• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З’ясуйте, чому доба після смерті Б. Хмельницького, отримала назву «Руїна»?

Безперечно, Богдан Хмельницький був видатним політичним діячем, який об'єднав у єдиному визвольному русі різні суспільні сили, він ніколи не відмовлявся від своєї мети - звільнення України від іноземного поневолення. Тому головним здобутком Богдана Хмельницького була Українська держава.

Є й інші, не зовсім позитивні, оцінки. Наприклад, письменник і громадський діяч XIX ст. Пантелеймон Куліш гадав, що діяльність Б. Хмельницького - це "один руїнницький вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів-авантюристів, котрим народні маси послужили тільки знаряддям, "гарматним м'ясом", обдуреним свободолюбними гаслами, а в результаті - руїна України, занепад культурного життя.. > На думку П. Куліша, "наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну квітками наших предків".

Зі смертю Б. Хмельницького Україна втратила одного з найвидатніших своїх діячів. Історики порівнюють його здобутки з досягненнями таких велетнів XVII ст., як Олівер Кромвель в Англії та Валенідтайн у Богемії. Дослідник доби Хмельниччини О.Оглоблін про роль Б.Хмельницького в історії української держави пише так: "Яку б ділянку громадсько-політичного життя не взяти - Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату". М. Грушевський називає Хмельницького "великим діячем, людиною дійсно великою своїми індивідуальними здібностями і можливостями... Від Хмельниччини веде свій початок нове українське життя, і Хмельницький як головний потрясатель зістанеться героєм української історії". "Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір'я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів" - писав Іван Крип'якевич. А Д. Дорошенко зазначав, що "він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища".

Одним із перших наслідків Переяславської угоди стала радикальна зміна політичних союзів у регіоні. Польща реагувала на союз України з Москвою об'єднанням своїх сил з татарами. Воєнні дії ввійшли в нову фазу. У 1654 р., тоді, коли українсько-московські війська успішно наступали у Білорусі, поляки, а особливо татари, спустошили Правобережну Україну. Роком пізніше Польща вже сама зазнала нападу шведів, що скористалися її ослабленням у війні з Україною. У серпні-жовтні 1656 р. за спиною Б. Хмельницького відбулися мирні переговори Москви з Польщею. Це ускладнило українсько-російські відносини. Б. Хмельницький мав претензії до Росії. Але підкошений невдачами, важко хворий, він помирає 6серпня 1657р. на 62 році життя у Чигирині, похований у Суботові.

Історики і досі не дають однозначної оцінки суті Переяславської угоди та Березневих статей. Одні вбачали в ній унію двох держав (В.Сергеєвич); другі - васальну залежність України від Росії (В. Мякотін, М. Грушевський), треті як автономію України у складі Росії; четверті - військовий союз двох держав (В. Липинський), п'яті - возз'єднання українського та російського народів (більшість радянських істориків). На думку українського історика О. Алановича, договір не був для нас "ні трагедією, ні ганьбою". О. Бойко, даючи свою оцінку цій події, робить висновки, що "як би не оцінювався українсько-російський договір 1654 р., цілком очевидно, що кожна із сторін бачила в ньому ефективний засіб для реалізації власних планів".

Щодо розуміння цього акту Москвою, то вона використовувала кожне необережне слово, кожну нечітку фразу в зверненнях гетьмана до московського уряду, щоб реалізувати якомога ширше свій вплив на українське життя. Натомість, обидві сторони урочисто декларували про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань.

Для юридичного оформлення цього акту в Україну виїхало посольство В.Бутурліна, й у січні 1654 р. зустрілося з гетьманом, його полковниками та генеральним штабом Війська Запорозького в Переяславі, біля Києва. 18 січня 1654 р. Переяславська Рада ухвалила рішення про прийняття протекції царя. А 21 березня 1654 р. цар Олексій Михайлович і Боярська дума затвердили "статті Богдана Хмельницького" (так звані "Березневі статті"), які визначали становище України у складі Російської держави. Цей документ по суті визнавав існування автономної Української держави. Республіканська політична система, власна територія, територіально-адміністративний поділ, нову систему соціально-економічних відносин, судова влада, організація війська, в документі визначалась загальна кількість козацького реєстрового війська у 60 тис. осіб, право самостійних зовнішніх зносин, своя фінансова система - все це було зафіксовано у згаданому документі. Під актом Переяславської Ради Б. Хмельницький і старшина розуміли насамперед рівноправний військово-політичний союз, який дасть змогу нарешті закінчити тяжку боротьбу за незалежність від Польщі. Український уряд вважав найважливішим втягнути Москву якомога швидше у війну з Польщею. В історичних умовах середини XVII ст. рішення Переяславської Ради відповідало інтересам України.

Визначте своє ставлення до Переяславської угоди 1654 р., укладеної Б.Хмельницьким з Москвою.

Гетьман забов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

Випищики» (ті козаки,за рахунок яких чисельність реєстру була скорочена,тобто їх «виписали з реєстру»)мали повернутися до своїх колишніх панів як кріпаки

Шляхта і чиновники одержали дозвіл повернутися до своїх маєтків

Реєстр козаків встановлювався 20тис.чол.

Козацька територія обмежувалася Київським воєводством,в я кому козаки мали право жити тільки в королівських маєтках

Білоцерківський мирний договір 28 вересня 1651р.Цей договір завдав важкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні почалися анти гетьманські повстання,а також масове переселення селян і козаків на територію Російської держави(на Слобожанщину). Там люди рятувалися від польсько-шляхетського терору і закріпачення. Переселення послабляло повстанські сили.

Київський митрополит ставав членом сейму

Питання про скасування унії відкладалося до розгляду сейму

Учасникам Національно-визвольної війни оголошувалася амністія

Чигирин переходив у володіння гетьмана

Козацький реєстр встановлювався 40тис.чол.,решта козаків мали повернутися під владу своїх поміщиків,права і привілеї козацького війська

Річ Посполита визнавала автономію України у складі Брацлавського,Київського і Чернігівського воєводств,де дозволялося жити тільки православним

Результатом 2 етапу війни стало укладання Зборівського мирного договору 18 серпня 1649р.Зборівський договір був підписаний Б.Хмельницьким під тиском обставин у результаті ненадійності кримського хана як козацького союзника. Цей договір не міг задовольнити укр..сторону. Однак у той самий час міжнародно-правове визнання за Зборівським договором автономії козацької України давало можливість активізувати створення Укр.держави.

Порівняйте Зборівську та Білоцерківську мирні угоди, укладені Б. Хмельницьким з поляками.

Умови договору:

Умови договору:

Читайте також:

1. А – до відновлення, б – після відновлення.
2. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
3. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
4. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
5. Вивчення стороною захисту матеріалів кримінальної справи після закінчення досудового слідства.
6. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промослової політики України після проголошення її незалежності.
7. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промослової політики України після проголошення її незалежності.
8. Використання природничої перетворювальної функції рослинності в оптимізації урбоекосистем має назву фітомеліорації .
9. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
10. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
11. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
12. Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Переглядів: 1449