Естетика й література німецького романтизму

Німецький романтизм, що виник на рубежі 1790-х і 1800-х рр., відзначався підкреслено філософським характером. Його естетика складалася в „Ієнському гуртку”, що сформувався наприкінці XVIIIст. у маленькому місті Ієні, поблизу Веймара. Головними теоретиками ієнських романтиків стали брати Август-Вільгельм і Фрідріх Шлегелі.

У німецьких романтиків казка була одним із улюблених жанрів. Всесвітньої слави зажили народні казки, записані й опубліковані братами Грімм − Якобом тa Вільгельмом. Роман-казка „Генріх фон Офтердінген” поета Новаліса (Фрідріха фон Харденберга) пройнята релігійно-патріархальною тематикою і меланхолійним настроєм. Новаліс хворобливо переживав крах старих, феодальних устоїв. Йому хотілося зупинити час, зберегти навіки старовинні замки, патріархальні звичаї.

Видатною постаттю у тогочасній німецькій літературі був Ернест Теодор Амадей Гофман. Він створив химерні, смішні і водночас трагічні повісті й романи („3олотий горщик”, „Життєва філософія Кота Myppa...”, „Крихітка Цахес”). Цей письменник просто задихався в задушливій атмосфері Німеччини початку XIX ст.

Творчість великого німецького поета Гейне − це і напрочуд тонка лірика („Книга niceнь”), і дошкульна політична сатира (книга прози „Дорожні кapтини”, поема „Німеччина. 3имова казка”), й іронія, завдяки якій було подолано романтизм і взято нову головну тему − реальне життя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Німеччина	\|	Музичне мистецтво

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.