• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.

Як бачимо, невід’ємною складовою системи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку є їх аналіз.

Практика свідчить, що суттєвою помилкою при аналізі стану військової дисципліни є врахування лише кількості накладених стягнень та заохочень. Ця цифра не завжди показує реальний стан справ. Позитивним при її аналізі є оцінювання ступеню вкладу тими чи іншими посадовими особами. Якщо кількість заохочень і стягнень, що накладені сержантським складом перевищують кількість накладених стягнень вищими посадовими особами – то це позитивна тенденція. Якщо навпаки – негативна. При аналізі стану військової дисципліни, в першу чергу, заслуговує на увагу виявлення причин скоєння орушень, правомірність накладення дисциплінарних стягнень тощо.

Підгрунтям аналізу стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі є критерії його оцінювання. Основними такими критеріями є:

- рівень бойової готовності підрозділу. Бойова готовність і дисципліна тісно пов'язані. Якщо військова дисципліна є умовою бойової готовності, то стан бойової готовності – найефективніший критерій її оцінки;

- ступінь підтримання в підрозділі (частині) статутного порядку, його відповідність вимогам Міністра оборони, Начальника Генерального штабу, військовим статутам і настановам;

- ступінь особистої зразковості командирів начальників. Це дає можливість командиру і його заступнику з виховної роботи проводити морально-психологічне забезпечення предметно, з конкретними категоріями військовослужбовців, мобілізувати з цією метою громадськість;

- наявність заходів інформаційно-пропагандистської, організаторської, соціально-правової, культурно-виховної та просвітницької роботи, ступінь дієвості їх форм і методів;

- ефективність і стан дисциплінарної практики командирів і начальників усіх рівнів та інші критерії.

Аналіз стану військової дисципліни проводиться у такій послідовності:

1. Збір даних про стан військової дисципліни та правопорядку у підрозділі (основні джерела даних – це результати особистих перевірок командиром виконання підлеглими вимог статутів, розпорядку дня, різних видів забезпечення особового складу; результати перевірок виконання заходів щодо зміцнення військової дисципліни; доповіді відповідних посадових осіб про стан військової дисципліни; матеріали, що надходять з органів юстиції, військових комендантів і медичних установ; інформація громадськості; вивчення службових карток, характеристик, матеріалів атестації підлеглих, протоколів зборів, актів перевірок; матеріали розслідувань травматизму, випадків грубих порушень військової дисципліни, злочинів; листи, скарги та заяви особового складу тощо).

2. Класифікація і систематизація порушень військової дисципліни, подій, злочинів(вихідними даними для класифікації та систематизації є: службово-посадові й соціально-демографічні дані про особовий склад; розподіл військовослужбовців за періодами служби, військовими спеціальностями; місце й час здійснення порушень військової дисципліни: під час бойової підготовки, на господарських роботах, у передвихідні й вихідні дні, у вечірній час і вночі тощо; дані про порушення військової дисципліни за певний період часу та ін.).

3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.

4. Згрупування цих порушень за видами та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі;

Щодо кожного порушення заступник командира з виховної роботи робить пропозиції для прийняття рішення командиром. До них можуть належати:

- визначення важкості даного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення);

- встановлення причин (причини) проступку, у тому числі психологічних: неуважність, емоційна нестійкість, соціальна несумісність та ін.;

- отримання відповідей на такі запитання: За яких умов порушення можна було б уникнути? На кому лежить провина за те, що воно не попереджене? Які недоліки в системі дисциплінарної практики виявило дане порушеня? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків проступку?

Вивчення та аналіз дисциплінарних проступків, соціально-психологічних умов їх скоєння дозволяє командирам (начальникам) отримати об'єктивну інформацію про стан військової дисципліни в підрозділі, своєчасно виявити причини негативних тенденцій у військових колективах, підготувати необхідні аналітичні дані для прийняття рішення щодо зміцнення морально-психологічного стану та проведення ефективної профілактичної роботи у військовому середовищі.

Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:

- характер правопорушень у підрозділі;

- категорії військовослужбовців, які їх допустили;

- обставини, за яких скоєно порушення дисципліни або провину, пов'язану з нечітким виконанням вимог статутів, наказів вищих командирів (начальників);

- причини, які призвели до того чи іншого порушення;

- основних винуватців порушень;

- конкретних військовослужбовців або причин, що сприяли даному порушенню.

5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.

На основі висновків командир:

- намічає комплекс додаткових заходів щодо запобігання подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;

- доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм завдання та спільно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;

- здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю запланованих заходів.

Після здійснення охарактеризованих вище заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що є судженням командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку й правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України. При цьому посадові особи, які це роблять, керуються вимогами Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.

Вона оцінюється:

"задовільно", якщо:

- командування підрозділу повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;

- немає фактів приховування злочинів і проступків;

- своєчасно вживаються законні заходи щодо осіб, які скоїли правопорушення;

- недопущено зловживань владою, незаконних рішень і дій з боку командирів;

- відсутні злочини і проступки, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;

- військовий підрозділ (частина) керована, знаходиться у боєготовності, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;

"незадовільно", якщо:

- стан військової дисципліни не дозволяє вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом;

- морально-психологічна обстановка у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;

- мають місце факти приховування правопорушень або прийняті щодо них рішення не відповідають визначеним законам та іншим правовими актам (прихованим вважається злочин, який через невиконання, незалежно від цілей та мотивів не був відображений відповідними посадовими особами у статистичному звіті про злочинність. Зокрема, злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені статтею 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи чи незаконно закрив її та не повідомив військового прокурора про прийняте рішення);

- виявлено факти правопорушень під час перевірки, які не було розкрито командуванням підрозділу;

- у роті (батареї) не виконано вимоги на оцінку "задовільно";

- у батальйоні (дивізіоні) у двох або більше ротах (батареях) чи в штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється "незадовільно".

6. Завершальний етап аналізу стану військової дисципліни – це виступ командира (заступника командира з виховної роботи) перед особовим складом підрозділу. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді "Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень і шляхи її зміцнення" акцентує увагу на таких аспектах:

- наголошує, як у цілому особовим складом виконуються вимоги Міністра оборони, інших старших командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни і поліпшення служби військ;

- нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень і який вплив зробила дисциплінованість особового складу на їх розв'язання;

- відзначає тих військовослужбовців, які позитивно проявили себе при виконанні цих завдань, і позитивно характеризує їх дії;

- оголошує кількість заохочень, отриману особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що й ким їх було відмічено;

- аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), допущені особовим складом (називає конкретні порушення, визначає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється "незадовільно";

- порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і зробить висновок про поліпшення чи погіршення стану військової дисципліни в роті;

- показує, як впливають порушення військової дисципліни на виконання ротою бойових, навчально-бойових і повсякденних завдань;

- аналізує роботу щодо зміцнення військової дисципліни, проведену в роті посадовими особами, та ознайомлює їх з результатами;

- визначає кращі відділення і взводи в роті за станом військової дисципліни;

- називає ті відділення і взводи в роті, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;

- визначає місця відділень і взводів у роті за станом військової дисципліни;

- формулює висновок про загальний морально-психологічний стан у роті та в окремих відділеннях і взводах, які потребують особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;

- визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, поліпшення морально-психологічного стану особового складу роти.

Наприкінці підведення підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися та накласти стягнення на порушників.

Командири, заступники командирів з виховної роботи аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у наступні терміни:

- командир підрозділу (батальйон, дивізіон, рота, батарея) – щотижнево;

- командир взводу, відділення – щоденно.

Підведення підсумків стану військової дисципліни проводяться:

- командирами відділень з кожним солдатом;

- командирами взводів із особовим складом взводу і окремо з сержантами (старшинами), командирами відділень, яким ставить задачу на наступну добу, визначає місце за рейтингом кожного відділення;

- командирами рот із особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з командирами взводів із визначенням рейтингу між відділеннями роти і взводами;

- командирами батальйонів із особовим складом батальйону на загальних зборах та окремо з командирами рот з визначенням рейтингу між взводами і ротами батальйону;

Отже, аналіз стану військової дисципліни є невід’ємною складовою морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку, дозволяє виявляти негативні тенденції в життєдіяльності підрозділу, своєчасно приймати заходи щодо усунення умов скоєння злочинів та правопорушень.

Читайте також:

1. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
2. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
3. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
4. Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4К
5. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
6. Алгебра та початки аналізу
7. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
8. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
9. Аналіз і оцінка стану охорони праці
10. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
11. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
12. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.

Переглядів: 2010