Формування основних принципів романтизму. Група „Буря й натиск”
Вважається, що саме Німеччина дала життя романтизму, відгукнувшись таким чином нa події Великої французької революції. Проте чи не перше формулювання принципів романтизму пов’язують з іменем Йогана Готфріда Гердера – філософа, історика, літератора, і до того ж ідейного натхненника й активного учасника групи „Буря й натиск”. Цей осередок, який поєднував кількох видатних німецьких літераторів, виник близько 1775 р. Честолюбні учасники цього гурту називали себе „буремними геніями” або „штюрмерами”. Уже штюрмери висунули ідеї, які згодом пропагувалися романтиками ХІХ ст.: історизм в оцінці культурних явищ, національна самобутність літератури кожного народу, підвищена увага до народної творчості, культ індивідуальності у творчості. Найвизначнішим представником „Бурі й натиску” був Йоганн Вольфганг Гете, котрий належить як XVIII, так і XIX століттям[101].
Творчість Гете певною мірою зв’язала собою літературу цих двох століть і залишилася найяскравішим вираженням не тільки своєї eпoxи, a й усієї поезії Нового часу. У pyсi „Бурі й натиску” − штюрмерстві − було закладено дещо від наступних етапiв, які мало пройти мистецтво. Штюрмерство поєднало сентименталізм з багатьма рисами передромантизму. Розумна, чітко окреслена форма здавалася „буремним геніям” сковуючою для мистецтва. Дух „Бурі й натиску” наснажив „Розбійників” видатного німецького поета й драматурга Фрідріха Шіллера[102].