Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація роботи активу підрозділу

Організація роботи помічника керівника групи гуманітарної підготовки.

Помічник керівника групи з гуманітарної підготовки працює під керівництвом керівника групи.

Він зобов'язаний:

- знати розклад занять з гуманітарної підготовки на тиждень і за вказівкою керівника групи готувати приміщення для проведення занять;

- перевіряти напередодні занять готовність слухачів до заняття, наявність у них зошитів та іншого приладдя;

- організовувати за вказівкою керівника групи матеріальне забезпечення занять (література, наочні посібники, технічні засоби навчання);

- знати план, мету кожного заняття, надавати допомогу керівнику групи у використанні наочних посібників протягом проведення занять;

- організовувати інформування щодо подій в Україні та за її межами, надавати слухачам допомогу у підборі посібників, літератури і матеріалів періодичного друку;

- вести облік проведених інформацій;

- готувати й проводити за вказівкою керівника групи додаткові заняття з відстаючими у навчанні воїнами, а також слухачами, які пропустили заняття, організовувати за дорученням керівника групи вивчення із слухачами необхідної літератури в години самостійної підготовки;

- готувати силами слухачів групи наочні посібники до чергової теми наступних занять;

- забезпечувати зберігання навчальної літератури, наочних посібників, зошитів тощо;

- виконувати окремі доручення керівника групи, пов'язані з підвищенням якості проведення занять;

- своєчасно доповідати керівнику групи гуманітарної підготовки про стан і наявність наочних посібників та іншого приладдя у слухачів.

Організація роботи редколегії стінного друку підрозділу. До складу редколегії стінного друку підрозділу входять: редколегія стінних газет, яка випускає їх щомісячно; редактори бойових аркушів та блискавок, що випускають їх щотижня або у зв’язку з певною подією.

З числа редколегії обирається редактор та його заступник. Члени редколегії розподіляють між собою обов’язки. Так, наприклад, один може відповідати за художнє оформлення газети, інший – за літературну обробку статей, третій – відповідальний за написання тексту газети, за рештою лишається збір матеріалу.

Редактор організовує всю роботу редколегії. Він несе повну відповідальність за зміст, своєчасний випуск і художнє оформлення газети.

Чіткіше організовувати роботу редколегії допоможе план, в якому передбачається:

- час випуску номера стінгазети;

- яким питанням повинен бути присвячений кожен номер;

- хто відповідає за підготовку матеріалу;

- час проведення нарад редколегії та обговорення на них питань.

Редколегія стінгазети повинна працювати в тісному зв’язку з радою військового колективу.

При підготовці стінної газети слід враховувати певні вимоги щодо її оформлення: заголовок стінгазети; замітки, статті, їхні заголовки; підписи авторів та редколегії газети; фотокартки, малюнки, ілюстрації.

Заголовок включаєназву газети, її номер, дату випуску, текст, що вказує, якому підрозділу належить стінгазета. Заголовок ілюструється малюнком-емблемою. У правій верхній частині заголовку обов’язково пишеться заклик “Служу українському народу!”.

Заголовок газети повинен займати четвертину її площі, а решта відводиться під текст. Вся газета поділяється на колони (стовпці висотою 25-30 см і шириною 12-15 см). Під кожною заміткою залишається місце для підпису автора (посада, прізвище, ініціали та військове звання.

Текст заміток краще писати друкованими літерами. Рекомендується розміщати в замітках малюнки, фотографії і дружні поради, доповнюючи і ілюструючи їх зміст чи малюючи самостійний сюжет.

На першому місці розміщується передова стаття, потім розміщуються матеріали, яких бажано мати в номері не менше 8-10.

Укожному матеріалі обов’язково повинні бути названі прізвища кращих військовослужбовців, які, як правило, виділяються червоним кольором, а також прізвища військовослужбовців, яким треба підтягнутися або скасувати ті чи інші недоліки в службі. Вони виділяються синім або чорним кольором.

Оформлюються стінгазети кольоровими олівцями, фломастерами, тушшю, чорнилом чи акварельними фарбами.

У самому низу крайнього правового стовпця залишається простір висотою 2-5 см для списку членів редколегії. Склад редколегії пишеться за військовим званням та в алфавітному порядку. Після прізвища редактора пишуть у дужках “редактор”, а потім прізвища інших членів редколегії, які брали участь у підготовці та випуску даного номера.

Вивішуються стінгазети тільки після того, як її прочитає і дасть дозвіл командир підрозділу чи заступник з гуманітарних питань, зробивши на зворотній стороні свій підпис.

Різновидом стінних газет підрозділу виступають сатирична газета та фотогазета;

Мета кожного з цих різновидів – більш яскраво довести ту чи іншу інформацію до особового складу підрозділу специфічними та притаманними їм засобами.

Меншою формою стінного друку за формою, а не за змістом є бойовий аркуш. Матеріали в бойових аркушах, а їх може бути 3-5, робляться невеликими за розмірами, пишуться лаконічно, стисло. Замість передової статті дається короткий вступ, в якому визначаються завдання та підбиваються підсумки за визначений термін. Далі слідують повідомлення про виконання службових обов’язків, досягнуті результати несення внутрішньої та вартової служби, інколи додаються фотокартки кращих військовослужбовців взводу з обов’язковим інформаційним супроводженням.

На кожному бойовому аркуші обов’язково ставиться його номер, дата випуску, підрозділ та його командир, а праворуч внизу підпис редактора. Випускається бойовий аркуш на стандартних, спеціально оформлених листках.

Зміст бойового аркушу перевіряється командиром взводу і на зворотній стороні ставиться його підпис.

“Блискавка” випускається оперативно як відгук на найбільш актуальні події, факти. Як правило, вона висвітлює інформацію з однієї окремої теми. Термін використання такої форми стінного друку дуже малий і недопустимо, коли номери “блискавки” висять 2-3 дні. В такому випадку вони втрачають свою актуальність, та викликають негативне ставлення.

На відміну від стінної газети, бойового аркушу, блискавка не має таких атрибутів як номер, дату випуску, вказівки до якого підрозділу належить. Випускає блискавку редактор бойового аркушу взводу, або призначений на час виконання службово-бойової задачі найбільш підготовлений військовослужбовець після перевірки змісту командиром підрозділу.

Основними критеріями роботи редколегії стінного друку підрозділу є: ідейність змісту, всебічне висвітлення служби та повсякденної діяльності підрозділу, надання критичних матеріалів, дотримання вимог періодичного випуску, художнє оформлення, багатство мови, стилістична культура, дієвість виступів, тобто результати впливу на різноманітні сторони життя підрозділу; збереження військової та державної таємниці, залучення до роботи в підготовці та випуску стінного друку підрозділу широкого кола військовослужбовців.

Ради сержантів утворюються в батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 сержантів. У підрозділах, розташованих в одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюється одна рада, яка об’єднує сержантів цих підрозділів.

Рада обирається на загальних зборах сержантів відкритим (за рішенням зборів – таємним) голосуванням у складі 5 чоловік.

Голова ради сержантів обирається на загальних зборах. На організаційному засіданні ради обираються відкритим голосуванням 1-2 заступники голови.

Командир підрозділу спрямовує діяльність ради сержантів на успішне виконання службово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради, пропозиції ради враховує у своїй управлінській діяльності.

Безпосередню відповідальність за організацію роботи ради несе заступник командира підрозділу з виховної роботи.

Рада сержантів проводить засідання не менше 1 разу на місяць, а також загальні збори сержантів – не менше 1 разу на квартал, після узгодження з командиром і його заступником з гуманітарних питань. Не пізніше 5 днів після засідання (зборів) оформляється протокол, де відображаються розглянуті питання та прийняті рішення.

Робота ради сержантів планується на місяць, плани роботи затверджуються на засіданні ради і підписуються її головою.

Службова документація членів активу

Агітатор повинен вести папку агітатора, в якій накопичуються матеріали виступів, бесід, співрозмов, а також цікаві статті з газет та журналів періодичної преси, виписки та ксерокопії, цифрові та наочні дані з різних галузей науки, культури, мистецтва, повсякденного життя людства та військової діяльності.

Культорг повинен вести папку, в якій збираються списки особового складу підрозділу, що брали участь у проведенні культпоходів, екскурсій, а також плани-сценарії різноманітних культурно-виховних заходів, виступів художньої самодіяльності тощо.

Спорторг веде папку чи планшет, до якого збираються заяви на участь команд підрозділу та окремих військовослужбовців у спортивних заходах з результатами, які вони отримали; турнірні таблиці з різноманітних видів спортивних змагань, що проводилися в підрозділі; списки спортсменів підрозділу з результатами за видами спорту; списки військовослужбовців підрозділу з результатами, досягнутими при здачі норм військово-спортивного комплексу; списки військовослужбовців, які потребують допомоги за своїми слабкими фізичними якостями.

Редактор бойового аркуша, блискавки повинен зберігати в окремих папках номери виданих бойових аркушів чи блискавок за один рік. При цьому бойові аркуші та блискавки, що були видані під час несення служби у варті, зберігаються окремо.

Помічник керівника групи гуманітарної підготовки веде в окремому зошиті облік матеріалів наочного забезпечення занять з гуманітарної підготовки та відмічає присутність слухачів групи на самостійній підготовці.

Редколегія стінного друку зберігає номери стінного друку (стінна газета, фотогазета, сатирична газета), що видавалися в підрозділі протягом одного року, та найкращі номери для використання їх під час проведення інструктажів та навчально-методичних занять.

Рада народознавчої світлиці в окремій папці зберігає плани роботи народознавчої світлиці на місяць за рік, матеріали окремих заходів, які проводилися з військовослужбовцями підрозділу в світлиці; плани-сценарії проведених форм інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної й просвітницької роботи.

Рада сержантів веде таку документацію: список членів ради сержантів, закріплення їх за напрямами роботи; плани роботи ради сержантів на місяць; протоколи засідань ради сержантів; протоколи загальних зборів сержантів.

Вся документація окремих членів та груп активу ведеться в окремих прошнурованих, пронумерованих і скріплених печаткою для службових документів зошитах або листах, які зберігаються в папках.

Папки з матеріалами службової документації, зошити, в яких ведеться облік роботи активу підрозділу доцільно мати одноманітного кольору та одного розміру, підписані за встановленим зразком. Документи накопичуються в папках протягом календарного року, після чого зберігаються в підрозділі за встановленим порядком у заступника командира роти з виховноїї роботи, а окремий матеріал може використовуватися в подальшій роботі.

Отже, актив підрозділу є дієвою силою виховної роботи при умові вмілого керівництва ним з боку командування підрозділу та офіцерів виховної роботи.

Частина 2. Зміст та методика планування виховної роботи в підрозділі

Актуальність цієї проблеми пов’язана з необхідністю наукового підходу до організації й планування виховної роботи в підрозділі, необхідності врахування, при цьому, вимог керівних документів; змін, які відбуваються в суспільстві, Збройних Силах України, військовій частині на сучасному етапі їх розвитку; вибору ефективних форм, методів, засобів виховної роботи у підрозділах .

Основними документами, які регламентують плануючу діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи є Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України; Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України; керівні документи з питань організації морально-психологічного забезпечення військ (сил); Положення про органи виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України; Військові Статути; Організаційно-методичні вказівки щодо реалізації гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України на поточний навчальний рік; плани бойової та гуманітарної підготовки різних категорій особового складу.

2.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.

Планування виховної роботи–це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів, конкретних, адресних, обґрунтованих рішень командира щодо реалізації цілей виховної роботи.

Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб щодо роботи з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, необхідного для виконання поставлених перед підрозділом завдань.

Результатом планування заходів виховної роботи в підрозділі є її план.

План виховної роботи – це комплекс заходів, які взаємопогоджені між собою, заходами бойової підготовки, розпорядком дня підрозділу та повинні здійснюватися посадовими особами й активом підрозділу.

План являє собою продуману, послідовну, логічну систему заходів для досягнення визначених виховних цілей в інтересах вирішення задач бойової готовності та підготовки підрозділу.

Основою планування є його принципи – керівні, науково обґрунтовані положення, що визначають методику організації виховання особового складу на певний період, виходячи із вимог керівних документів, завдань, що стоять перед підрозділом, вимог життя та практики

До таких принципів відносяться: принцип наукового підходу до планування; принцип конкретності і цілеспрямованості планів; принцип комплексного підходу до планування; принцип реальності плану; принцип особистої (персональної) відповідальності виконавців кожного заходу.

Принцип наукового підходу до планування дає можливість забезпечити спадкоємність у вихованні особового складу, правильно визначити найближчі та подальші цілі, шляхи та методи вирішення ключових проблем. Науково планувати виховну роботу – це, перш за все, виходити з вимог Конституції України, законів, постанов уряду, наказів та директив Міністра оборони, спиратися на глибоке знання законів організації життєдіяльності особового складу.

Принцип конкретності і цілеспрямованості плануванняпередбачає ретельну аналітичну роботу щодо знання положення справ у підрозділі, аналіз ефективності виховної роботи в минулому (місяці, півріччі, році), знання завдань, що стоять перед підрозділом.

Принцип комплексного підходу до плануваннявиховної роботи передбачає врахування заходів, які забезпечують рішення всіх завдань, що стоять перед військовим колективом або найбільш важливої задачі, яку потрібно тісно пов’язати з планами бойової підготовки, вказівками вищих органів з гуманітарних питань, перспективними планами. Комплексний підхід до планування відображає єдність всіх складових виховної роботи.

Принцип реальності плану означає необхідність врахування в плані нових вимог життя, нових умов, завдань бойової підготовки, правового, естетичного та військового виховання особового складу, передового досвіду виховної роботи, можливостей забезпечення його виконання.

Принцип особистої відповідальності виконавців кожного заходувимагає від посадової особи, що планує заходи ретельного підбору, розстановки і підготовки виконавців.

Плануючи виховну роботу, заступник командира з виховної роботи повинен залучати найбільш підготовлених в теоретичному, практичному, спеціальному відношенні виконавців. Визначаючи кожному обсяг роботи, він враховує здібності, рівень підготовки, бажання і вміння працювати з особовим складом.

План виховної роботи, складений заступником командира з виховної роботи подається на затвердження командиру. Затверджений план стає законом для всіх, керівництвом до дій. Основні заходи плану включаються в план-календар бойової й гуманітарної підготовки підрозділу.

План повинен бути своєчасно доведений до керівного складу роти, командирів взводів і виконавців. Крім того, заступник командира роти з гуманітарних питань інструктує виконавців з питань методики проведення того чи іншого заходу, нагадує про його значення, про відповідальність за якість підготовки та проведення, а при необхідності надає допомогу в організації проведення.

Таким чином, план – найважливіша основа ефективної організаторської діяльності по перетворенню в життя політики держави в Збройних Силах, виховання особового складу, забезпечення високої якості бойової підготовки, зміцненню військової дисципліни, підтримці на відповідному рівні бойової готовності підрозділу.

2.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі

У практиці виховної роботи в підрозділі склалася певна методика різних видів планування.

До основних видів планування відносяться: перспективне, поточне та цільове.

1. Перспективне планування здійснюється на основі вимог керівних документів та визначає заходи на тривалий період (період навчання, навчальний рік) з найбільш важливих проблем за напрямами діяльності.

Перспективне планування повинно бути розроблено так, щоб не тільки залишатися цілісним протягом тривалого періоду часу, але і бути достатньо гнучким, щоб при необхідності можна було здійснити його модифікацію і уточнення відповідно до нових завдань та обстановки.

2. Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів, є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць) та спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки.

При опрацюванні поточного планування враховуються вимоги Військових статутів Збройних Сил України, наказів та директив Міністра оборони України, вказівок старших командирів (начальників), характер та обсяг завдань програми та плану бойової підготовки, типові заходи виховної роботи, морально-психологічний стан та стан військової дисципліни особового складу, оцінюється ступінь виконання попередніх заходів, їх оптимальність, ефективність впливу на вирішення завдань підрозділу, робляться відповідні уточнення перспективного плану .

Цільове планування проводиться з метою організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення окремих важливих, відповідальних та конкретних завдань (наприклад, підготовки та проведення тактичних навчань, бойових стрільб, святкування державних свят, визначних подій у державі, тощо).

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

- вимоги та розпорядження Президента України, законодавчих актів з військових питань, вимоги Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Головного Управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України;

- важливі події та визначні дати у житті держави, Збройних Сил України, з’єднання, частини, підрозділу;

- особливості регіону та місця дислокації підрозділу;

- наявність та стан технічних засобів виховання й просвіти, народознавчої світлиці;

- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

- оцінка морально-психологічного стану особового складу та стану військової дисципліни;

- оцінка ефективності системи виховної роботи за минулий період;

- стан виховної роботи з різними категоріями військовослужбовців;

- рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців;

- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

- завдання військової частини, підрозділу на наступний місяць;

- вказівки старших начальників;

- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та інші.

2. Визначення цілей і завдань, які необхідно досягти і вирішити:

- визначення головної мети, яку необхідно досягти під час проведення виховної роботи;

- заходи морально-психологічного забезпечення бойової готовності роти, бойової підготовки, служби військ, специфічної діяльності підрозділу;

- заходи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень, правового виховання особового складу, згуртування військових колективів;

- заходи психологічної роботи;

- заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення;

- заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, дозвілля військовослужбовців;

- заходи військово-соціальної роботи;

- заходи військово-патріотичного виховання;

- заходи індивідуально-виховної роботи.

3. Визначення порядку, послідовності, термінів, засобів, методів проведення виховної роботи.

4. Розробка заходів плану.

5. Затвердження плану командиром.

6. Підготовка виконання плану:

- добір виконавців плану (головний виконавець та організатор — заступник командира роти з виховної роботи, основні виконавці — офіцери роти, допоміжні виконавці — старшина роти, прапорщики, сержанти, актив роти);

- доведення завдань до виконавців;

- допомога виконавцям у підготовці до проведення виховного заходу.

7. Контроль за виконанням плану та своєчасне внесення коректив:

- внесення запланованих заходів до розкладу занять;

- нагадування виконавцям про заходи, які вони проводять та контроль за їх проведенням;

- своєчасний аналіз виконання плану і внесення змін та доповнень.

Складання плану передбачає творче і комплексне застосування форм, методів та засобів виховання.

Важливим елементом при плануванні є формулювання заходів виховної роботи. Вони повинні бути, як правило, короткими, чіткими та суттєвими за змістом. Спочатку плануються загальні заходи, в яких приймає участь весь особовий склад (загальні збори військовослужбовців, урочисті зібрання); потім заходи за категоріями особового складу (зібрання, наради, конференції, семінари, групові бесіди, тематичні вечори, диспути); методичні заходи (проведення інструктивно-методичних занять, узагальнення та пропаганда передового досвіду, обмін досвідом роботи, показні форми роботи та інше); організаційні заходи (вивчення вимог керівних документів, прийом заліків, відпрацювання організації доставки кореспонденції та періодичних видань, отримання і доставки кіно і відеофільмів); аналітичні заходи (проведення соціологічних досліджень, вивчення громадської думки, вивчення положення справ у підрозділах за різними питаннями; заходи індивідуально-виховної, культурно-просвітницької роботи та дозвілля; виготовлення наочної агітації (стенди, схеми, плакати тощо).

Окремо складаються плани проведення передвихідних, вихідних та святкових днів, які теж затверджуються відповідними командирами.

Таким чином, планування виховної роботи – важливий етап її організації, який вимагає від заступника командира з виховної роботи високої професійної підготовки, знання організації бойової підготовки, служби військ, всіх видів забезпечення життєдіяльності особового складу, типових заходів виховної роботи, методики проведення різноманітних заходів з різними категоріями особового складу.

Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється на основі глибокого знання керівних документів (наказів, директив, концепцій, вказівок, настанов, статутів тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навчання та виховання активу	\|	ЗАВДАННЯ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ПО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.