• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зародження гуманізму у країнах Північного Відродження

Початком виникнення гуманістичного руху на північ від Альп можна вважати 1432 р. – час відкриття церковного собору у Базелі. Саме тоді виникла потреба у „нових людях” – гуманістах. Більше того, на цьому соборі вони відіграли вирішальну роль (були довіреними особами й авторами програмних документів собору). Скромний секретар одного з єпископів Еней Сильвій Пікколоміні у процесі соборних дискусій перетворився на всесильного канцлера імперії й кардинала. Голландця Миколая Кузанського було висунуто на одне з перших місць у церкві, а лицар Грегор фон Геймбург виступив з промовами від імені усього німецького народу. Так виник гуманістичний рух у цьому європейському регіоні[48].

З 70-х рр. XVI ст. центром гуманізму стає Париж. Причому тут також книгодрукування було одним із стимулів поширення гуманістичної освіченості. Друкарня Сорбонни була створена за ініціативою Гійома Фіше. Завдяки посередництву Гейнліна фон Штейна до цієї справи були залучені не тільки німецькі друкарі, але й молоді гуманісти, у тому числі Рейхлін.

Поступово саме пов’язаний із іноземним земляцтвом коледж Монтегю при Паризькому університеті стає центром розвитку гуманістичної культури. До Паризького університету запрошують італійських учених – Павла Емілія та Фаусто Андреліні, тут надають покровительство молодому Еразмові Роттердамському. З появою перших паростків Реформації у 1521 р. у Франції створюється знаменита реформаційно-гуманістична група в місті Мо навколо гуманіста-єпископа Гійома Брісонне.

Із загостренням класової боротьби у німецьких землях за обставин буржуазної революції у Німеччині втрачається єдність гуманістичного руху. Головним фактором, що розколов табір гуманістів, була конфесійна полеміка. Диспути навколо Лютера провели межу, що поділили гуманістів на два табори. У Німеччині це відбулося вже у 20-х рр. XVI ст., у 30-х це відбулося у Нідерландах та Франції. У цій гострій полеміці шліфується стиль нелатинської літератури, створюються латинські неологізми, що спиралися на народну мову. У цей час з’являються найкращі шедеври гуманістичної латини: „Похвала глупоті” Еразма, безсмертні діалоги Гуттена, поезія Еобана Гесса, еразмівські „Розмови” та ціла низка інших творів. У Франції найзначнішими і водночас останніми творами подібної літератури стали „Кимвал світу” (1537) та трактат Бюде „Про перехід еллінства до християнства” (1534).

Грандіозна праця Слейдена „Коментарі про стан релігії й держави за часів імператора Карла V” 1556 р. знаменує наступний і заключний етап розвитку гуманізму Північного Відродження, який можна назвати „ерудитським”. Реформація ствердила поширення національних мов у теології, отже і в іншій різноманітній літературі

Читайте також:

1. I. Епоха Відродження
2. Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
3. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини
4. Антична й середньовічна спадщина в культурі італійського Відродження
5. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
6. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
7. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
8. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
9. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
10. Античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я.
11. Архітектура італійського Відродження
12. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.

Переглядів: 612