вибухонебезпеч­них та легкозаймистих речовин забороняється використовувати електрохірур- гічні прилади. Під час операції в зоні, де знаходиться операційна бригада, по­трібно брати проби повітря на наявність анестетиків, кількість яких не по­винна перевищувати нормативу.

Перев'язувальний матеріал та інструментарій, що використовується під час операції, потрібно збирати у призначені ємності.

Відправку біопсійного матеріалу та препаратів на дослідження слід прово­дити в закритих ємностях.

Після закінчення роботи потрібно перерахувати інструментарій, серветки. Персонал ОБ зобов'язаний: привести до ладу робоче місце; провести передсте- рилізаційну обробку, стерилізацію чи дезінфекцію інструментарію, частин і вузлів приладів та апаратів; апарати згідно з інструкцією з експлуатації при­вести в початкове положення; провести вологе прибирання ОБ із застосуван­ням деззасобів з подальшим ультрафіолетовим опроміненням; перевірити вимкнення струму, вентиляції, газу.

Використані матеріали та відходи виносити з операційної в закритих єм­ностях. Знищення використаних матеріалів та відходів проводити в муфель­них печах за межами ОБ. Про всі недоліки і несправності, що виникли під час роботи, зробити записи в журналі технічного обслуговування та доповісти ке­рівникові.

Запобігання пожежам та вибухам. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Щоб уникнути самозаймання наркозних препаратів, їх необхідно повільно зливати в герметично закриті ємності, не допускаючи розбризкування. Після зливання наркозних препаратів потрібно промити теплою водою випаровувач та всі його деталі, що знімаються.

В операційній забороняється переливання газів з одного балона в інший та введення інших газів і наркозних речовин у балон, де містяться стиснені гази. В операційній і наркозній забороняється використання відкритого вогню та електронагрівальних приладів. Забороняється при введенні наркозу застосо­вувати несправні прилади. Підлогу в операційній необхідно регулярно мити, щоб вона не втратила свою електропровідність. Натирати підлогу воском чи лаком забороняється.

Ремінні передачі обладнання не повинні розташовуватись у зонах підвище­ної концентрації наркозних речовин. Забороняється змащувати ремені кані­фоллю, воском та іншими речовинами.

Забороняється заклеювати частини наркозного апарата лейкопластирем (іншим діелектриком), застосовувати шланги з неантистатичної гуми, заміню­вати зламані частини на частини з діелектрика.

Примітка. Усі частини наркозного апарата виготовляються з електропро­відних матеріалів.

У випадку вибуху або пожежі в операційній потрібно:

— повідомити керівника;

— знеструмити приміщення ОБ;

— вивести персонал з небезпечної зони;

— спробувати загасити пожежу, використовуючи підручні засоби;

— надати першу медичну допомогу потерпілим.

При ураженні людини електричним струмом необхідно надати потерпіло­му першу медичну допомогу: негайно припинити дію електричного струму, відключивши електроустановку з джерела живлення, а при неможливості від­ключення — відтягнути його від струмопровідних частин за одяг або застосу­вавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зі­ниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і ви­кликати швидку медичну допомогу.

Правила безпеки при використанні балонів із скрапленими, зрідженими і розчинними газами

Експлуатація балонів ведеться відповідно до вимог «Правил обладнання і безпечної експлуатації ємностей, які знаходяться під тиском». Балони обслу­говують спеціалісти, що пройшли відповідне навчання і мають посвідчення. Приміщення, де проводяться роботи з такими балонами, повинні мати при­пливно-витяжну вентиляцію і засоби пожежогасіння, відповідати санітарним нормам. Припливно-витяжна вентиляція включається не менше як за 30 хв до початку роботи. Працювати при несправній вентиляції забороняється.

Перед початком роботи перевіряють балони з метою встановлення їх надій­ності. Звертають увагу на чистоту зовнішньої поверхні, текст, колір написів і смужки, перевіряють стан вентиля, нарізки штуцера, дату перевірки. У ви­падку виявлення вм'ятин, слідів жиру, простроченого терміну огляду балони використанню не підлягають. Балони місткістю 40 л при підключенні до об­ладнання необхідно закріплювати у вертикальному положенні для запобіган­ня падінню, не можна зіштовхувати балони з іншими предметами. Також пе­ревіряють і продувають штуцер. Вентиль відкривається спеціальним ключем на півоберта. Різко відкривати вентиль, у тому числі ударами, забороняється. При відкриванні вентиля необхідно знаходитись навпроти штуцера. Переві­ривши наявність у накидній гайці фібрової прокладки, приєднують редуктор (використовують тільки стандартні знежирені прокладки). Після приєднання редуктора повільно відкривають вентиль, встановлюють необхідний робочий тиск, перевіряють герметичність з'єднань (мильним розчином). У випадку не- герметичності закривають вентиль, знижують тиск, закріплюють з'єднання. Усувати несправності під тиском забороняється. У вечірні години робота може виконуватись при електроосвітленні. Не можна накривати балони чохлами з тканини, користуватись будь-якими видами вогню; знаходитись перед ре­дуктором, штуцером вентиля під час відкриття вентиля балона; застосовувати редуктор, який має надпис «Кисень», для балона з киснем, щоб уникнути ви­буху.

Охорона праці в рентгенологічних відділеннях (кабінетах)

За даними сучасних інформаційних джерел, стан променевої діагностики в Україні необхідно визнати таким, який не повною мірою відповідає світовим стандартам. Однією з головних причин цього є те, що променеві дослідження слід вважати однією з найбільш капіталомістких галузей системи охорони здоров'я. Зрозуміло, що за таких умов наявність науково обґрунтованих нор­мативів з питань гігієни та охорони праці під час роботи з джерелами іоніза­ційного випромінювання та приладами для променевої діагностики відіграє надзвичайно вагому роль у запобіганні виникненню найбільш імовірних зру­шень у стані здоров'я. Важливе місце в раціональному вирішенні означених проблем має низка законодавчих документів, галузевих наказів, а також сані­тарних норм і правил. Зокрема, до їх числа слід віднести Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» (1998), Наказ МОЗ України «Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії» № 340 від 28 листопада 1997 p., «Норми радіаційної без­пеки України» (1997), а також «Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України» (2001).

Проте враховуючи, що частка рентгенодіагностичних досліджень у форму­ванні колективної дози опромінення населення України за рахунок штучних джерел іонізаційного випромінювання становить близько 75 % їх сумарної ве­личини, виникла нагальна потреба в розробленні Національної програми роз­витку служби променевої діагностики.

Запропоновані такі головні напрями (етапи) перебудови служби промене­вої діагностики:

1 етап: виконання в повному обсязі Наказу МОЗ України «Про удоскона­лення організації служби променевої діагностики та променевої терапії» і, перш за все, створення відділів променевої діагностики, передусім у великих лікувально-профілактичних закладах, з метою інтеграції можливостей та під­вищення ефективності діяльності конвекційної рентгено- та ультразвукової діагностики, комп'ютерної і магнітно-резонансної томографії.

Читайте також:

1. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
2. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
3. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
4. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
5. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка
6. Всі люди є рівними перед Богом. 6 сторінка
7. Всі люди є рівними перед Богом. 7 сторінка
8. Всі люди є рівними перед Богом. 8 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 9 сторінка
10. Вступ................................................................................................................ 7 1 сторінка
11. Вступ................................................................................................................ 7 10 сторінка
12. Вступ................................................................................................................ 7 11 сторінка

Переглядів: 571