Італійський фашизм

1-а група

Раніше за інших фашизм утвердився в Італії. Виникнення й зростання італійського фашизму було визначено й зумовлено специфічними економічними, соціальними й політичними проблемами, що виникли уже в ХІХ ст. і загострилися ще більше після Першої світової війни. Хоча Італія зазнала в Першій світовій війні ряд тяжких поразок, вона була в числі країн-переможців. Італія одержала Південний Тіроль та Істрію з Трієстом, але їй довелося відмовитися на користь Югославії від Далматинського узбережжя, на яке вона також претендувала, тоді як Фіуме (Ріска) був оголошений вільним містом.

…Італійські війська під проводом поета Габріеле Д’Аннунціо не виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупували місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д’Аннунціо, що привласнив собі титул «начальника», порядкував у місті, застосовуючи уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достатньо пригадати масові ходи й паради його прихильників у чорних сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натовпу з його вождем.

23 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію «Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль Д’Аннунціо.

Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть заохочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі Загальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів.

28 жовтня 1921 р. Муссоліні став головою уряду. 2 жовтня 1925 р. були засновані фашистські корпорації, що об’єднували роботодавців і працівників. У країні створювалися 22 корпорації (за галузями промисловості), у складі кожної з них перебував представник фашистських профспілок, підприємницьких союзів, фашистської партії. Головою кожної з 22 корпорацій став «сам» Муссоліні; він же очолив міністерство корпорацій. Закон наддав корпораціям право визначення умов праці (робочий час, заробітна плата) і розв’язання трудових суперечок (страйки заборонялися й пригнічувалися).

Установлення корпоративного ладу дозволило Муссоліні покінчити з парламентом, зокрема з тим, що від нього залишилося. Замість нього була створена «палата фашистських організацій і корпорацій». Члени її призначалися Муссоліні.

За цим на початку листопада 1925 р. пішли «вищі фашистські закони», що розширили владу глави уряду за рахунок парламенту, який був відтепер повністю підпорядкований виконавчій владі.

Подальшими законами були розпущені міські збори депутатів, скасована

свобода зібрань та об’єднань, друку, були звільнені політично неблагонадійні службовці. «Надзвичайні закони» випливали один за іншим:

– було заборонено професійні союзи (за винятком державних фашистських) і політичні партії (за винятком однієї — фашистської);

– відновлено смертну кару за «політичні злочини»;

– запроваджено надзвичайну юстицію (трибунали) та адміністративну висилку;

– комуністична партія була оголошена поза законом;

– органі місцевого самоврядування скасовувалися: замість них порядкували призначені урядом чиновники (подеста)…

Завдання

• Визначте основні ознаки італійського фашизму.

Орієнтовна відповідь

1. Тенденція «вождізму», єдиної диктатури.

2. Фашистська партія стала складовою частиною державного апарату. Партійні з’їзди були скасовані, так само як і всякі форми партійного «самоврядування».

3. Терор. Фашистський режим не може інакше триматися, крім як засобами масового придушення, кривавими розправами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота в групах	\|	Німецький фашизм. Націонал-соціалізм (нацизм)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.