чає переходу права власності на річ. І навпаки, перехід права на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власно- сті. Слід підкреслити, що особисті немайнові права інтелектуальної власності, як правило, є чинними безстроково.
Суб'єктами первинного присвоєння об'єктів інтелектуальної власності є 'їхні автори і творці. Наступні процеси розробки об'єктів інтелектуальної власності та їхня матеріалізація породжують від- носини володіння. Однак володіння об'єктом інтелектуальної влас- ності не може реально проявитися, тому що цей об'єкт ідеальний. Як тільки нематеріальний об'єкт стає відомим іншому індивіду, останній одразу стає його власником.
Тому деякі вчені стверджують, що об'єкт інтелектуальної влас- ності не може бути приватною власністю, оскільки він за своєю природою носить суспільний характер, а коли його роблять влас- ністю, то він працює неефективно. Наприклад, виробничі секрети, «ноу-хау» й інше дозволяють їхньому власнику виграти на ринку, але не роблять ефективнішим суспільне виробництво, оскільки мо- нополія, як правило, призводить до стагнації.
Такі об'єкти інтелектуальної власності, як винаходи, промис- лові зразки та інше найбільш ефективно реалізуються, якщо вони віднесені до приватної власності. Таким чином, ринкові відносини переносяться у духовну сферу, де набувають ознак реальних еконо- мічних відносин. Ці перенесені в інтелектуальну сферу економічні відносини і є відносинами інтелектуальної власності. Таким чином, володіння, розпорядження і використання нематеріальних об'єктів приносить матеріальний дохід, який іноді є більшим, ніж викори- стання речових об'єктів власності, а система відносин із приводу присвоєння засобів і результатів інтелектуальної діяльності, вира- жених і втілених у конкретних об'єктах, становить сутність інте- лектуальної власності як економічної категорії.
Право інтелектуальної власності на той чи інший об'єкт твор- чої діяльності виникає перш за все завдяки його створенню за умо- ви відповідності чинному законодавству: написання літературного твору, створення корисної моделі тощо. З метою правової охорони об'єктів інтелектуальної власності їх створювачам надаються ви-