• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості фінансових відносин у сфері страхування

Страхування є самостійною ланкою фінансової систе­ми. Страхування як економічна категорія — це сукуп­ність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкоду­вання збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх­ньому житті.

Страхування є гарантом компенсації збитків, запо­діяних майновим інтересам держави, суб'єктів господа­рювання і населення. Воно значно звільняє бюджет від тягаря витрат на відшкодування збитків, що відбулися внаслідок руйнівних природних катаклізмів, техноген­них катастроф, епідемій та інших нещасних випадків; захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку належного рівня життя громадян.

Страхування є ефективним засобом реалізації соці­альної політики держави; забезпечує матеріальний за­хист громадян шляхом виплати пенсій і грошової допо­моги через систему державного соціального страху­вання.

Страхування — стабільне джерело інвестиційних ре­сурсів держави. Вкладаючи кошти страхових резервів (переважно за довготерміновими договорами особисто­го страхування) у пріоритетні галузі, держава спромож­на вирішувати глобальні економічні завдання.

Отже, страхування є одночасно засобом залучення грошових ресурсів і способом відшкодування збитків.

Страхуванню властиві такі функції: ризикова, попе­реджувальна, накопичувальна та контрольна.

Основною функцією страхування є ризикова функ­ція, оскільки страховий ризик безпосередньо пов'яза­ний з основним призначенням страхування — надан­ням грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в межах ризикової функції відбу­вається перерозподіл грошових коштів між учасника­ми страхування у зв'язку з наслідками страхових подій.

Попереджувальна функція пов'язана з використан­ням частини страхового фонду на зменшення наслідків страхового ризику.

Накопичувальна функція пов'язана із нагромаджен­ням у страховому фонді коштів у випадку страхування життя, що дозволяє реалізувати потребу громадян у стра­ховому захисті досягнутого рівня життя.

Контрольна функція страхування випливає із за­значених вище трьох функцій і виявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах. Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансо­вий контроль за виконанням страхових операцій.

Страхові відносини включають:

— страхові платежі;

— виплату страхового відшкодування;

— перестрахування;

— розміщення тимчасово вільних коштів на фінан­совому ринку;

— отримання доходів від розміщення коштів на фі­нансовому ринку.

Страхові платежі — це перерахування коштів стра­хувальником страховику. Вони можуть здійснюватися одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів відбувається на основі страхових тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми.

Страхове відшкодування — це виплата страхови­ком застрахованому повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страхового збитку. Стра­хова сума — це сума, на яку застрахований об'єкт стра­хування, або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового ви­падку. Страховий збиток — це вартісна оцінка запо­діяних застрахованій особі втрат.

Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризу­ють розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів. Отримані доходи розподіляють на дві частини. Одна частина формує доходи страхових компаній і становить певну частину їх прибутку. Інша —спрямовується безпосеред­ньо на формування страхових фондів.

Страхові відносини між суб'єктами страхування і гро­шові потоки регулюються відповідними угодами, які мають юридичну силу. Документ, що засвідчує факт страхування, називається страховим полісом (свідоцтвом). Він видається страховиком після сплати страхо­вого внеску (разового чи першого). У страховому полісі зазначають об'єкт і вид страхування, терміни дії дого­вору і страхові випадки.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
5. А) Структура економічних відносин.
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Аграрні відносини
11. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 344