• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ключні права. Це означає, що жодна особа, крім тієї, якій вони на-
лежать, не може використовувати ці об'єкти, не маючи відповідного
дозволу особи, яка володіє виключними правами.

Причому особисті немайнові права є невідчужуваними. Тобто
вони належать і можуть здійснюватися тільки особою, яка створи-
ла інтелектуальний продукт, і не можуть передаватися іншій особі.
Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності є, як
правило, чинними безстроково. Особа, яка має виключне право на
використання об'єкта інтелектуальної власності, може використо-
вувати цей об'єкт на свій власний розсуд, з додержанням при цьому
прав інших осіб.

Майнові права інтелектуальної власності за загальним правилом
є чинними протягом строків, встановлених Цивільним кодексом
України, іншими законами чи договором. Вони можуть бути вкла-
дом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору
застави та інших зобов'язань.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані
повністю або частково іншій особі. Конкретні умови передачі май-
нових прав можуть бути визначені у відповідному договорі.

Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсут-
ності такого договору право інтелектуальної власності, яке нале-
жить кільком особам, здійснюється спільно.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт,
створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать
працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених
законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власно-
сті на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі,
в якої працює робітник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений
у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові,
який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, в якої він
працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт,
створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта. У випад-

ках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелек-
туальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за
замовленням, належать творцеві цього об'єкта і замовникові спіль-
но, якщо інше не встановлено договором.

1.3. Система законодавства з питань інтелектуальної

власності

Правові засади здійснення творчої діяльності людини й охоро-
на результатів цієї діяльності закладені в Конституції України [1],
яка проголошує свободу літературної і художньої творчості, захист
інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріаль-
них інтересів громадян, що виникають у зв'язку з різними видами
інтелектуальної діяльності. Більш ретельно відносини у сфері ін-
телектуальної діяльності регулюються цілою низкою нормативно-
правових актів, центральне місце серед яких посідає Цивільний ко-
декс України [2], книга IV якого містить загальні та спеціальні норми
права інтелектуальної власності.

Крім Цивільного кодексу, питанням регулювання інтелекту-
альної власності присвячені численні закони України: «Про основи
державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності»
від 13 грудня 1991 р., «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р., «Про
охорону прав на сорти рослин» в редакції від 17 січня 2002 р., «Про
науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р., «Про охорону
прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 1 червня 2000 р.,
«Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р., «Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р.,
«Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р., «Про ав-
торське і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 р., «Про на-
укову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р., «Про
захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р., «Про
рекламу» від 3 липня 1996 р., «Про охорону прав на топографію інте-
гральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р., «Про охорону прав на
зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р., «Про розпо-
всюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» від 23
березня 2000 р., «Про особливості державного регулювання діяль-

ап

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
3. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
4. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
5. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
6. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
7. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Переглядів: 693