Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 2. Авторське та суміжні права


Тема 2. АВТОРСЬКЕ ТА СУМІЖНІ ПРАВА

2.1. Об'єкти та суб'єкти авторського права

За часів існування СРСР не було створено ніякого закону,
який би регулював як авторські, так і суміжні права. Сьогодні зако-
нодавство України про авторське право та суміжні права базується
на положеннях Конституції України, відповідних нормах IV книги
Цивільного кодексу, законів України «Про кінематографію», «Про
телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про роз-
повсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм»,
«Про архітектурну діяльність» та інших законів. Але основним за-
коном у цій сфері є Закон України «Про авторське право і суміжні
права», який був прийнятий 23 грудня 1993 р.

Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права
авторів та їх правонаступників, що пов'язані зі створенням та вико-
ристанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право,
і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій
мовлення - суміжні права. Перший розділ цього Закону висвітлює
загальні положення; другий розділ присвячений авторському праву;
у третьому розглянуто суміжні права; у четвертому розділі - управ-
ління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних
прав; п'ятий розділ присвячений захисту авторського права і суміж-
них прав; останній розділ - шостий - містить прикінцеві положення.
Згідно з цим Законом автор- це фізична особа, яка своєю твор-
чою працею створила твір. Авторські права на твір- сукупність
прав, пов'язаних з використанням твору як об'єкта інтелектуальної
власності. Умови виникнення авторського права на твір можуть
бути такими:

" створення твору своєю творчою працею;

■ отримання майнового авторського права у спадок;

■ придбання майнового авторського права на підставі договору
(авторського, трудового та ін.).

Таким чином, суб'єктами авторського права є автори творів,
їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої

авторські майнові права. Первинним суб'єктом, якому належить ав-
торське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором
твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примір-
нику твору (презумпція авторства). Цс положення діє і в разі опублі-
кування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша
особа, якій на законних підставах передано авторське майнове пра-
во на певний твір), для сповіщення про свої права може використо-
вувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з та-
ких елементів:

а) латинська літера «с», обведена колом - ©;

б) ім'я особи, яка має авторське право;

в) рік першої публікації твору.

І \ей знак охорони авторського права проставляється на оригіна-
лі і кожному примірнику твору.

Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за ви-
нятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора),
видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на тво-
рі) вважається представником автора і має право захищати права
останнього.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить
усім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне
нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має само-
стійне значення. Співавторами є особи, спільною творчою працею
яких створено твір.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною
між ними. Право опублікування та іншого використання твору в ці-
лому належить усім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозрив-
не ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх на те причин
відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання
або зміну твору. Якщо ж твір складається з частин, кожна з яких має
самостійне значення, то кожен із співавторів має право використо-
вувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше
не передбачено угодою між співавторами.





Читайте також:

  1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  4. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  5. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  6. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  7. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ




Переглядів: 557

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ | АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.