МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||
НімеччинаТема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. План 1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці. 2. Особливості та закономірності розвитку країн світу – США, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина.
Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни До основних причин Другої світової війни (розпочалася 1 вересня 1939 р. – завершилася 2 вересня 1945 р.) належать: – прагнення фашистів, мілітаристських фінансово-промислових груп Німеччини до економічного та політичного реваншу за поразку у Першій світовій війні та світового панування; – політика “умиротворення агресора“, яку здійснювали Західні країни щодо Німеччини; – наростання мілітаризму в СРСР, загроза експорту революції на Захід та боротьба союзників проти Радянського Союзу; – сутичка між США і Японією щодо економічних та політичних інтересів у Південно-Східній Азії; – сутичка англо-італійських та німецько-французьких інтересів у Північно-Східній Африці та Близькому Сході. Кінцевим результатом політики “умиротворення агресора”, яку здійснювали країни Заходу щодо Німеччини, було намагання зіштовхнути між собою два тоталітарних режими – фашистський і комуністичний. Друга світова війна за своїми негативними економічними наслідками перевершила втрати у 1914–1918 рр. (Перша світова війна – загальні втрати оцінювалися в 208 млрд дол., Друга світова війна – 962 млрд дол.). Людські жертви становили 55 млн осіб, ще 100 млн втратили працездатність. Загальні борги у світовому господарстві дорівнювали 7 млрд дол. У ході війни світове промислове виробництво зменшилося на третину, сільське господарство – на 70 %. Практично було дестабілізовано транспортну систему та засоби міжнародних зв’язків. Так, Франція втратила 80 % залізниць та 70 % автомобільних транспортних артерій, Японія – 90 % торговельного флоту. Світового масштабу набула житлова проблема (Німеччина втратила 40 % житла, Англія – 30 %, Японія – 25 %, Франція – 20 %). У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив: – літаків – 25 тис. шт.; – танків – 20 тис. шт.; – гармат – 50 тис. шт. У ході локальних “бліцкригів” Німеччиною було загарбано економічний потенціал інших країн. Після перемоги над Францією в червні 1940 року основні економічні показники малий такий вигляд:
Основою економіки країни стала військова промисловість, питома вага якої становила 80 %. У цій галузі було зайнято 20 % працюючого населення (”Трудовий фонд” близько 5 млн осіб). Широко використовувалася примусова праця депортованих і військовополонених. З кінця 1943 р. намітився сировинний голод та економічна криза, що не дозволило повною мірою задовольнити потреби фронту. Відчувалась і недостача фінансів. З другої половини 1944 р. промислове виробництво різко скорочується, зростає інфляція, занепадає сільське господарство. Окуповані території вже не могли компенсувати втрат (рух опору, партизанська війна, відкриття ІІ-го фронту). Німецька військова економічна машина зазнала краху. Наслідки Другої світової війни для Німеччини були жахливими. Рівень промислового виробництва становив усього 30 % від рівня 1939 р., майже на 30 років назад було відкинуто сільське господарство. Майже повна відсутність товарів, інфляція (600 %) вели до натуралізації господарства та натурального продуктообміну. У країні, крім “чорного ринку“, діяв і так званий “сірий ринок“ – товарообмінні угоди між окремими підприємствами, натуральна оплата праці тощо. Населення голодувало (виділялося 200 г м’яса на місяць), пара взуття розраховувалася на 12 років, костюм на 50 років, тарілка на 5 років. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||
|