Тобто промислова придатність означає лише принципову мож- ливість використання винаходу в одній зі сфер діяльності, однак аж ніяк не засвідчує переваг і достоїнств винаходу, що заявляється, пе- * ( ред раніше відомими рішеннями.
Критерій промислової придатності, на відміну від критеріїв ви- ' нахідницького рівня на новизну, не пов'язується з рівнем техніки на дату подання заявки чи з датою пріоритету.
Оцінка відповідності заявленого винаходу критерію промисло- ■ вої придатності включає перевірку виконання сукупності умов:
■ рішення, яке містить заявлений винахід, при його здійсненні 4 призначене для використання у промисловості та інших сфе- ■; рах діяльності;
■ для заявленого винаходу в тому вигляді, як він охарактеризо- ваний у незалежному пункті прийнятої до розгляду формули ; винаходу, підтверджена можливість його здійснення за допо- ї могою описаних у заявці або відомих до дати подання заявки
чи до дати її пріоритету рішень;
■ рішення, що містить заявлений винахід, при його впрова- дженні здатне забезпечити кількісні та якісні показники, за- декларовані заявником.
Критерії, патентоспроможності корисних моделей і промис- лових зразків (новизна та промислова придатність) в значній мірі •, збігаються за своєю сутністю зі змістом аналогічних критеріїв для винаходів. А винахідницький рівень як критерій патентоспромож- ності для промислових зразків і корисних моделей взагалі не перед- бачений.
4.3. Суб'єкти патентного права
У відносинах, пов'язаних зі створенням, реєстрацією та вико- ристанням винаходів, бере участь значна кількість людей - як фі- зичних, так і юридичних осіб. Суб'єктами патентного права є: автор, патентовласники, правонаступники, патентні повірені.
Автор (винахідник)- це фізична особа, в результаті творчої діяльності якої було створено винахід. Якщо об'єкт промислової
власності був створений кількома особами, то всі вони вважаються авторами. Юридична особа за будь-яких умов не набуває авторства, а лише може бути власником на винаходи. Право авторства є най- важливішим особистим немайновим правом винахідника. Ім'я авто- ра повинно вказуватись у заявці на отримання патенту незалежно від того, хто її подає, та має бути зазначене в самому патенті. Право авторства не відчужується, є безстроковим, а також не може бути передане третім особам. Якщо винахідник отримує патент, тобто стає патентовласником, то він може розпоряджатися патентом на свій розсуд і отримувати винагороду за продаж ліцензії або пере- уступку патенту.
Патентовласникомє фізична або юридична особа, яка володіє патентом на винахід. Патентовласником може бути винахідник або правонаступники. Автор винаходу, корисної моделі чи промислово- го зразка, який одержав патент на своє ім'я, має право в будь-який момент уступити його на основі укладеного договору юридичній або фізичній особі. Патентовласниками щодо винаходу, корисної моделі чи промислового зразка може бути кілька осіб. Вони можуть пере- давати свої права на одержання патенту одному чи кільком співав- торам або одержати патент на ім'я всіх співавтори*. Правовідносини щодо користування винаходом, корисною моделлю чи промисло- вим зразком, патент на який належить кільком особам, визнача- ються угодою між ними. За відсутності такої угоди кожна з сторін може використовувати цей об'єкт права інтелектуальної власності за власним бажанням, але не має права надати на нього ліцензію або уступити патент іншій особі без згоди решти патентовласників.
Правонаступники- це фізичні або юридичні особи, що пере- ймають в цивільно-правових відносинах права та обов'язки їх по- передника. Правонаступником винахідника є фізична або юридична особа, яку вказано в заявці на отримання патенту. Правонаступ- ником може бути також особа, яка отримала це право внаслідок укладеної угоди або отримала таке право у спадщину. Особисті не- майнові права автора винаходу у спадщину не передаються. При успадковуванні патентних прав до спадкоємцш переходять майнові права патентовласника в повному обсязі, але строк 'їх дії обмежений терміном дії патенту, що залишився.