Акселерація і спорт

Розглядаючи питання орієнтації, спортивного відбору, зараз не можна обійти явище прискореного фізичного розвитку сучасних дітей. Прискорення росту відмічається уже на рівні ембріонального розвитку. Численні дані свідчать про акселерацію дітей у грудному віці. Якщо в довоєнні роки подвоєння маси відбувалося в 5-6 місяців, то тепер воно відбувається в 4 місяці.

У дітей дошкільного віку збільшення довжини й маси тіла виражені ще сильніше. За останні п'ять десятиліть у великих містах у дітей 5-7-річного віку довжина тіла збільшувалась у середньому на 1,7 см, а маса - на 0,7 кг кожні 10 років. Особливо високий темп акселерації спостерігається в дітей шкільного віку. Так, за останні 50 років у школярів 13-15 років кожні 10 років довжина тіла збільшувалась на 2,7 см, а маса -на 2,3 кг.

Саме по собі збільшення розмірів тіла не може свідчити про акселерацію вікового розвитку. Про неї свідчить прискорення процесів вікового диференціювання (прорізування зубів, скостеніння скелету й статеве дозрівання).

В ряді досліджень відмічається більш раннє прорізування молочних зубів у сучасних грудних дітей, а також прорізування постійних зубів - майже на рік. Ряд авторів вказують на прискорення скостеніння різних відділів кісток. Увесь процес скостеніння скелету в теперішній час закінчується у хлопчиків на 2, а в дівчаток на 3 роки раніше, ніж у 1930-ті роки. У сучасних школярів відмічається більш раннє статеве дозрівання. Зсув складає близько 2 років.

Прискорення часу скостеніння скелету і статевого дозрівання веде до більш раннього закінчення росту тіла в довжину. Якщо в кінці XIX ст. ріст продовжувався у чоловіків до 26 років, то нині морфологічна стабілізація проходить у юнаків в 18-19 років, а в дівчаток ще раніше.

Про прискорення розвитку серцево-судинної і дихальної систем говорять більш раннє збільшення розмірів серця, підвищення систолічного й діастолічного тиску, сповільнення частоти серцевих скорочень, збільшення систолічного та хвилинного об'ємів крові, об'ємної швидкості форсованого видиху, дифузійної здатності легень і бронхіального опору порівняно з даними школярів 1930-х років.

У сучасних дітей відмічаються більш раннє дозрівання рухових функцій і більш високі показники фізичної підготовленості.

У літературі відсутня єдина точка зору на причину акселерації. Вченими розглядається більше 50 гіпотез для пояснення акселерації: космічна, геліогенна, аліментарна, урбанізаційна, генетична та інші. Ряд авторів вважають, що акселерація зумовлена комплексом генетичних і зовнішніх факторів, причому домінуюче значення мають соціально-економічні умови життя.

Оскільки акселерація виявляється поряд з прискоренням фізичного розвитку й темпів статевого дозрівання, поліпшенням рухових можливостей дітей, підвищенням їх фізичної працездатності та показників фізичної підготовленості, вона значно вплинула на сучасний спорт. „Омолодження" спорту, підвищення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень стало за останні роки типовим явищем. Але це явище не повинно мати місце без урахування індивідуальних особливостей дітей. У протилежному випадку воно буде мати негативні наслідки для їх здоров'я. Річ у тім, що поряд з епохальною (вертикальною) акселерацією (порівняно з попередніми поколіннями) існує також індивідуальна (горизонтальна) внутрігрупова акселерація (всередині одного покоління).

І.І. Бахрах і Р. Н. Дорохов вважають за доцільне виділяти в межах одного покоління варіанти прискореного (індивідуальна акселерація), звичайного і сповільненого (індивідуальна ретардація) розвитку. При цьому індивідуальна акселерація та індивідуальна ретардація можуть бути гармонійними й негармонійними.

Варіант розвитку, при якому індивідуум випереджає однолітків за всіма морфофункціональними параметрами і біологічним віком, відповідає гармонійній акселерації. Випередження однолітків лише за одним або декількома морфофункціональними показниками вважається негармонійною акселерацією. Більше ніж у 10 % школярів відмічається невідповідність між величиною тотальних розмірів тіла і рівнем розвитку вторинних статевих ознак, які характеризують ступінь біологічного дозрівання. Відставання індивідуума від однолітків за всіма морфологічними показниками і біологічним віком є проявом гармонійної ретардації. Відставання від однолітків лише за окремими морфофункціональними показниками відповідає негармонійній ретардації. Вона спостерігається у 5 % школярів.

Підлітки, які належать до різних варіантів індивідуального розвитку, мають ряд специфічних особливостей вегетативних функцій і адаптивних реакцій, функціональних можливостей і проявів рухових якостей. Саме внутрігрупова акселерація, розходження паспортного й біологічного віку мають велике значення для спортивного відбору.

Акселерація характеризується періодами прискореного й сповільненого розвитку; на циклічний характер цього феномену вказують багато зарубіжних і вітчизняних вчених. Сповільнення, пов'язане з голодом, війнами, економічною кризою тощо бувають не дуже сильними й тривалими. Вивчаючи та прогнозуючи процеси акселерації, фахівці в галузі гігієни дітей і підлітків спостерігають, що останнім часом темпи акселерації сповільнилися.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вікові нормативи для початку занять різними видами спорту в дитячих спортивних школах	\|	Біологічний і календарний вік

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.