Загрози та індикатори бюджетної безпеки

Бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності (рівень бюджетного потенціалу) держави щодо виконання нею своїх функцій з урахуванням балансу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів та доцільності, законності й ефективності використання бюджетних коштів на всіх рівнях.

Бюджетна безпека – це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров’я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики.

Згідно з методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, бюджетна безпека розглядається як стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів.

До стратегічних цілей бюджетної безпеки належать досягнення високої якості життя громадян, конкурентоспроможності економіки, встановлення ефективної та справедливої влади, створення інтегрованої у глобальні процеси та шанованої у світі держави. Прийняті урядом стратегічні положення мають важливе значення, проте потребують конкретизації.

Бюджетне регулювання (поряд з монетарною політикою) — класичний метод впливу держави на фінансову безпеку. Головним показником, що характеризує бюджет держави, є відношення обсягу бюджету до ВВП.

Значну загрозу становить перевищення реального бюджетного дефіциту над запланованим. Це спричинює секвестрування, піддає сумніву ефективність роботи уряду, створює труднощі у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Згідно з вимогами ЄС бюджетний дефіцит країни не має перевищувати 3% від ВВП. Однак ресурси для фінансування дефіциту не завжди реальні (наприклад, щорічно заплановані надходження від приватизації). Бюджетний кодекс загалом не розглядає приватизацію як джерело фінансування дефіциту, цим ресурсом можуть бути лише запозичення. Експерти також зазначають необхідність макроекономічної програми для складання бюджету, а також обмежень на запозичення і зміни у процесі виконання бюджету.

Інші критерії, які характеризують стан бюджетної безпеки України, такі:

· обсяг державного бюджету, оскільки саме від обсягу бюджетних коштів значною мірою залежить здатність держави виконувати найголовніші функції, а також стимулювати подальший соціально-економічний розвиток;

· ступінь збалансованості бюджету (дефіцитний, бездефіцитний або профіцитний бюджет). Цей критерій визначає, чи здатна держава за рахунок доходів забезпечити фінансування найголовніших витрат та чи буде й надалі зростати державний борг;

· чинна нормативно-правова база, належний рівень розроблення і процедура затвердження бюджету, зокрема, якість нормативно-правової бази безпосередньо позначається на ступені регламентації перебігу бюджетного процесу та його стабільності;

· ступінь деталізації усіх складових бюджету;

· масштаби бюджетного фінансування. При цьому за інших рівних умов ступінь бюджетної безпеки обернено пропорційний рівню обсягів зазначеного бюджетного фінансування. Водночас проблему становить і значне розпорошення бюджетних ресурсів;

· наявність чи брак бюджетних резервів, тобто фондів, що утворюються в державному бюджеті для безперервного фінансування намічених заходів і забезпечення невідкладних витрат, які знову виникають;

· система бухгалтерського обліку виконання бюджету і кошторисів витрат бюджетних установ;

· система фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів та стан бюджетної дисципліни;

· своєчасність прийняття бюджету. Серед прямих наслідків несвоєчасного прийняття бюджету такі: дезорганізація в соціально-економічній сфері, подальше зниження інвестиційної активності, посилення інфляційних процесів, дестабілізація національної валюти, знецінення грошових доходів громадян;

· рівень казначейського контролю за виконанням бюджету;

· стан бюджетних розрахунків. Взаємозаліки, вексельний обіг у бюджетній сфері спричинюють розбалансування грошової і товарної (у широкому розумінні) маси, унеможливлюють нормальний рух грошових потоків, призводять до встановлення неринкових цін, ліквідності заборгованості підприємств;

· податкові пільги, наявність яких посилює податковий тиск на прибуткові суб'єкти господарювання, створює неоднорідні умови "гри", серйозно підриває конкурентне середовище, у якому діють підприємства;

· рівень девальвації (ревальвації) національної валюти. Чим більшим буде знецінення гривні відносно вільно конвертованих валют, тим стрімкішим буде зростання частки бюджетних витрат на виплати із зовнішнього боргу, а отже, відповідне обмеження решти видатків Державного бюджету України;

· наявність чи брак жорстких бюджетних обмежень. Нечіткий розподіл відповідальності за видатки в бюджетних установах спричинює надмірні зобов'язання на витрати бюджетних коштів;

· механізм руху бюджетних коштів;

· досягнутий на певний період обсяг доходів бюджету. За інших рівних умов рівень бюджетної безпеки прямо пропорційний розміру бюджетних доходів;

· рівень прихованого бюджетного дефіциту, який визначається розміром бюджетної заборгованості і сумою переплат податків та інших обов'язкових платежів, скороченням бюджетних депозитів. Цей показник дає змогу визначити сукупний бюджетний дефіцит, що фактично склався на певний період, а також свідчить про розмір однієї з суттєвих складових фактичного державного боргу.

Як свідчать наукові дослідження, є тісний зв'язок між розміром бюджетного дефіциту, а також величиною державних витрат та економічним зростанням. З досліджених за останні роки 146 країн у групі, де бюджетний дефіцит перевищував 10% ВВП, темпи економічного зростання стають від'ємними (-0,8% у середньому на рік), а у групі країн, де зафіксований профіцит бюджету, спостерігалися найвищі темпи економічного зростання (2,8% у середньому на рік).

При вивченні даних по 88 країнах світу встановлено, що країни з мінімальним обсягом державних витрат (менше 17 % ВВП) показують найвищі темпи приросту ВВП на одну особу — в середньому 2,4% на рік. Зі збільшенням масштабів державних витрат відносно ВВП темпи економічного зростання, як правило, знижуються. Мінімальними (0,2% на рік) вони стають у групі країн, державні витрати в яких перевищують 45%. Для забезпечення повного виконання бюджетів у доходах потрібні відповідні важелі, а саме:

- забезпечення проведення структурної перебудови господарського комплексу з метою формування його раціональної структури;

- створення адекватної матеріальної бази, яка є основою конкурентоспроможності бізнесу;

- зміцнення потенціалу вітчизняного товаровиробника й посилення його конкурентоспроможності;

- посилення якості людського капіталу, залученого до виробничої та посередницької діяльності;

- створення адекватної розвиткові ринкової економіки інфраструктури;

- підвищення стимулюючої ролі оплати праці;

- підвищення ефективності державного регулювання розвитку економіки;

- послаблення централізації економічного розвитку й посилення економічного потенціалу регіонів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Загрози та індикатори бюджетної безпеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.