• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ідентифікація соціальних класів

Зазвичай терміни "вищий клас", "середній клас" і "нижчий клас" служать для позначення соціальних класів як окремих груп. У соціології існують два підходи до визначення соціальних класів. Прибічники першого підходу розглядають класи як реальні шари суспільства, що мають чіткі межі. Ця позиція є центральним моментом марксистських формулювань і, крім того, властива роботам інших соціологів, які проводять відмінність між "синіми комірцями" (виробничими робітниками) і "білими комірцями" (працівниками, що служать і інженерно-технічними). Прибічники другого підходу представляють американське суспільство як по суті безкласове, де класові відмінності розмиті через їх безперервність, соціальні класи в культурному відношенні досить однакові і просто відбивають градації в ранзі, а не вказують на строго обкреслені соціальні групи.

Відмінності в концепціях значною мірою обумовлені різними методами класифікації соціальних класів. Виділяють три методи: об'єктивний, самооцінка і репутація. Хоча ці методи мають деяку схожість, результати, отримані за допомогою кожного з них, дуже різні. Більше того, кожен їх цих методів має певні достоїнства і недоліки. Розглянемо їх детальніше.

Об'єктивний метод розглядає соціальний клас як статистичну категорію; це зумовило його назву "об'єктивний", що зовсім не означає, що він більше науковий або неупереджений, чим інші два: він об'єктивний швидше в тому сенсі, що для віднесення індивідів до певного класу використовуються чисельно вимірювані критерії. Найчастіше індивідів відносять до соціальних класів виходячи з їх доходу, роду занять або освіти (чи комбінації цих показників), вивчають корреляты класу: середню тривалість життя, психічні захворювання, чисельність браків і патьоків, політичні погляди, злочинність і тому подібне. Це найпростіший і дешевший метод, оскільки статистичні дані можна отримати від державних установ. Проте "сирих" статистичних даних недостатньо. У повсякденному житті люди оцінюють один одного по цілому ряду стандартів, і окрім доходу, роду занять, утворення велике значення має сенс, що вкладається оточенням в ці поняття.

Метод самооцінки (званий також суб'єктивним) полягає в тому, що людина ідентифікує соціальний клас виходячи зі своєї до нього приладдя. Дослідники зазвичай просять респондентів назвати свій соціальний клас. Клас розглядається як соціальна категорія, тобто співтовариство, в якому індивіди групуються за ознакою спільності деяких атрибутів. У цьому сенсі класові відмінності можуть відповідати, а можуть і не відповідати тому, що соціологи вважають об'єктивними логічними лініями розділу.

Основні переваги суб'єктивного підходу полягають в тому, що його можна застосовувати до вивчення великих мас населення; крім того, він є особливо корисним інструментом для прогнозування політичної поведінки, оскільки самооцінка людини визначає те, за кого він голосуватиме. Недоліки цього методу зводяться до наступного: клас, з яким людина себе ототожнює, може відбивати його спрямування, а не стан в даний момент або оцінки оточення. Крім того, визначаючи своє місце в класовій структурі, людина зазвичай використовує менше категорій, чим у разі, коли він має справу з реальними людьми і оцінює їх на основі тонших відмінностей.

Метод репутації полягає в тому, що респондентів просять визначити положення, займане в суспільстві іншими. Прибічники цього методу розглядають клас як соціальну групу, члени якої відчувають єднання і пов'язані один з одним відносно стабільними стосунками. Таким чином, визначення класу грунтується на знанні конкретних взаємодій між людьми.

Цей метод отримав визнання в 1930-і рр., коли У. Ллойд Уорнер і його співробітники вивчали класову структуру трьох невеликих американських городків. Вони виділили шість класів в двох містах (вищий клас, низи вищого класу, верхівку середнього класу, низи середнього класу, верхівку нижчого класу і самий нижчий клас) і п'ять класів в одному місті (вищий клас, два середні класи і два нижчі класи); тут жителі не провели відмінностей між вищим класом і низами вищого класу : перший з них - "клас старих сімей" - був представлений "аристократією по багатству і народженню", а другою складався з "нових сімей"). Дуже важливим при визначенні приналежності людини до класу "старих сімей" (верхівці вищого класу) було його походження. У тому, що стосується багатства, члени "нових сімей" (низи вищого класу) були в змозі пройти тест на засоби, але не витримували тест, пов'язаний з родоводом, що було вирішальною умовою для членства у вищому суспільстві.

Більшість соціологів вважають, що при розгляді класових відмінностей досить використовувати поняття "Вищий клас", "середній клас", "робочий клас" і "нижчий клас" (бідняки). Вони цілком відповідають об'єктивним показникам класу, таким, як дохід, освіта, рівень професійної підготовки, тобто мають реальний сенс для більшості людей. Проте ці терміни не розкривають важливі відмінності і інтереси груп, з яких складається суспільство. Більше того, вони не завжди співпадають з самооцінкою.

Читайте також:

1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
2. Аутентифікація і ідентифікація
3. Бюджетна заборгованість із соціальних виплат
4. Взаємостосунків, взаємовідносин, регіональних та соціальних відмінностей між Україною та Великобританією)
5. Вибухо1 і пожежонебезпечних речовин, речовин 1 і 2 класів небезпеч1
6. Вибухонебезпечні зони поділяються на 6 класів: В1, В1а, В1б, В1г, ВІІ, ВІІа; пожежонебезпечні — на 4 класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
7. Види пенсійних виплат і соціальних послуг.
8. Види природно-соціальних небезпек
9. Види соціальних небезпек.
10. Види соціальних послуг, пільг і матеріального забезпечення, що надаються населенню в Україні
11. Види соціальних процесів.
12. Види та цілі соціальних організацій

Переглядів: 726