тету, якщо він заявляється. Відомості, що стали загальнодоступни- ми після дати подання заявки, до уваги не беруться, навіть якщо б з їх появою запропоноване рішення стало очевидним.
Для того щоб бути патентоспроможним, винахід не повинен яв- ним для фахівця чином випливати з рівня техніки, тобто бути оче- видним. Очевидне - значить таке, що само собою розуміється або логічно випливає з рівня техніки, а також не припускає використан- ня винахідницького таланту, який би виходив за межі середнього рівня фахівця у певній галузі техніки. Очевидним є і те, що не потре- бують проявів знання та вміння, які перевищують здібності фахівця у певній галузі.
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок про те, що не відповідають критерію винахідницького рівня такі рішення, як:
■ доповнення відомого рішення яким-небудь відомим елемен- том або дією, що приєднуються до нього за відомими прави- лами, для досягнення результату, стосовно до якого встанов- лений вплив саме таких доповнень;
■ виключення якого-небудь елемента або дії рішення з одно- часним виключенням функції, що обумовлена наявністю цьо- го елемента чи дії рішення, і за умови досягнення при цьому звичайного для такого виключення результату (спрощення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності тощо);
■ збільшення кількості однотипних елементів або дій рішення для посилення результату, обумовленого наявністю в рішенні саме таких елементів чи дій.
Третім критерієм патентоспроможності винаходу є його промис- лова придатність. Згідно із п. 8 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід визнається промисло- во придатним, якщо він може бути використаний у промисловості або в іншій сфері діяльності. Основна роль даного критерію полягає в перевірці можливості реалізації рішення у вигляді конкретного матеріального засобу, а також у з'ясуванні того, чи справді за до- помогою цього винаходу досягається декларований заявником ре- зультат.