Антична й середньовічна спадщина в культурі італійського Відродження

Принципове значення для розуміння особливостей та історичного місця італійського Відродження має проблема співвідношення цієї доби з античною й середньовічною культурами. Ця проблема була означена ще у ранній період розвитку гуманізму у творчості Ф. Петрарки, Дж. Боккаччо, К. Салютаті. Звернення до античності було наслідком глибинних процесів у пізньосередньовічній культурі, коли схоластика у своєму розвитку „зайшла у глухий кут”. Тоді виникла нагальна потреба до відновлення прямого зв’язку із „справжньою античністю”, не зіпсованою середньовічним „варварством”. Саме „шлях до античності” вимагав від митців Відродження критичного переосмислення Середньовіччя, оскільки у цю попередню добу розуміння й використання античної класики було досить обмеженим.

У період Раннього Відродження італійські майстри інтуїтивно зверталися до античних попередників. Причому у ранньому гуманізмі виправдання античної мудрості не означало протиставлення її християнству. Навпаки, цілком виразним було прагнення замирити християнство з язичницькою культурою. У період розквіту ренесансної культури митці свідомо вивчали, перекладали й тлумачили твори древніх, намагалися пристосувати їх до запитів свого часу.

Звернення до античності не було причиною Відродження, до неї звернулися „після того, як чітко сформувалися нові художні запити, що випливали з глибоких соціальних зрушень в італійській комуні”.

Джерелами відродження були:

− готичні впливи;

− візантійська спадщина;

− вплив культури країн Східного Середземномор’я;

− античність.

Основним був вплив античності, особливо вплив творів Гомера і Вергілія.

Пам’ятки античності були добре відомі італійським художникам. Збереглися руїни римських храмів і амфітеатрів, мощі християнських святих спочивали в античних саркофагах, під час проведення земляних робіт нерідко знаходили античні статуї і рельєфи.

У мистецтві Високого Відродження прямих запозичень з античності майже немає. Щоправда, Рафаель і Браманте, Мікеланджело і Джуліано да Сангалло вивчали античні пам’ятки і античних авторів, однак те, що вони сприйняли в першу чергу – це був дух античності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гуманізм італійського Відродження	\|	Філософія італійського Відродження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.