Щоб зрозуміти його суть треба знову звернутися до зіставлення цього підходу з протилежним йому –класовим.
Сутність класового підходу виражається в тім, що вся історія розглядається як боротьба протилежних класів, а суть будь-якого соціального явища, у тому числі держави і права, убачається винятково в класовому інтересі. Наприклад, сутність держави – апарат влади визначеного класу. Ще приклад: у соціальній структурі суспільства головне місце – класи…
Загальнолюдський підхід вимагає розглянути історію і суспільство з більш широких позицій, з урахуванням дії багатьох факторів і соціальних сил, у тому числі і класових інтересах.
Таким чином, роль класів не заперечується, але відкидаються спроби і претензії перетворити поняття «класи» і «кл.інтереси» в універсальну відмичку для рішення будь-яких соціальних проблем.
Наприклад, класовий підхід дозволяв довгий час ховати справжню сутність політичного режиму, що склався в країні...
Отже, питання про методологію – один з найбільш актуальних і складних питань юридичної науки.
Його рішення має виходи на різні сторони юридичної науки і практики.
Від рівня розвитку методології юридичних наук у першу чергу залежить її ефективність.
У методологічному забезпеченні бідує будь-як дослідження, від дії вченого до судді.
Практична діяльність юриста у всіляких сферах завжди здійснюється на визначеній методологічній основі. Від її міцності, продуманості, від методологічної культури і потенціалу фахівця залежить результат його роботи.